05 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13002/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (далі - позивач, ТОВ «АБМ-ТРЕЙД») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000278/2 від 21.10.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002594 від 21.10.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «ТРІАДА» подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 21.10.2025 №25UA205140065430U1, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «Карбонат динатрію важкий, (сода кальцинована), вага нетто - 22500 кг., зовнішній вигляд: білий гранулят твердий. Призначений для промислового виробництва. Упаковка в 18 поліпропіленовий мішок вагою по 1250 кг кожний. Виробник: SOLVAY BULGARIA EAD, BG, торговельна марка - «SOLVAY». До МД додані документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару.
Відповідач прийняв рішення №UA205140/2025/000278/2 від 21.10.2025 про коригування митної вартості товару, а також відмовив у митному оформленні товару згідно із карткою відмови №UA205140/2025/002594 від 21.10.2025. Вказаним рішенням митний орган здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, при цьому зазначає, що на підтвердження заявленої у МД від 21.10.2025 №25UA205140065430U1 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчували підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, та які підтверджували складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяли ідентифікувати оцінюваний товар та містили об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити (арк. спр. 1-14).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (арк. спр. 87).
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов позовні вимоги ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» уважає безпідставними та вказує, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товару декларантом в інтересах ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» було подано МД від 21.10.2025 №25UA205140065430U1 на товар: «Карбонат динатрію важкий, (сода кальцинована), вага нетто - 22500 кг., зовнішній вигляд: білий гранулят твердий. Призначений для промислового виробництва. Упаковка в 18 поліпропіленовий мішок вагою по 1250 кг кожний. Виробник: SOLVAY BULGARIA EAD, BG, торговельна марка - «SOLVAY».
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахуванням поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:
- відповідно пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2019 №АВМ-2019 остаточна кількість та загальна вартість товару, що постачається, визначається в замовленнях, відправлених покупцем та підтверджених продавцем. В рахунку-фактурі від 15.10.2025 №6111146226 зазначені замовлення від 15.10.2025 №74663546, накладна від 13.10.2025 №6294568, однак, такі документи не подані до митного оформлення;
- наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.10.2025 №03/1060 засвідчує можливу контрактну вартість товару. У висновку зазначено про використання для визначення та перевірки ціни товару власних інформаційних ресурсів, відповіді компанії постачальника, даних EUROSTAT, даних торговельних та аналітичних майданчиків, проте перелічених додатків не надано до висновку. Таким чином, висновок носить інформативний характер, оскільки відсутні числові розрахунки використаних джерел для оцінки товару;
- прайс-лист від 03.10.2025 виданий на одне найменування продукції згідно договору від 09.01.2019 №АВМ-2019. В документі зазначено про зменшення ціни товару завдяки зниженню ціни на енергоносії, проте документальні підтвердження зазначеного твердження відсутні. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
- з огляду на умови поставки FCA та відсутності інших зобов'язань зі сторони продавця товару, організація вантажно-розвантажувальних робіт належить покупцю. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
- в графі 23 автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 , що суперечить перевізнику, зазначеному в рахунках на оплату від 18.10.2025 №TAAVT4027 - ТОВ «100АВТО». Участь третіх осіб у поставці товару на митну територію України може створювати додаткові витрати, обов'язок сплати комісійної винагороди, які за правилами частини десятої статті 58 МК України можуть бути складовими митної вартості.
У зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Декларантом на вимогу митниці надано додаткові документи: замовлення від 15.10.2025 №№74663546, накладну від 15.10.2025 № №6294568, лист-заперечення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» від 21.10.2025 №21/10.
Листом б/н від 21.10.2025 декларант повідомив про відсутність інших витребуваних митницею документів.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом також було встановлено, що договір-заявка на перевезення від 10.10.2025 №10/10-А укладена ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (Замовник) з ТОВ «100АВТО» (Експедитор). Перевезення товару відповідно автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 б/н здійснено ФОП ОСОБА_1 , відомості про якого відсутні. Ймовірно розглядати даного перевізника, як третю особу у поставці товару на митну територію України та можливі додаткові витрати, комісійної винагороди, які можуть бути складовими митної вартості.
Не є також достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару документи: висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.10.2025 №03/1060 через відсутність документально підтверджених джерел інформації на основі яких він сформований, а також прайс-лист, оскільки він виданий на одне найменування продукції виключно для ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» згідно договору від 09.01.2019 №АВМ-2019.
Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.
Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно статті 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: - товар на рівні - 0,432 дол. США/кг за ЕМД №UA100070/2025/563910 від 20.10.2025 (0,3707 Євро/кг згідно курсу валют на день подання митної декларації). Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сода кальцинована важка (карбонат динатрію) - 22500 кг. Торгова марка: SODA SOLVAY. Виробник: SOLVAY BULGARIA EAD, BG», ввезеного з на умов поставки FCA, згідно одного зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробники товарів, з урахуванням обсягу ввезеної партії товару.
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №25UA205140065675U0 від 21.10.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
З огляду на вищевказане, представник відповідача уважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 103-112).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено (арк. спр. 189).
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (арк. спр. 190-196).
У зв'язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 розпорядженням керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/306/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Смокович В.І. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 прийнято до провадження справу за позовом ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови (арк. спр. 208).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Суд встановив, що 09.01.2019 між компанією SOLVAY BULGARIA EAD, BG (Республіка Болгарія), як продавець, та ТОВ «АБМ-ТРЕЙД», як покупець, було укладено договір (контракт) №АВМ-2019 (арк. спр. 39-41), відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає, покупець купує товар у кількості, згідно з цінами та умовами, які вказані в даному договорі.
Відповідно до пунктів 2.1.-2.5. контракту ціна на товар встановлюється в Євро. Асортимент товару, ціна на товар, умови поставки, кількість товару, що постачається, та загальна сума договору викладені в Специфікаціях - Додатках до цього договору. Загальна сума договору дорівнює вартості товару згідно всіх додатків - Специфікацій до цього договору. Орієнтовна загальна сума договору дорівнює 295 000,00 Євро. Остаточна кількість та загальна вартість товару, що постачається, визначається в Замовленнях, відправлених покупцем та підтверджених покупцем.
Відповідно до пункту 4.2. контракту оплата за кожну партію товару, який поставлено, здійснюється протягом 30 календарних днів після дати інвойсу. Продавець випускає інвойс в день відвантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування суми на рахунок продавця.
Згідно із замовленням від 15.10.2025 №74663546 до контракту від 09.01.2019 №АВМ-2019 сторонами узгоджено поставку карбонату натрію (густий) у мішку-вкладиші з поліетилену вагою 1250 кг, з рукавом для спорожнення. Вага нетто 22500 кг, вага брутто - 22545 кг. 18 гнучких ІВС-контейнерів. Сторони також погодили умови поставки - FCА Франко перевізник. DEVNYA (Інкотермс) (арк. спр. 84-86).
Декларантом позивача ПП «ТРІАДА» 21.10.2025 для митного оформлення ввезеного на територію України товару подано до Волинської митниці митну декларацію №25UA205140065430U1 на товар: «Карбонат динатрію важкий, (сода кальцинована), вага нетто - 22500 кг. (індивідуальна хімічна формула Na2CO3), CAS NO 497-19-8, з вмістом карбонату динатрію 99%, відносна щільність: 2,53 г/см3, молярна маса: 105,99 г моль/1, точка плавлення: 851 гр. С, розчинність: розчинна у воді 106 г/л при 20 гр. С, PH: 12 на 106 г/л при 25 гр. С, зовнішній вигляд: білий гранулят твердий. Призначений для промислового виробництва. Упаковка в 18 поліпропіленових мішків вагою по 1250 кг кожний. Виробник: SOLVAY BULGARIA EAD, BG, торговельна марка - «SOLVAY», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 5062,50 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування в сумі 881,57 Євро) - 289 256,44 грн (еквівалентно 5944,07 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCА - BG DEVNYA (арк. спр. 53).
До митної декларації продано наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 15.10.2025 №6111146226; автотранспортну накладну (CMR) від 15.10.2025 №б/н; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000770856 від 15.10.2025; зовнішньоекономічний контракт від 09.01.2019 №АВМ-2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту: №1 від 04.12.2019; №39 від 13.10.2025; №4 від 20.12.2021; №5 від 21.03.2022; №6 від 12.12.2022; №7 від 28.12.2023; №8 від 16.12.2024; доповнення до внутрішнього договору (контракту) №3 від 07.05.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №TAAVT4027 від 18.10.2025; довідку про транспортні витрати №AAAVT4027 від 18.10.2025; договір-заявку на перевезення вантажів №10/10-А від 10.10.2025; прайс-лист виробника товару від 03.10.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією від 20.10.2025 №03/1060; сертифікат від 15.10.2025; цінову інформацію від 20.10.2025; митну декларацію країни відправлення № 25BG002002A07130В0 від 15.10.2025 (арк. спр. 34-43, 50, 57, 59-60, 69-80).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні декларанту зазначив про наявні розбіжності в поданих документах до митного оформлення та запропонував надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 3) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) транспортні (перевізні) документи; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларантом на вимогу митниці надано додаткові документи: замовлення від 15.10.2025 №№74663546, накладну від 15.10.2025 № №6294568, лист-заперечення ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» від 21.10.2025 №21/10 (арк. спр. 44-49, 55, 81-86).
Листом б/н від 21.10.2025 декларант повідомив про відсутність інших витребовуваних митницею документів.
Волинська митниця 21.10.2025 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000278/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002594 (арк. спр. 51-52, 58).
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- відповідно пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2019 №АВМ-2019 остаточна кількість та загальна вартість товару, що постачається, визначається в замовленнях, відправлених покупцем та підтверджених продавцем. В рахунку-фактурі від 15.10.2025 №6111146226 зазначені замовлення від 15.10.2025 №74663546, накладна від 13.10.2025 №6294568, однак такі документи не подані до митного оформлення;
- наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.10.2025 №03/1060 засвідчує можливу контрактну вартість товару. У висновку зазначено про використання для визначення та перевірки ціни товару власних інформаційних ресурсів, відповіді компанії постачальника, даних EUROSTAT, даних торговельних та аналітичних майданчиків, проте перелічених додатків не надано до висновку. Таким чином, висновок носить інформативний характер, оскільки відсутні числові розрахунки використаних джерел для оцінки товару;
- прайс-лист від 03.10.2025 виданий на одне найменування продукції згідно договору від 09.01.2019 №АВМ-2019. В документі зазначено про зменшення ціни товару завдяки зниженню ціни на енергоносії, проте документальні підтвердження зазначеного твердження відсутні. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
- з огляду на умови поставки FCA та відсутності інших зобов'язань зі сторони продавця товару, організація вантажно-розвантажувальних робіт належить покупцю. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
- в графі 23 автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 , що суперечить перевізнику, зазначеному в рахунках на оплату від 18.10.2025 №TAAVT4027 - ТОВ «100АВТО». Участь третіх осіб у поставці товару на митну територію України може створювати додаткові витрати, обов'язок сплати комісійної винагороди, які за правилами частини десятої статті 58 МК України можуть бути складовими митної вартості.
У рішенні також зазначено, що договір-заявка на перевезення від 10.10.2025 №10/10-А укладена ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (Замовник) з ТОВ «100АВТО» (Експедитор). Перевезення товару відповідно автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 №б/н здійснено ФОП ОСОБА_1 , відомості про якого відсутні. Ймовірно розглядати даного перевізника, як третю особу у поставці товару на митну територію України та можливі додаткові витрати, комісійної винагороди, які можуть бути складовими митної вартості.
Не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару документи: висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.10.2025 №03/1060 через відсутність документально підтверджених джерел інформації на основі яких він сформований, а також прайс-лист, оскільки він виданий на одне найменування продукції виключно для ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» згідно договору від 09.01.2019 №АВМ-2019.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Митну вартість товарів визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, відповідно статті 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей товарів, а саме: - товар на рівні - 0,432 дол. США/кг за ЕМД №UA100070/2025/563910 від 20.10.2025 (0,3707 Євро/кг згідно курсу валют на день подання митної декларації).
Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сода кальцинована важка (карбонат динатрію) - 22500 кг. Торгова марка: SODA SOLVAY. Виробник: SOLVAY BULGARIA EAD, BG», ввезеного з на умов поставки FCA, згідно одного зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробники товарів, з урахуванням обсягу ввезеної партії товару.
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №25UA205140065675U0 від 21.10.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (арк. спр. 54).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 09.01.2019 №АВМ-2019 та замовленням від 15.10.2025 №74663546 до вказаного контракту визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця (арк. спр. 39-41, 84-86).
Згідно із замовленням від 15.10.2025 №74663546 до контракту сторонами узгоджено поставку карбонату натрію (густий) у мішку-вкладиші з поліетилену вагою 1250 кг, з рукавом для спорожнення. Вага нетто 22500 кг, вага брутто - 22545 кг. 18 гнучких ІВС-контейнерів. Сторони також погодили умови поставки - FCА Франко перевізник. DEVNYA (Інкотермс).
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 15.10.2025 №6111146226 вартість товару становить 5062,50 Євро. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну (арк. спр. 50).
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Відповідно до пункту 4.2. контракту від 09.01.2019 №АВМ-2019 оплата за кожну партію товару, який поставлено, здійснюється протягом 30 календарних днів після дати інвойсу. Продавець випускає інвойс в день відвантаження товару. Датою оплати вважається дата зарахування суми на рахунок продавця.
Відтак, на момент подання митної декларації для митного оформлення товару, у товариства не закінчився строк, встановлений для оплати товару за рахунком-фактурою (інвойсом) від 15.10.2025 №6111146226, а відтак відсутній обов'язок для подання платіжного документа, що підтверджує вартість товару.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД від 21.10.2025 №25UA205140065430U1 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 15.10.2025 №6111146226 та становить 5062,50 Євро.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 5062,50 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що відповідно пункту 2.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.01.2019 №АВМ-2019 остаточна кількість та загальна вартість товару, що постачається, визначається в замовленнях, відправлених покупцем та підтверджених продавцем. В рахунку-фактурі від 15.10.2025 №6111146226 зазначені замовлення від 15.10.2025 №74663546, накладна від 13.10.2025 №6294568, однак, такі документи не подані до митного оформлення.
Щодо цього суд зазначає, що замовлення від 15.10.2025 №№74663546 та накладна від 15.10.2025 №№6294568 були надані декларантом митному органу на його вимогу разом з листом-запереченням від 21.10.2025 №21/10, про що вказано у спірному рішенні, а відтак зауваження відповідача про ненадання таких документів було усунуто позивачем (арк. спр. 44-49, 55, 81-86).
Згідно пунктом 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 42900,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару було подано договір-заявку перевезення вантажів від 10.10.2025 №10/10-А, укладену між позивачем та перевізником ТОВ «100 АВТО» (арк. спр. 35), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №TAAVT4027 від 18.10.2025 (арк. спр. 37), довідку про транспортні витрати №AAAVT4027 від 18.10.2025 (арк. спр. 34), зі змісту якої слідує, що вартість транспортних витрат на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні згідно маршруту: Девня (Болгарія) - Сірет/Порубне (румунсько-український кордон) становить - 42300,00 грн; експедиційні послуги за маршрутом Девня (Болгарія) - мп Сірет/Порубне (румунсько-український кордон) становлять - 600,00 грн; мп Сірет/Порубне (румунсько-український кордон) - смт. Локачі (Україна) - 22700,00 грн; експедиційні послуги за маршрутом мп Сірет/Порубне (румунсько-український кордон) - смт. Локачі (Україна) становлять - 400,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.
Отже, довідкою про транспортні витрати №AAAVT4027 від 18.10.2025 підтверджено, що згідно договору-заявки перевезення вантажів від 10.10.2025 №10/10-А витрати по перевезенню вантажу по маршруту Девня (Болгарія) - мп Сірет/Порубне (румунсько-український кордон) становлять 42900,00 грн. Вказану суму транспортних витрат декларант позивача включив до митної вартості. Тобто, позивачем включено наведену суму витрат за транспортування товару до митного кордону України, що відповідає вимогам пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.
З вищенаведеного слідує, що визначена у МД від 21.10.2025 №25UA205140065430U1 митна вартість товару у розмірі 289 256,44 грн (еквівалентно 5944,07 Євро), включає вартість товару 5062,50 Євро і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 42900,00 грн (еквівалентно 881,57 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Щодо твердження митного органу в спірному рішенні про те, що в графі 23 автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 №б/н зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 , що суперечить перевізнику, зазначеному в рахунках на оплату від 18.10.2025 №TAAVT4027 - ТОВ «100АВТО»; договір-заявка на перевезення вантажу від 10.10.2025 №10/10-А укладена з ТОВ «100АВТО» (Експедитор), а перевезення товару відповідно автотранспортної накладної (CMR) від 15.10.2025 №б/н здійснено ФОП ОСОБА_1 , відомості про якого відсутні та може свідчити про участь третіх осіб у поставці товару на митну територію України та створювати додаткові витрати, обов'язок сплати комісійної винагороди, які за правилами частини десятої статті 58 МК України можуть бути складовими митної вартості, суд зазначає, що відповідно до п. 1 договору-заявки перевезення вантажів №10/10-А від 10.10.2025, укладеному між експедитором - ТОВ «100 АВТО» та замовником - ТОВ «АБМ - ТРЕЙД», замовник доручає, а експедитор зобов'язується здійснювати перевезення вантажу на погоджених сторонами умовах. Надалі ТОВ «100 АВТО», як експедитор, було залучено до здійснення перевезення товару ФОП ОСОБА_1 , як перевізника.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Затверджена форма CMR (міжнародна автомобільна накладна) не передбачає наявності у ній імені та адреси експедитора, який організовує вантажне перевезення, але не є при цьому фактичним перевізником. Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №б/н від 15.10.2025 є документом, що засвідчує лише факт транспортування товарів, а не числове значення митної вартості останніх.
Додатково також необхідно зазначити, що ні Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ні умови договору-заявки перевезення вантажів №10/10-А від 10.10.2025 не забороняють ТОВ «100 АВТО», як експедитору залучати до виконання роботи інших осіб як перевізників. Так, зокрема номерні знаки автомобіля та причепа НОМЕР_1 /ВС4850XF чітко співпадають із відомостями, що зазначені в договорі-заявці на перевезення вантажів №10/10-А від 10.10.2025, CMR №б/н від 15.10.2025, рахунку на оплату від 18.10.2025 №TAAVT4027, а відтак відсутні будь-які розбіжності в поданій митному органу інформації.
Таким чином, документи, які були надані до митного оформлення щодо транспортування товару пов'язані між собою, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про вартість транспортування, маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, дані вантажу та дані автотранспортного засобу дублюються у вищенаведених документах, не мають протиріч та розбіжностей, підтверджують саме перевезення товару, поданого до митного оформлення. Вартість всіх наданих експедитором послуг поза межами території України, була задекларована декларантом, в той же час відповідач не ставить під сумнів розмір вартості послуг за перевезення, а отже будь - які розбіжності в даному випадку відсутні.
Волинською митницею в оскаржуваному рішенні також зазначено, що з огляду на умови поставки FCA та відсутності інших зобов'язань зі сторони продавця товару, організація вантажно-розвантажувальних робіт належить покупцю. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідно до замовлення від 15.10.2025 №74663546 до контракту від 09.01.2019 №АВМ-2019 поставка товару здійснюється на умовах FCА DEVNYA (Болгарія) відповідно до Інкотермс 2010.
За умовами поставки FCA (Free Carrier)/Франко-перевізник (згідно з правилами Інкотермс) продавець зобов'язаний доставити товар до місця приймання його перевізником, визначеного умовами договору. Оплата експортних мит покладається на постачальника.
Відповідно до умов поставки (FCA) продавець зобов'язується передати покупцеві вантаж, який пройшов митне очищення, у визначене місце поставки. Момент переходу ризиків та витрат від продавця до покупця залежить від обраного місця поставки. До цього моменту продавець несе повну відповідальність за товар та зобов'язаний сплатити всі витрати, пов'язані з його доставкою, включаючи експортні платежі. Забезпечення відповідного маркування, пакування та оформлення супровідних документів також покладається на продавця.
За умовами FCA продавець передає митно очищений товар перевізнику, зазначеному покупцем, у погодженому місці. Вибір цього місця визначає розподіл обов'язків щодо навантаження та розвантаження товару. Якщо поставка здійснюється з території продавця (наприклад, зі складу), обов'язок з навантаження товару покладається на продавця. Якщо ж передача здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за навантаження товару на транспортний засіб покупця, але зобов'язаний за власний рахунок доставити товар до визначеної точки поставки.
Як вже зазначалося судом, відповідно до замовлення від 15.10.2025 №74663546 до контракту від 09.01.2019 №АВМ-2019 поставка товару здійснюється на умовах FCА DEVNYA (Болгарія) відповідно до Інкотермс 2010, тобто за місцем продавця. Оскільки відвантаження товару відбувалося зі складського приміщення продавця, витрати за навантажувальні роботи покладаються на нього. Таким чином, відповідні витрати включені до фактурної вартості товару та не становлять окрему складову митної вартості.
Розвантажувальні роботи проводяться на митній території України, що унеможливлює віднесення таких витрат до митної вартості товару.
Також однією із підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувало те, що прайс-лист від 03.10.2025 виданий на одне найменування продукції згідно договору від 09.01.2019 № АВМ-2019, а в документі зазначено про зменшення ціни товару завдяки зниженню ціни на енергоносії, проте документальні підтвердження зазначеного твердження відсутні. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
З цього приводу суд зазначає, що МК України не встановлено жодних вимог до форми чи змісту прайс-листа як документа, що може використовуватися для підтвердження митної вартості товару. Прайс-лист належить до документів додаткового комерційного характеру, який формується відповідно до господарської практики підприємства виробника або продавця. Відтак, митний орган не має правових підстав вимагати від декларанта подання прайс-листа певного формату або з певним обсягом інформації (зокрема, із зазначенням «усього асортименту продукції»).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), оцінка товарів для митних цілей повинна базуватися на їх дійсній вартості, тобто ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що експортуються до країни імпорту. При цьому ГАТТ не містить жодних вимог щодо способу документального підтвердження цієї вартості. Відтак, прайс-лист, виданий виробником, який відображає фактичну комерційну ціну товару, є належним доказом для підтвердження митної вартості.
Практика міжнародної торгівлі передбачає, що прайс-листи можуть бути індивідуальними або адресними, складеними для конкретного покупця чи ринку збуту. Така форма не лише не суперечить нормам міжнародних угод, але й є загальноприйнятою у господарській діяльності. Відповідно, посилання митного органу на необхідність надання прайс-листа «для широкого кола покупців» є надуманим і таким, що не має нормативного обґрунтування
Суд зауважує, що у наданому до митного оформлення прайс-листі від 03.10.2025 (арк. спр. 133) відображено ідентичні вартісні показники, що зазначені у рахунку-фактурі, поданому до митного оформлення, тобто документ містить достовірні дані, які повністю відповідають умовам зовнішньоекономічного контракту. Отже, відсутність у прайс-листі виробника інформації про повний асортимент продукції або його індивідуальний характер не може бути підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.
В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення документах.
З урахуванням наведеного, на думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також вважає безпідставним твердження митного органу про те, що наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.10.2025 №03/1060 засвідчує можливу контрактну вартість товару, однак не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, носить лише інформативний характер, оскільки відсутні числові розрахунки використаних документально підтверджених джерел інформації на основі яких він сформований, з огляду на наступне.
Наказом Мінекономрозвитку №608 від 02.05.2018 «Деякі питання діяльності ДП «Держзовнішінформ» установлено, що ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках; досліджує динаміку цінових процесів на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юктурі світового ринку.
В листі ДП «Держзовнішінформ» №25/194-Л від 30.01.2020 зазначається, що відповідно до листа Міністерства зовнішніх економічних зав'язків і торгівлі України від 07.10.1996 №25-28/215 експертні висновки, підготовлені ДП «Держзовнішінформ», мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за ними контрактами та повинні братися до уваги митними органами при здійсненні цінового контролю. Наведеним підтверджується, що ДП «Держзовнішінформ» є державним підприємством, уповноваженим, в тому числі, здійснювати цінову експертизу товарів, надавати інформацію щодо відповідності контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юнктурі світового ринку.
Таким чином, наданий митному органу висновок ДП «Держзовнішінформ» №03/1060 від 20.10.2025 за результатами проведення експертизи відповідності контрактної ціни імпортованого товару кон'юктурі світового ринку, зроблений з урахуванням поданих ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» документів, якісних характеристик товару, аналізу контрактних умов, в тому числі умов оплати та загального обсягу поставки. Зазначений висновок містить інформацію про ринковий діапазон вартості аналогічних товарів, розрахований на підставі перевірених даних міжнародних статистичних баз (зокрема, EUROSTAT) та відповідей компанії-постачальника, що підтверджує достовірність використаних відомостей. Відсутність додатків не впливає на зміст та юридичну силу самого висновку, оскільки документ оформлено у встановленому порядку, підписано уповноваженою особою та скріплено печаткою державного підприємства. Більше того, митне законодавство не містить вимог щодо надання до висновку ДП «Держзовнішінформ» первинних розрахункових матеріалів, а отже, їх ненадання не може бути підставою для ігнорування результатів проведеного аналізу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд зазначає, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2025/000278/2 від 21.10.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002594 від 21.10.2025 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 04.11.2025 №16163 (арк. спр. 15).
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат по здійсненню перекладу в розмірі 5 779,00 грн суд зазначає наступне.
За приписами частин п'ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, представник позивача на понесення витрат на послуги з перекладу надав: акт здачі-прийняття послуг №КІ-0000454, рахунок-фактуру від 17.11.2025 №КІ-0000172 та платіжну інструкцію від 21.11.2025 №1461 (арк. спр. 99-101).
Позивачем до позовної заяви додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача Захаренко-Марійчук Євгенії Олександрівни документів, які досліджувались судом при ухваленні рішення по справі у кількості шість штук.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей щодо здійснення перекладу Козак Інною Валеріївною, із якою було укладено вищевказані документи, а інформація щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 найманих працівників в особі Захаренко-Марійчук Євгенії Олександрівни, яка безпосередньо здійснювала такий переклад відсутня.
До того ж суд враховує відсутність укладено договору між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 щодо здійснення перекладу, що додатково свідчить про недоведеність понесення витрат, пов'язаних із залученням перекладача, з бюджетних асигнувань відповідача, а тому такі задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» (45500, Волинська область, Володимирський район, селище Локачі, вулиця Шевченка, будинок 43А, ідентифікаційний код юридичної особи 35580267) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000278/2 від 21.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002594 від 21.10.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-ТРЕЙД» про стягнення з відповідача витрат на залучення перекладача - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович