5 травня 2026 року
м. Київ
справа № 643/7449/26
провадження № 51-1475впс26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши клопотання ОСОБА_4 про відвід суддів апеляційного суду, зміну територіальної підсудності у кримінальному провадженні № 42025220000000042 і направлення матеріалів із одного суду апеляційної інстанції до іншого,
установила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) надійшло клопотання ОСОБА_4 . Посилаючись на статті 7, 34, 75, 80, 81, 350 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), автор звернення просить відвести всіх суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду, а згадане кримінальне провадження з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2026 року про продовження строку тримання підозрюваного під вартою направити до іншого суду апеляційної інстанції.
Вивчивши наведені в клопотанні доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як убачається з поданого звернення, суть позиції ОСОБА_4 зводиться до того, що судді апеляційного суду упередженні, тож їх належить відвести, у зв'язку з чим змінити територіальну підсудність розгляду апеляційної скарги сторони захисту.
Однак порушене питання про відвід суддів вирішується за правилами § 6 гл. 3 розд. І КПК, а сумніви учасників провадження в неупередженості суддів не віднесені законодавцем до підстав для зміни підсудності за процедурою ст. 34 цього Кодексу.
Зміст окреслених законодавчих приписів детально відображено в ухвалі Суду від 21 квітня 2026 року, якою було залишено без розгляду й повернуто подане в інтересах ОСОБА_4 подібне клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення апеляційних скарг у кримінальному провадженні № 42025220000000042 з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Проте ОСОБА_4 не зважив на вказане рішення і звернувся до Суду з аналогічним проханням, що йде врозріз із принципом юридичної визначеності. До того ж викладені в клопотанні аргументи не корелюються з нормами кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що у випадку надходження звернень, зміст яких виходить за межі компетенції адресата, останній не зобов'язаний задовольняти їх (рішення Конституційного Суду України від 5 березня 2003 року № 5-рп/2003).
Таким чином, у розумінні ст. 34 КПК немає правових підстав для здійснення провадження в порядку цієї норми.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_4 слід залишити без розгляду і повернути його авторові.
Керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів
постановила:
Клопотання ОСОБА_4 про відвід суддів апеляційного суду, зміну територіальної підсудності у кримінальному провадженні № 42025220000000042 і направлення матеріалів із одного суду апеляційної інстанції до іншого залишити без розгляду і повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3