04 травня 2026 року м. Київ №640/37718/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства закордонних справ України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку від 30.11.2021 про результати моніторингу закупівлі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство закордонних справ України з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 30.11.2021 про результати моніторингу закупівлі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2022 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок є таким, що прийнятий без повного та всебічного дослідження обставин справи, із формальним підходом до аналізу дій замовника та без урахування об'єктивних факторів, що вплинули на перебіг процедури закупівлі. Позивач зазначає, що висновком встановлено два порушення: ненадання відповіді на вимогу учасника ТОВ «ЄПААС» та невідхилення пропозиції ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ» через відсутність КЕП. Щодо першого порушення позивач зазначає, що вимоги учасника були подані 24.08.2021 о 17:35 та 17:41, тобто фактично в кінці строку оскарження, що об'єктивно унеможливлювало їх розгляд та надання відповіді у той самий день. Позивач наголошує, що вимоги були розглянуті тендерним комітетом 27.08.2021, тобто у межах встановленого строку, однак їх оприлюднення через систему Prozorro стало неможливим через технічні обмеження функціоналу системи. Крім того, позивач зазначає, що відповідь фактично була надана шляхом направлення поштового відправлення, що свідчить про відсутність бездіяльності з його боку. Щодо другого порушення позивач вказує, що вимога про накладення КЕП повинна тлумачитись з урахуванням постанови КМУ №193, яка допускала використання удосконалених електронних підписів у перехідний період, а тому використання учасником удосконаленого підпису не може автоматично свідчити про невідповідність тендерної пропозиції. Отже, позивач вважає, що висновок відповідача є формальним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що висновок прийнятий у межах наданих законом повноважень та на підставі належного аналізу процедури закупівлі. Відповідач вказує, що відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов'язаний надати відповідь на вимогу учасника через електронну систему закупівель не пізніше ніж через п'ять днів. При цьому відповідач наголошує, що відповіді через електронну систему взагалі не було надано; строки обчислюються у календарних днях; замовник мав достатньо часу до проведення аукціону для виконання цього обов'язку. Посилання позивача на технічну неможливість відповідач вважає безпідставними, оскільки дотримання вимог закону є обов'язком замовника незалежно від внутрішніх або технічних труднощів. Щодо другого порушення відповідач зазначає, що тендерною документацією прямо передбачено обов'язок накладення саме кваліфікованого електронного підпису. При цьому встановлено, що підпис учасника ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ» є удосконаленим, а не кваліфікованим, що підтверджується перевіркою через офіційні ресурси. Отже, відповідач вважає, що замовник був зобов'язаний відхилити таку пропозицію, але цього не зробив, чим порушив вимоги Закону.
У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що відповідач формально підійшов до оцінки обставин справи та не врахував технічні особливості функціонування електронної системи закупівель. Позивач наголошує, що вимоги були розглянуті у межах строку; відповідь фактично підготовлена; неможливість її оприлюднення була зумовлена виключно технічними причинами. Крім того, позивач посилається на принцип правомірних очікувань, відповідно до якого держава повинна забезпечити належне функціонування електронної системи закупівель, а недоліки такої системи не можуть покладатися на замовника. Щодо КЕП позивач повторно зазначає, що вимоги тендерної документації повинні застосовуватися з урахуванням чинного регулювання у сфері електронних довірчих послуг, а отже відсутні підстави вважати пропозицію учасника такою, що не відповідає вимогам.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
15.07.2021 МЗС України оголошено процедуру закупівлі з супроводу та технічної підтримки функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «е-Консул» за ідентифікатором UA-2021-07-15-010213-b.
У межах зазначеної процедури закупівлі після завершення етапу подання тендерних пропозицій замовником було здійснено їх розгляд на відповідність вимогам тендерної документації.
19.08.2021 замовником в електронній системі закупівель оприлюднено протокол розгляду тендерних пропозицій, за результатами якого тендерну пропозицію учасника ТОВ «ЄПААС» було відхилено як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації.
У вказаному протоколі замовником наведено аргументацію щодо невідповідності пропозиції цього учасника встановленим критеріям, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості подальшої участі в процедурі закупівлі.
Не погодившись із таким рішенням замовника, 24.08.2021, тобто в межах строку, передбаченого законодавством для реалізації права на звернення, учасник ТОВ «ЄПААС» подав через електронну систему закупівель вимоги щодо надання додаткової інформації про причини відхилення його тендерної пропозиції.
Зазначені вимоги були подані у другій половині дня, а саме о 17:35 та о 17:41, при цьому за своїм змістом вони були ідентичними та стосувалися уточнення підстав невідповідності пропозиції.
Після надходження зазначених вимог замовником було організовано їх розгляд у межах діяльності тендерного комітету.
27.08.2021 на засіданні тендерного комітету Міністерства закордонних справ України, оформленому відповідним протоколом, подані ТОВ «ЄПААС» вимоги були розглянуті по суті.
За результатами такого розгляду тендерним комітетом прийнято рішення про відхилення поданих вимог як необґрунтованих, а також погоджено текст відповідей, які підлягали наданню учаснику.
Разом з тим, як встановлено судом, відповіді на зазначені вимоги не були оприлюднені через електронну систему закупівель, що стало одним із предметів оцінки під час проведення моніторингу.
У подальшому процедура закупівлі була продовжена у встановленому порядку.
31.08.2021 в електронній системі закупівель проведено електронний аукціон, до участі в якому було допущено учасників, тендерні пропозиції яких відповідали вимогам тендерної документації.
За результатами проведеного аукціону та подальшого розгляду пропозицій, 02.09.2021 замовником визначено переможця процедури закупівлі та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У подальшому, в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, було ініційовано проведення моніторингу зазначеної процедури закупівлі.
Так, 10.11.2021 Державною аудиторською службою України прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-15-010213-b, що оформлено відповідним наказом, виданим на підставі інформації про можливі порушення законодавства у сфері публічних закупівель, отриманої за результатами громадського контролю.
У межах здійснення моніторингу відповідачем було проаналізовано всі етапи проведення процедури закупівлі, зокрема питання розгляду тендерних пропозицій, дотримання строків та порядку надання інформації учасникам, а також відповідність дій замовника вимогам тендерної документації.
За результатами проведеного моніторингу 30.11.2021 Державною аудиторською службою України складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу встановлено: Порушення ч.3 ст.31 Закону (Замовник не надав відповідь на вимогу учасника через електронну систему закупівель у встановлений строк) та Порушення абз.3 п.1 ч.1 ст.31 Закону (Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника, який не наклав КЕП, що не відповідає вимогам тендерної документації).
Зазначений висновок був 03.12.2021 оприлюднений в електронній системі закупівель, що свідчить про завершення процедури моніторингу та доведення його результатів до відома замовника та інших заінтересованих осіб.
У цьому висновку відповідачем констатовано наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які, на думку органу державного фінансового контролю, були допущені замовником під час проведення процедури закупівлі.
Саме зазначений висновок став предметом оскарження у цій адміністративній справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII, тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII(далі - Закон №922-VIII, тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону №922-VIIIмоніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано положеннями статті 8 Закону №922-VIII.
Частиною 1 зазначеної статті визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (ч. 2 ст. 8).
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (ч.3 ст. 8).
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4 ст. 8).
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (ч.5 ст. 8).
Частиною 6 цієї статті передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Суд зауважує, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020 (далі - Порядок № 552, тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241.
Пунктами 3-5 розділу І цього Порядку передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення про Держаудитслужбу, тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 7 ст. 8 Закону №922 встановлено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
У розділі ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 552 зазначено, що у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
З системного аналізу приписів Закону №922-VIII, розділу ІІІ Порядку №552, а також установлених обставин справи, слідує висновок, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі №160/11304/19.
Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі №160/11304/19 дійшов наступних висновків: «Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 в справі №160/9513/18, від 05.03.2020 в справі №640/467/19, від 23.04.2020 в справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі №160/6502/19 та ін. і Суд не вбачає підстав відступу від неї у цій справі».
Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 по справі №160/8402/19 також наголосив, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім. Зобов'язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Згідно з ч. 2ст. 22 Закону №922у тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановленістаттею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону №922-VIIIзамовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:
1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;
3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Згідно з ч.3 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції / пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію / пропозицію переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією/пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення (частина четверта статті 33 Закону № 922).
За приписами частини першої статті 33 Закону №922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
З матеріалів справи вбачається, що учасник процедури закупівлі, ТОВ «ЄПААС», тендерна пропозиція якого була відхилена замовником, 24.08.2021 звернувся до замовника через електронну систему закупівель із вимогою про усунення порушення процедури закупівлі та надання додаткової інформації щодо причин невідповідності його тендерної пропозиції.
Водночас судом встановлено, що 31.08.2021 відбувся електронний аукціон, до участі в якому було допущено двох учасників - ТОВ «TET ІТ» та ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ».
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визначено ТОВ «ГЕТ ІТ», а 02.09.2021 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
Разом з тим, як встановлено судом та не заперечується сторонами, на подану 24.08.2021 вимогу учасника ТОВ «ЄПААС» замовником не надано відповіді через електронну систему закупівель, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов'язаний надати відповідь на таку вимогу через електронну систему закупівель не пізніше ніж через п'ять днів з дня її надходження.
Суд звертає увагу, що зазначена норма закону є імперативною та не передбачає виключень або можливості її невиконання з підстав технічного чи організаційного характеру.
Посилання позивача на технічну неможливість надання відповіді через електронну систему закупівель суд оцінює критично, оскільки дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель є обов'язком замовника, який організовує та проводить відповідну процедуру.
Суд зазначає, що строки, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», обчислюються у календарних днях, а не у робочих, що прямо випливає зі змісту відповідних норм закону.
Обставини, пов'язані з режимом роботи замовника або технічними аспектами функціонування електронної системи закупівель, не звільняють останнього від обов'язку дотримання встановлених законом строків.
При цьому судом встановлено, що з моменту подання вимоги учасником (24.08.2021) до дати проведення електронного аукціону (31.08.2021) минуло сім календарних днів.
Таким чином, замовник мав достатній проміжок часу для надання відповіді у спосіб, передбачений законом, зокрема через електронну систему закупівель.
За таких обставин суд доходить висновку, що замовником не виконано обов'язок, встановлений частиною третьою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про наявність порушення у цій частині.
Відповідно, висновок органу державного фінансового контролю щодо встановлення зазначеного порушення є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для складення спірного висновку зазначено порушення позивачем вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону (замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства), а саме Ззмовник у пункті 1 розділу 3 тендерної документації визначив, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП - електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису, базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, зберігається виключно на захищених носіях).
Учасник ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ» подав свою тендерну пропозицію з накладенням електронного цифрового підпису.
Під час перевірки зазначеного електронного цифрового підпису на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистого ключа «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасника ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим та, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації.
Проте, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ПРОЗОРІ РІШЕННЯ», як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
За визначенням п. 27 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (п. 59 ст. 1 Закону № 2155-VIII).
Згідно з частиною четвертою статті 18 цього Закону кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів "постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).
Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України Про електронні довірчі послуги щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.
Установлено, що: удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім:
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону;
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом;
застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів);
використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов'язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем;
вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.
Таким чином експериментальний проект, затверджений постановою КМУ від 03.03.2020 №193, встановлював можливість користувача використовувати для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб удосконалений електронний підпис на звичайному файловому носії до 05.03.2022, а надалі - використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.
Листом Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 за №1/06-3-1587, який розміщено на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, чітко роз'яснено, що якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконаленний», то такий електронний підпис не можна вважати кваліфікованим.
Водночас, тендерною документацію Міністерства закордонних справ на : закупівлю «Послуги з супроводу та технічної підтримки функціонування ІТС «е-Консул» (код ДК 021:2015:72250000-2 «Послуги, пов'язані із системами та підтримкою»)/5егуісез on technical support of functioning of ITS «е-Consul» (code DK 021:2015:72250000-2 «Services related to systems and support»), встановлено вимогу щодо подання учасниками тендерних пропозицій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» шляхом накладання учасниками кваліфікованих електронних підписів на тендерні пропозиції.
Дана вимога тендерної документації учасниками процедури закупівлі не оскаржувалася, що свідчить про їх згоду з такими вимогами замовника.
У свою чергу, накладений на тендерній пропозиції учасника «Прозорі рішення» «електронний підпис є підписом «незахищений/удосконалений» на незахищеному носію, тобто, не може вважатися кваліфікованим.
Отже, вказана тендерна пропозиція учасника не відповідала вимогам тендерної документації, що є підставою для її відхилення.
Відтак, висновок відповідача у цій частині також є правомірним.
Щодо правомірності зобов'язання, визначеного у висновку Держаудитслужби.
Суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» одним із основних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону Держаудитслужба здійснює контроль у сфері закупівель, зокрема шляхом проведення моніторингу процедур закупівель у порядку, визначеному статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі є аналізом дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору та протягом строку його дії з метою запобігання порушенням у цій сфері.
Суд звертає увагу, що Закон України «Про публічні закупівлі» є спеціальним нормативно-правовим актом, яким визначено повноваження Держаудитслужби при здійсненні моніторингу процедур закупівель.
Згідно з пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба зобов'язана у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначити, зокрема, зобов'язання щодо усунення виявленого порушення (порушень).
Судом встановлено, що відповідно до вимог Наказу № 552 форма висновку передбачає викладення не лише факту порушення, а й конкретного способу його усунення, що є невід'ємною складовою такого висновку.
При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку заходів, які можуть бути застосовані для усунення виявлених порушень, а отже орган державного фінансового контролю наділений певною дискрецією щодо визначення способу реагування.
Як убачається з матеріалів справи, у пункті 3 констатуючої частини висновку від 03.12.2021 Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими такі порушення допущено, а також забезпечити оприлюднення інформації про вжиті заходи у встановлений строк.
Оцінюючи правомірність такого зобов'язання, суд виходить з того, що зазначений захід спрямований на запобігання подальшим порушенням; відповідає меті моніторингу закупівель, визначеній законодавством; не втручається у вже сформовані правовідносини сторін договору; не створює негативних правових наслідків для позивача.
Суд також враховує, що вказане зобов'язання є чітким та зрозумілим за своїм змістом, оскільки визначає конкретний напрям дій замовника - недопущення аналогічних порушень у майбутньому та вжиття заходів організаційного характеру.
Посилання позивача на практику Верховного Суду суд оцінює критично, оскільки наведені ним правові позиції стосуються інших фактичних обставин, за яких контролюючим органом не було конкретизовано спосіб усунення порушення.
Натомість у цій справі Держаудитслужба не лише встановила факт порушення, а й визначила конкретний спосіб реагування, який полягає у вжитті заходів організаційного характеру та притягненні винних осіб до відповідальності.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що Держаудитслужба, формулюючи зобов'язання у висновку від 03.12.2021, діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Відтак, визначене у висновку зобов'язання не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача і не є підставою для визнання такого висновку протиправним.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другоїстатті 77 КАС Україниобов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивач знехтував своїм процесуальним обов'язком доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у випадку заперечення проти встановленого факту порушення, при цьому відповідачем обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення виконано.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову задоволенні адміністративного позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.