Справа № 674/665/26
Провадження № 1-кп/674/96/26
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
04 травня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025240000000180 від 16.12.2025 року,-
В провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області, перебуває кримінальна справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025240000000180 від 16.12.2025 року.
Прокурор подала клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_6 обвинувачуєть у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. В ході досудового розслідування ОСОБА_6 слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду 15.01.2026 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено до 07.05.2026 року. Оскільки продовжують існувати ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; ніде не працює, характеризується негативно, не має стійких соціальних зв'язків; має зв'язки із представником іноземної організації - спеціальної служби держави-агресора ФСБ рф, зареєстрований за адресою: російська федерація, м. Москва, вул Велика Луб'янка, буд. 2, який може посприяти в ухиленні обвинуваченим від відповідальності, у тому числі на території рф, оскільки ОСОБА_6 має паспорт громадянина рф; безпосередньо після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та виявлення його протиправних дій намагався приховати сліди його вчинення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки більшість доказів злочинної діяльності ОСОБА_6 зафіксовано в його листуваннях через мобільний додаток «Телеграм», до яких останній, перебуваючи на волі, матиме доступ, оскільки знає паролі доступу до своїх персональних сторінок та акаунтів. Окрім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вжити заходів щодо відчуження наявного у нього нерухомого майна, яке може підлягати конфіскації; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний момент в судовому засіданні ще не допитані, а тому він може незаконно впливати на вказаних свідків шляхом погроз та умовлянь схилити їх давати неправдиві показання під час судового розгляду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що не буде переховуватись від суду, впливати на свідків, ховати або знищувати документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки не має до них доступу. Про ОСОБА_9 вперше чує, зв'язків з ним не має. Паспорт громадянина рф втратив дію в 2019 році, знаходиться в СБУ. Під час затримання щиро покаявся, дав покази, опору не чинив. Просив застосувати до нього особисте зобов'язання з носінням електронного браслету.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечила. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету. Вказала про відсутність ризиків зазначених прокурором на обгрунтування клопотання.
Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2026 року обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2026 року ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 07 травня 2026 року включно.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Враховуючи обставини, за яких обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, суд доходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років або довічного позбавлення волі, та до нього може бути застосовано саме таке покарання у разі доведення його вини у суді. Він може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності може чинити на них тиск. Може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки більшість доказів злочинної діяльності обвинуваченим зафіксовано в його листуваннях через мобільний додаток «Телеграм», до яких він, перебуваючи на волі, матиме доступ. Також, з урахуванням наведених в обвинувальному акті обставин та способу вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у якого відсутні міцні соціальні зв'язки, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, з рішенням у справі «Labita v.Italy», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
З урахуванням пред'явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченим строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу. Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
З урахуванням фактичних обставин справи та відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України суд вважає за недоцільне визначати розмір застави з обвинуваченого.
Відповідно до ст.197 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 01 липня 2026 року включно.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України,-
Клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 01 липня 2026 року включно, без визначення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та надіслати до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3