справа № 489/583/26
провадження №2-о/489/66/26
про залишення заяви без розгляду
05 травня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,
в присутності:
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Карцева Наталія Олександрівна, ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
встановив:
У січні 2026 року заявник звернувся до суду з заявою в якій просить встановити факт не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину.
Як на підставу позовних вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_3 . В установлений законом строк він прийняв спадщину. Проте у видачі свідоцтва про спадщину йому відмовлено постановою приватного нотаріуса від 04.08.2023 № 77/01-16, оскільки на момент смерті разом із спадкодавцем була зареєстрована громадянка російської федерації, ОСОБА_2 , яка є її донькою. Разом з тим, ОСОБА_2 з 2016 року із померлою фактично не проживала та постійно мешкає в російській федерації.
У зв'язку із цим, заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичних фактів від яких залежить реалізація ним прав на спадкове майно.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 24.04.2026 витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Карцевої Наталії Олександрівни належним чином завірену копію спадкової справи №06/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись із матеріалами справи та спадковою справою та вислухавши думку заявника, суд вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду, так як вбачається спір про право.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18.12.2019 у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19).
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Із заяви вбачається, що заявник просить встановити факти непроживання заінтересованої особи ОСОБА_2 , разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання її такою, що не прийняла спадщину.
Таким чином, встановлення вказаних фактів пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а саме оформленням заявником спадкових прав на спадкове майно, виключивши з кола спадкоємців, які прийняли спадщину заінтересованої особи ОСОБА_2 .
Одночасно суд звертає увагу, що у постанові від 20.07.2023 по справі № 641/3893/20 Верховний Суд вказав, що: «…застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.»
У цій постанові Верховний Суд встановив, що» «Предметом позову ОСОБА_1 визначила вимогу про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцями на час відкриття спадщини та неприйняття відповідачем спадщини після померлих батьків.
Однак, виходячи зі змісту позову, позивачка фактично намагалася довести те, що лише вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .
З огляду на викладене у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено у зв'язку із застосуванням позивачкою способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, а посилання судів на те, що фактичне місце проживання відповідача не має правового значення у цій справі, не є правильним та суперечить змісту частини третьої статті 1268 ЦК України.»
Так як спір про право виявлено під час розгляду заяви, відповідно заява підлягає залишенню без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права, передбаченого статтею 3 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав в позовному провадженні.
Керуючись частиною четвертою статті 315 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Миколаївська міська рада, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Карцева Наталія Олександрівна, ОСОБА_2 , про встановлення факту не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на подання позову на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05.05.2026.
Суддя І.В.Коваленко