29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 357/9031/24
провадження № 51-234 км 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року ОСОБА_7 засуджено до покарання за:
- ч. 1 ст. 190 КК - у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн;
- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК - у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
2. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
3. Цим же вироком на підставі ст. 96-1 КК застосовано спеціальну конфіскацію до мобільного телефону марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , біжутерії у вигляді каблучки, ланцюга із хрестиком жовтого кольору без наявних проб із застібкою, які належать ОСОБА_7 .
4. Також цим вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
5. Київський апеляційний суд ухвалою від 07 жовтня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
6. ОСОБА_7 визнано винуватим у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) та в тому що він вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві) вчинений повторно, який не був закінчений з причин, що не залежали від волі особи за детально наведених у вироку обставин.
7. Як установив суд, 05 січня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 через платформу онлайн-оголошень «OLX.ua» здійснив замовлення у ОСОБА_8 золотої каблучки вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру, з доставкою товару до відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта» на вул. Северина Наливайка, 20-А у м. Біла Церква Київської області, переслідуючи при цьому умисел на незаконне заволодіння чужим майном.
8. У подальшому, 07 січня 2024 року близько 13:45 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта» за зазначеною вище адресою, з метою реалізації свого умислу, направленого на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь підготувавши біжутерію каблучки, яку він приніс із собою, маючи на меті здійснити її підміну на золоту каблучку вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969,32 грн, шляхом обману оператора цього відділення - ОСОБА_9 , повідомив відомості щодо замовлення та попросив скористатись послугою огляду товару, не маючи наміру при цьому в подальшому за нього розрахуватись.
9. Після цього, ОСОБА_7 під час огляду товару, а саме золотої каблучки вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969,32 грн, переконавшись у тому, що його дії залишаються непоміченими із боку сторонніх осіб та працівників відділення ТОВ «Нова Пошта», здійснив підміну вказаної каблучки на заздалегідь підготовлену біжутерію, а справжню золоту каблучку вартістю 3969,32 грн сховав до кишені куртки в яку він був одягнений.
10. У подальшому, ОСОБА_7 віддав пакування (коробку з біжутерією) оператору відділення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_9 та повідомив останньому, що відмовляється оплачувати і отримувати замовлену ним золоту каблучку та покинув приміщення відділення № 12 ТОВ «Нова Пошта», незаконно заволодівши при цьому золотою каблучкою вагою 1,68 г 585 проби 16,5 розміру вартістю 3969,32 грн, якою у подальшому розпорядився на власний розсуд. Указаними діями ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 3969,32 грн.
11. Крім цього, 18 січня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 через платформу онлайн-оголошень «OLX.ua» здійснив замовлення в ОСОБА_10 золотого ланцюжка вагою 1,77 г 585 проби 46 см, із доставкою товару до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта» на вул. Чорних Запорожців (вул. Леваневського), 47/1 у м. Біла Церква Київської області, переслідуючи при цьому умисел на незаконне заволодіння чужим майном.
12. У подальшому, 19 січня 2024 року близько 14:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта» за зазначеною адресою, з метою реалізації свого умислу, направленого на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, заздалегідь підготувавши біжутерію ланцюжка, який він приніс із собою, маючи на меті здійснити його підміну на золотий ланцюжок вагою 1,77 г 585 проби 46 см вартістю 4209,93 грн, шляхом обману оператора цього відділення - ОСОБА_11 , повідомив відомості щодо замовлення та попросив скористатись послугою огляду товару, не маючи наміру при цьому в подальшому за нього розрахуватись.
13. Після цього, ОСОБА_7 , під час огляду товару, а саме золотого ланцюжка вагою 1,77 г 585 проби 46 см вартістю 4209,93 грн, переконавшись у тому, що його дії залишаються непоміченими із боку сторонніх осіб та працівників відділення ТОВ «Нова Пошта», здійснив підміну вказаного ланцюжка на заздалегідь приготовлену біжутерію, а справжній золотий ланцюжок вартістю 4209,93 грн сховав до кишені куртки, в яку був одягнений.
14. У подальшому, ОСОБА_7 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, віддав пакування (коробку з біжутерією) оператору відділення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_11 та повідомив останній, що відмовляється оплачувати і отримувати замовлений ним золотий ланцюжок та намагався покинути відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. Однак, при виході з приміщення ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_7 був викритий та зупинений працівниками відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта».
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. У касаційній скарзі сторона захисту, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити судові рішення в частині застосування спеціальної конфіскації та скасувати застосовану у кримінальному провадженні на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальну конфіскацію мобільного телефону «iPhone 14», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 і повернути його власнику - ОСОБА_7 . В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
16. В обґрунтування своєї позиції, сторона захисту зазначає, що судові рішення у частині спеціальної конфіскації вказаного мобільного телефону марки «iPhone 14» є незаконними, необґрунтованими та належним чином невмотивованими, оскільки у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання ОСОБА_7 зазначеного мобільного телефону як засобу чи знаряддя вчинення злочину відсутні.
17. При цьому словосполучення, використане у вироці суду «використовував вчиняючи кримінальні правопорушення» не є тотожним поняттю зазначеному в ухвалі апеляції «використання вказаного мобільного телефону для вчинення кримінальних правопорушень». Відсутність прийменника «для», на думку сторони захисту, робить такі словосполучення істотно відмінними, такими, що мають різну суть. Також вказують на те, що судові рішення не містять посилань на докази використання мобільного телефону як засобу чи знаряддя вчинення злочину. Зазначають, що мобільний телефон не використовувався для виконання об'єктивної сторони інкримінованих правопорушень, а тому, в цьому разі, спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню.
18. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
19. Захисник підтримав подану касаційну скаргу. Прокурор заперечив щодо її задоволення.
Мотиви Суду
20. Заслухавши доповідьсудді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріаликримінального провадження, колегія суддівдійшла такихвисновків.
21. Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Частиною першою цієї статті передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
22. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
23. Частиною 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
24. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення щодо ОСОБА_7 оскаржуються лише в частині застосування спеціальної конфіскації до належного йому мобільного телефону «iPhone 14», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .
25. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції розглядалося в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Із технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове засідання від 13 березня 2025 року вбачається, що судом було постановлено рішення про наступний порядок дослідження доказів: допит обвинуваченого, дослідження характеризуючих його матеріалів, матеріалів щодо судових витрат, речових доказів та арешту.
26. Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. Частина 2 цієї статті визначає, що спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
27. Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, крім іншого, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
28. Наведені положення закону відповідають вимогам ч. 9 ст. 100 КПК, відповідно до якої питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, зокрема, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
29. З огляду на правовий висновок, що міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2026 року у справі № 669/338/24, метою застосування спеціальної конфіскації є припинення володіння знаряддям та засобами вчинення кримінального правопорушення, їх вилучення у особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння і в такий спосіб забезпечення превенції вчинення нових правопорушень та убезпечення суспільства від їх вчинення
30. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
31. Із копії вироку суду вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи спеціальну конфіскацію до мобільного телефону «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , зазначив, що цей телефон ОСОБА_7 використовував вчиняючи кримінальні правопорушення. Зазначений телефон було визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 20 січня 2024 року (т. 1 а.п. 189-190).
32. Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, які за своїм змістом є аналогічними доводам поданої стороною захисту касаційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення про застосування спеціальної конфіскації до мобільного телефону «iPhone 14», а саме - використання вказаного мобільного телефону для вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на що апеляційну скаргу залишив без задоволення.
33. Однак, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій.
34. За змістом судових рішень, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання ОСОБА_7 мобільного телефону «iPhone 14» під час / для вчинення кримінальних правопорушень відсутні. Не було зазначено про такі дані і в обвинувальному акті, поданому стороною обвинувачення.
35. Не містять даних про те, що зазначений мобільний телефон використовувався для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК й матеріали кримінального провадження. Ані з записів судових засідань суду першої інстанції, ані з матеріалів кримінального провадження, не вбачається, що прокурор, дотримуючись засади змагальності, надавав суду докази на підтвердження того, що саме вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон «iPhone 14» використовувався виним під час /для вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Не було надано таких доказів і прокурором під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
36. З огляду на викладене, мобільний телефон «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 20 січня 2024 року, був наданий ОСОБА_7 , підлягає поверненню.
37. Суд касаційної інстанції не перевіряє інші доводи касаційної скарги сторони захисту у цій частині.
38. Оскільки під час касаційного розгляду встановлено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність унаслідок безпідставного застосування спеціальної конфіскації частини майна, вирок та ухвала у цій частині підлягають зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Застосовану на підставі ст. 96-1 КК спеціальну конфіскацію мобільного телефону марки «iPhone 14», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 скасувати. Указаний мобільний телефон повернути ОСОБА_7 .
У решті судові рішення залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3