01 травня 2026 року
м. Київ
справа № 602/321/24
провадження № 61-1184ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 березня
2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав,
21 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку; документу про сплату судового збору; нової редакцію касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, із зазначенням конкретної (конкретних) підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та її (їх) належним обґрунтуванням, та надання копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
12 лютого 2026 року Верховний Суд направив ухвалу від 05 лютого
2026 року на поштову адресу заявника, яка вказана в касаційній скарзі, проте вказане поштове відправлення 10 березня 2026 року повернуто на адресу Верховного Суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».
04 лютого 2026 року заявник направив на адресу суду касаційну скаргу на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області
від 21 березня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року.
Відповідно до акта Верховного Суду від 09 лютого 2026 року № 80 встановлено, що під час відкриття конверту виявлено відсутність документа, зазначеного у додатках до касаційної скарги, а саме квитанції про сплату судового збору.
Службовою запискою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року вказану касаційну скаргу перереєстровано з індексу «ск» на індекс «з» як доповнення до касаційної скарги, яка подана 21 січня 2026 року.
10 лютого 2026 року ОСОБА_3 направила засобами поштового зв'язку квитанцію про сплату судового збору у розмірі
1 255, 42 грн, яка є аналогічною квитанції, яка була подана разом з касаційною скаргою від 21 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року доповнення і зміни до касаційної скарги ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду та продовжено строк для усунення недоліків скарги.
30 березня 2026 року вказану ухвалу суд касаційної інстанції надіслав засобами поштового зв'язку на адресу, яка зазначена в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , проте вказане поштове відправлення 24 квітня 2026 року повернуто на адресу Верховного Суду з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Подавши касаційну скаргу у січні 2026 року ОСОБА_1 тривалий час нею не цікавиться, поштову кореспонденцію за адресою, вказаною у касаційній скарзі, не отримує.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Крім цього, слід зазначити, що згідно з пунктом 4 частини шостої
статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки поштову кореспонденцію за адресою, вказаною у касаційній скарзі, ОСОБА_1 не отримує та у відведений судом строк, станом
на 01 травня 2026 року, недоліки касаційної скарги не усунув, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 березня
2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав, визнати неподаною та повернути.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко