04 травня 2026 рокуСправа №160/18159/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, Код ЄДРПОУ 21910427) щодо несформування та ненаправлення подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), в розмірі 6827,50 (шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок) грн., помилково сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, Код ЄДРПОУ 21910427) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 6827,50 (шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень 50 копійок) грн., сплаченого згідно з квитанцією № 0033110011 від 30 квітня 2025 року та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при здійсненні купівлі квартири нею було помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6 827,50 грн. Посилаючись на те, що у розумінні приписів пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником такого збору, оскільки придбавала житло вперше, про що свідчать відомості з Реєстру про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, збір було сплачено помилково. У зв'язку із наведеним обставинами вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено в оформленні подання, що зазначено у листі-відповіді № 27362-21427/Ж-01/8-0400/25 від 17.06.2025. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у формуванні подання на повернення помилково сплачених коштів, позивач звернулася до суду.
Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18159/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, а також третій особі - для надання пояснень.
Учасники справи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
14.07.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6827,50 грн. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок щодо доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти. В результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) Держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила: 1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); 2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло. Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до органу Пенсійного фонду України про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Щодо інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта», то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі- РПВН). Однак, в період до 01.01.2013 реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі. До заяви було долучено довідку від 03.06.2025 №118.40/0450-05/63944/2025 Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про те, що Списки на приватизацію за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104е в банк не надходили; довідку від 14.05.2025 № 498 Приазовської селищної військової адміністрації про те, що за період з 24.12.2015 по 12.03.2020 позивачка не звертались з заявою про безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду. Однак, надана довідка не підтверджує дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна необхідно було надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме: довідку про реєстрацію місця проживання з 25.12.2015 по 11.03.2020; довідку про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу.
14.07.2025 позивачем надано до суду відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Посилання відповідача на необхідність подання довідок про невикористання житлових чеків з усієї території України є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки законодавство передбачає надання довідки про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду з місць проживання, а не з усієї території України. Надання довідок з місць фактичного проживання особи є достатнім та розумним способом підтвердження того, що вона не використала житлові чеки за час свого проживання на відповідній території. Обов'язок щодо надання позивачем довідок, що охоплюють дані з усієї території України, є надуманим. Розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію. Позивач вказує, що з метою отримання довідки про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , звернулась з листом-запитом до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, про що 13.05.2025 було отримано відповідь-повідомлення №Ж-10-2003/0/88-25.08-31-4527/0/129-25, де Департаментом було зазначено: «З питання отримання довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду радимо звернутися до Ощадного банку України». Отже, самі органи місцевого самоврядування (управління комунального майна) визнають Ощадбанк належним розпорядником та держателем інформації про використання/невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Крім того, взагалі невідомо, яку довідку про реєстрацію місця проживання з дати народження по 04.07.2002 та з 06.08.2019 по дату укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна вимагає відповідач, оскільки позивач за все життя була зареєстрована за 2 місцями проживання, про які було зазначено у позовній заяві. Крім того, за текстом відзиву відповідач обґрунтовує свою правову позицію тим, що позивач не надала довідку про реєстрацію місця проживання з 25.12.2015 по 11.03.2020, тобто вимагає зовсім іншу довідку. Отже, у доводах відповідача простежується суперечність. Водночас, пунктом 15-2 Порядку №1740 не передбачено обов'язку позивача надавати відповідачу довідку про реєстрацію місця проживання з 25.12.2015 по 11.03.2020.
15.07.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, у якому позивач просить повернути відзив відповідачу без розгляду у зв'язку з порушенням порядку його направлення позивачу.
Розглянувши клопотання позивача, викладене у вказаному поясненні, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 159, частиною першою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Отже, відзив є заявою по суті, в якій відповідач викладає свої заперечення проти позову.
За змістом пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 175 КАС у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
За змістом поданого відзиву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву долучено докази його направлення позивачу засобами електронного зв'язку на електронну пошту, вказану самостійно в позовній заяві «tereshchenkoalisa7@gmail.com», крім того за відомостями з Електронного суду відзив надіслано в електронний кабінет позивача та доставлено 14.07.2025. Отримання відзиву не заперечується позивачем. Позивач скористалась своїм правом на подання відповіді на відзив. При цьому, відзив містить усі необхідні реквізити, про обов'язкову наявність яких вказує частина перша статті 167 КАС України. Процесуальних порушень щодо оформлення відзиву судом не встановлено та матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить правових підстав для повернення без розгляду відзиву відповідача та зазначає, що саме лише не погодження позивача з позицією відповідача не може слугувати підставою для не врахування його судом, оскільки розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та доведеності ними своїх доводів та заперечень.
07.01.2026 від позивача надійшла заява про повернення помилково сплаченого судового збору, оскільки вона є особою з інвалідністю 2 групи.
Ухвалою суду від 05.01.2026 заяву позивача про повернення судового збору у справі №160/18159/25 задоволено, повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. згідно із платіжною квитанцією №-2464853291 від 18.06.2025.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України ID-картка № НОМЕР_2 , виданого 11.09.2024, орган, що видав 1216; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
22.04.2025 ОСОБА_1 придбала частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (покупці) з іншої сторони, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. і зареєстровано в реєстрі за № 1123.
Реєстрація права власності на об'єкт житлової нерухомості за ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.04.2025 № 423635442, згідно з яким ОСОБА_1 з 22.04.2025 є власником частки квартири, загальною площею 50,9кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78513810 від 22.04.2025, приватний нотаріус Деллалов Антон Олексійович, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл.; документи подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1123, виданий 22.04.2025, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О..
Відповідно до інформації від 04.06.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - рнокпп НОМЕР_1 , відомості щодо придбання позивачем іншого житла ніж за адресою: АДРЕСА_3 , - відсутні.
Відповідно до копії платіжної інструкції від 30.04.2025 № 0033110011 ОСОБА_1 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання об'єкту нерухомості в сумі 6827,50грн., який перерахований на рахунок отримувача UA878999980313050156000004569 ГУК у Дн-кій обл/м. Дніпро/24140500; код отримувача: 37988155; надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України; призначення платежу: 10124140500, Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна Приватний нотаріус ДМНО Деллалов А.О.
05.06.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6827,50грн., оскільки житло придбавалось нею вперше, а тому враховуючи приписи Закону України « Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не мала його сплачувати.
До вказаної заяви надано копії наступних документів: паспорта громадянина України у формі id-картки; договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2025; копія витягу з ДРРП № 423635442 від 22.04.2025; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0033110011 від 30.04.2025; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №429946866 від 04.06.2025; довідки про банківські реквізити ОСОБА_1 ; витяг про місце проживання ОСОБА_1 ; довідки Приазовської селищної ради №498 від 14.05.2025; довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2025 № 118.40/0450-05/63944/2025; листа-відповіді АТ «Державний ощадний банк» №ЕЛ-131459/107.40/0325-05/2025 від 20.05.2025; а також долучено заяву ОСОБА_1 про ненабуття у власність житла до моменту придбання квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом від 17.06.2025 № 27362-21427/Ж-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для складання подання на повернення збору з операцій з придбання купівлі-продажу нерухомого майна.
В обґрунтування вказаного рішення відповідачем у листі від 17.06.2025 № 27362-21427/Ж-01/8-0400/25 зазначено наступне. До заяви долучено довідку від 03.06.2025 № 118.40/0450-05/63944/2025 Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про те, що Списки на приватизацію за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104е в банк не надходили; довідку від 14.05.2025 №498 Приазовської селищної військової адміністрації про те, що за період з 24.12.2015 по 12.03.2020 ОСОБА_1 не зверталась із заявою про безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду. Але надані довідки не підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду з усіх місць проживання з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна необхідно надати документи, які дадуть можливість зробити висновок про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме: довідку про реєстрацію місця проживання з 25.12.2015 по 11.03.2020; довідку про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з дати народження по дату укладання договору купівлі-продажу. Щодо інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта», то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН). Однак, в період до 01.01.2013 реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Враховуючи зазначене, підстави для складання подання на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні. Первинність придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не формування та не подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6827,50 грн., позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: «підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше».
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
В статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктом 15-2 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) визначає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що до 25.09.2020 включно механізм реалізації таких прав громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
З 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
-заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
-відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
-дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання, чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, від 05.11.2025 у справі №340/3681/24.
Відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, відповідно до пункту 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Враховуючи викладене, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалася механізмом, визначеним Порядком №1740, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 05.06.2025 про повернення помилково сплачених коштів.
Як установлено з матеріалів справи, про що також відсутній спір між сторонами, до заяви від 05.06.2025 про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підтвердження придбання житла вперше позивачем долучено копії наступних документів: копію паспорта громадянина України у формі id-картки; договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2025; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 423635442 від 22.04.2025; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №429946866 від 04.06.2025; платіжної інструкції №0033110011 від 30.04.2025 у сумі 6827,50 грн.; довідки про банківські реквізити ОСОБА_1 ; витягу про місце проживання ОСОБА_1 ; довідки Приазовської селищної ради №498 від 14.05.2025, довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2025 № 118.40/0450- 05/63944/2025; листа-відповіді АТ «Державний ощадний банк» №ЕЛ-131459/107.40/0325-05/2025 від 20.05.2025, а також заяви ОСОБА_1 про ненабуття у власність житла до моменту придбання квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Однак, з вказаного переліку документів вбачається, що позивач не дотрималась вимог Порядку №1740 та не подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 15-2 Порядку №1740.
Факт відсутності зареєстрованого за позивачем права власності на житло, набутого до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році (архівна складова частини Реєстру), підтверджується інформацією на підставі даних обліку технічної інвентаризації щодо зареєстрованого права приватної власності на житло за суб'єктом до 31.12.2012.
Таку інформацію до заяви від 05.06.2025 не надано позивачем.
Також, до заяви від 05.06.2025 не надано жодних документів на підтвердження зареєстрованого місце проживання до 12.03.2020, адже згідно з наданим до заяви витягом з реєстру територіальної громади від 01.05.2025 №2025/0055993061, він містить інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 12.03.2020.
Посилання позивача на те, що вона за життя мала лише два зареєстрованих місця проживання, а саме: з 24.03.2016 по 05.02.2020 в АДРЕСА_2 , а з 12.03.2020 - АДРЕСА_1 , тому відповідач цілком безпідставно не прийняв до уваги довідки Приазовської селищної ради №498 від 14.05.2025 та АТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2025 № 118.40/0450-05/63944/2025, не враховуються судом.
Суд зазначає, що хоча позивачем і було надано до суду докази свого зареєстрованого місця проживання у періоді з 24.03.2016 по 11.03.2020 (копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 ), однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач разом із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна від 05.06.2025 надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області такі докази.
Таким чином, поданий позивачем до відповідача пакет документів є недостатнім для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив у формування подання про повернення коштів з бюджету.
Суд повторно зазначає, що особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку № 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів за умови надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
При цьому, чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку № 1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, надавши документи, передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова