27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 523/4151/20
провадження № 61-4454ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів, зобов'язання вчинити певні дії,
1. У березні 2020 року ТОВ «Земагросервіс» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 66 467, 14 грн, пеню в сумі 156, 99 грн, 3% річних в сумі 87, 17 грн та судові витрати. 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ТОВ «Земагросервіс», в якому просила: визнати недійсними результати земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки згідно договору №39 на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 15 березня 2019 року, укладеного між
ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагросервіс» на лот 1928 (право оренди на земельну ділянку), площею 49,7734 га, кадастровий номер 5125481400:01:003:0456, розташованої за адресою: Одеська область, Ширяївський район, Катерино-Платонівська сільська рада (за межами населеного пункту), які відбулися за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва 115,
2-й поверх, кімната 206, виконавцем яких було ТОВ «Земагросервіс»; зобов'язати ТОВ «Земагросервіс» повернути на рахунок ОСОБА_2 сплачений гарантійний внесок та реєстраційний внесок у вигляді грошових коштів в загальній сумі 32296,00 грн для участі в електронних торгах з продажу права оренди на земельні ділянки згідно договору №39 на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 15 березня 2019 року, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Земагросервіс», на лот 1928 (право оренди на земельну ділянку), площею 49,7734 га, кадастровий номер 5125481400:01:003:0456, розташованої за адресою: Одеська область, Ширяївський район, Катерино-Платонівська сільська рада (за межами населеного пункту), які відбулися за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва 115, 2-поверх, кімната 206, виконавцем яких було
ТОВ «Земагросервіс»;стягнути судові витрати.
2. Суворовський районний суд міста Одеси рішенням від 30 січня 2023 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 березня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Земагросервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Земагросервіс» витрати на проведення та підготовку земельних торгів, 3% річних та пені у загальному розмірі 66 711, 30 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Земагросервіс» судові витрати понесені з розглядом справи у
розмірі 2102, 00 грн.Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до
ТОВ «Земагросервіс» про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання вчинити певні дії залишив без задоволення.
3. 05 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє
представник - адвокат Земляков О. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня
2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 березня 2026 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.
4. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
6. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
7. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
8. Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
9. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
11. Зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що ціна позову за вимогами майнового характеру становить 98 763, 14 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн * 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.
12. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
13. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі
зціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
14. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
15. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
16. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
17. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
18. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
19. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
20. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 березня
2026 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк