Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2026 року Справа №200/3371/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними бездіяльності, дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01.03.2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121;
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та невиплати ОСОБА_1 нарахованої щомісячної (поточної) пенсійної виплати в повному обсязі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати ОСОБА_1 щомісячно до 25 числа поточного місяця нараховану поточну пенсію у повному обсязі згідно статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шляхом включення її в основну відомість на виплату та утриматись від застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» при виплаті щомісячної поточної пенсійної виплати ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом установлено, що дану позовну заяву разом із додатками подано до суду засобами "Електронного кабінету" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Позивачкою у позовній заяві заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01.03.2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121, яка є вимогою немайнового характеру.
Також позивачкою у позовній заяві заявлено вимогу про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121, яка є похідною вимогою.
Окрім того, у позовній заяві заявлено вимогу про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та невиплати ОСОБА_1 нарахованої щомісячної (поточної) пенсійної виплати в повному обсязі, яка є вимогою немайнового характеру.
Також позивачкою заявлено вимогу про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати ОСОБА_1 щомісячно до 25 числа поточного місяця нараховану поточну пенсію у повному обсязі згідно статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», шляхом включення її в основну відомість на виплату та утриматись від застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» при виплаті щомісячної поточної пенсійної виплати ОСОБА_1 , яка є похідною вимогою.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з цим позовом в електронному вигляді до адміністративного суду за дві немайнові вимоги становить:
(3328,00 грн х 0,4х2) х 0,8 = 2129,92 грн.
Проте документа про сплату судового збору позивачкою до позовної заяви не додано.
Натомість в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 1 та пункту 3 частини 1 та ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування зазначено, що єдиним доходом позивачки на теперішній час є пенсія, яку фактично призначено наприкінці 2025 року, та дохід позивачки за 2025 рік склав 21621,95 грн.
До позовною заяви додано виписку з банківського рахунку за період з 01.11.2025 року по 28.04.2026 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з січня по грудень 2025 року, що надані Державною податковою інспекцією.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Положеннями частини 1 статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а також відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору або відстрочено його сплату.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.
При цьому відповідно до частини 1 статті 77 КАС України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору за подання позову в установленому законодавством порядку і розмірі.
Суд зауважує, що надання виписку з рахунку за період з 01.11.2025 року по 28.04.2026 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за січня 2025 року по січень 2026 рік з боку позивачки є недостатнім для підтвердження відсутності доходів.
Отже, позивачкою не надано суду достатніх доказів відсутності будь - якого доходу, який би підтвердив її майновий стан, зокрема, доказів на підтвердження розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік від дати подання цього позову до суду або доказів на підтвердження того, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (податкова декларація про доходи; довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію; довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; документи про нарахування субсидій; документи про надання соціальної допомоги; відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами те, що розмір судового збору за подання цього позову до адміністративного суду перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, проаналізувавши вказані норми та наявні матеріали позову, суд зазначає, що умови для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, оскільки позивачкою не доведено наявності обставин звільнення або відстрочення від його сплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивачки від сплати судового збору за подання цього позову задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними бездіяльності, дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2129,92 грн за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), із зазначенням номеру справи.
Дана ухвала складена та підписана 04 травня 2026 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.І. Бабіч