8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
05 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/4044/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши заяву позивачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу (вх. № 9967 від 27.04.2026) у справі
за позовом: першого позивача Суржик Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та другого позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ),
до: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" (Україна, 61070, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11, ЄДРПОУ 41765127),
про визнання недійсним рішення установчих зборів,-
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/4044/25 позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" про: визнання недійсними рішень установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача", оформлені протоколом № 1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків за місцезнаходженням місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11 від 26.11.2017 року, протоколом №2 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків за місцезнаходженням: 61033, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11 від 17.02.2019 року, протоколом № 6 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" від 04.11.2023 року, а також скасування державної реєстрації від 28.11.2017 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14801020000075180, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача", ЄДРПОУ: 41765127, що розташоване за адресою: Україна, 61070, Харківська область, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 позов першого позивача ОСОБА_2 та другого позивача ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" про визнання недійсними рішень установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача", оформлені протоколом № 1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків за місцезнаходженням місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11 від 26.11.2017 року, протоколом № 2 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків за місцезнаходженням: 61033, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11 від 17.02.2019 року, протоколом № 6 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" від 04.11.2023 року - задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача", оформленого протоколом № 6 від 04.11.2023 року, у частині затвердження розміру внесків для власників квартир (житлових приміщень) (пункт 6 порядку денного зборів). В іншій частині позову - відмовлено. В частині вимоги про скасування державної реєстрації від 28.11.2017 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 14801020000075180, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача", ЄДРПОУ: 41765127, що розташоване за адресою: Україна, 61070, Харківська область, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11, - провадження у справі закрито. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Під час ухвалення рішення у справі № 922/4044/25, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
24.04.2026, до Господарського суду Харківської області, через систему "Електронний Суд", від представника позивачів надійшла заява (вх. № 9967 від 27.04.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 922/4044/25.
29.04.2026, ухвалою суду прийнято заяву позивачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу (вх. № 9967 від 27.04.2026) до розгляду. Постановлено надати відповідачу строк до 04.05.2026 (включно) для подання письмових пояснень щодо заяви позивачів, з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не скористався правом, та не подав до суду, в строк до 04.05.2026 (включно), письмових пояснень щодо заяви позивачів про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що заява про ухвалення додаткового рішення стосується вирішення питання про судові витрати, судове засідання не призначалось, необхідності виклику сторін у судове засідання суд не вбачав.
Будь-яких письмових пояснень, заперечень з приводу поданої заяви від сторін не надходило.
Розглянувши заяву представника позивачів (вх. № 9967 від 27.04.2026) про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено судом, в позовній заяві представник позивачів - адвокат Рак А.С., зауважив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яку позивачі очікують понести, в зв'язку з розглядом справи, складає, в тому числі сума витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 гривень.
24.04.2026, формулюючи заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №9967 від 27.04.2026), представником позивачів, адвокатом Рак Артемом Сергійовичем, представлено примірник договору про надання правової допомоги та представництва від 18.09.2025, укладений із Суржик О.О., додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги та представництва від 24.04.2026, акт № 1 від 24.04.2026 про прийняття - передачу наданих послуг на суму 12 500,00 гривень, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 302 від 24.04.2026 про прийняття від Суржик О.О суму коштів у розмірі 12 500,00 гривень, а також договір про надання правової допомоги та представництва від 07.10.2025, укладений із Суржик Л.С., додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги та представництва від 24.04.2026, акт № 1 від 24.04.2026 про прийняття - передачу наданих послуг на суму 12 500,00 гривень, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 301 від 24.04.2026 про прийняття від Суржик Л.С. суму коштів у розмірі 12 500,00 гривень.
При цьому, в заяві про ухвалення додаткового рішення (вх. № 9967 від 27.04.2026) позивачами конкретизовано розмір понесених витрат на професійну (правничу) допомогу в загальному розмірі 25 000,00 гривень.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 та пункт 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.
Так, з представлених позивачами доказів, судом встановлено, що між Суржик О.О (надалі за текстом - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" в особі учасника об'єднання Рака А.С. (надалі за текстом - Адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової допомоги та представництва від 18.09.2025 (надалі за текстом - договір від 18.09.2025).
Відповідно до пункту 1 договору від 18.09.2025, предметом договору є надання Адвокатським об'єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, які пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних їх прав та законних інтересів у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах.
Згідно пункту 4.2. договору від 18.09.2025, гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Додатковою угодою № 1 від 24.04.2026 сторони погодили суму гонорару адвоката за надання правової допомоги та представництва в суді першої інстанції по справі № 922/4044/25 у суму 12 500,00 грн.
14.11.2025, на підставі договору від 18.09.2025, Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" видано на ім'я адвоката Рак А.С. ордер серія ВІ № 1349545 на надання правничої (правової) допомоги Суржик О.О.
В межах дії договору від 18.09.2025, Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" було надано Суржик О.О. правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) загальною вартістю 12 500,00 гривень, що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг № 1 від 24.04.2026. Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.
Також, судом встановлено, що між Суржик Л.С. (надалі за текстом - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" в особі учасника об'єднання Рака А.С. (надалі за текстом - Адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової допомоги та представництва від 07.10.2025 (надалі за текстом - договір від 07.10.2025).
Відповідно до пункту 1 договору від 07.10.2025, предметом договору є надання Адвокатським об'єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, які пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних їх прав та законних інтересів у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах.
Згідно пункту 4.2. договору від 07.10.2025, гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Додатковою угодою № 1 від 07.10.2025 сторони погодили суму гонорару адвоката за надання правової допомоги та представництва в суді першої інстанції по справі № 922/4044/25 у суму 12 500,00 грн.
14.11.2025, на підставі договору від 07.10.2025, Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" видано на ім'я адвоката Рак А.С. ордер серія ВІ № 1349545 на надання правничої (правової) допомоги Суржик Л.С.
В дії межах договору від 07.10.2025, Адвокатським об'єднанням "Юридичний Альянс" було надано Суржик Л.С. правничу допомогу (послуги з адвокатської діяльності) загальною вартістю 12 500,00 гривень, що підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг № 1 від 24.04.2026. Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.
В матеріалах справи також міститься копії квитанцій до прибуткового касового ордера на суму 12 500,00 грн. від Суржик О.О. та на суму 12 500,00 грн від Суржик Л.С.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи та надані представником позивачів на підтвердження наданих послуг доказів, враховуючи характер спору по даній справі та ступінь його складності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачами послуг на професійну правничу допомогу від Адвокатського об'єднання "Юридичний Альянс" в особі учасника об'єднання адвоката Рака А.С.
Як вже вказано вище, сума яку покладена в основу прохання розподілу судових витрат за надану правничу допомогу в межах цієї справи складає 25 000,00 грн.
Суд враховує, що в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Однак, витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні. Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги були направлені відповідачу як разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, що підтверджується Квитанцією № 6841405 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 24.04.2026. Крім того, ухвалою суду від 29.04.2026 було встановлено відповідачу присічний строк (до 04.05.2026), в межах якого, останній мав можливість подати до суду письмові пояснення щодо заяви позивачів. Отже, суд доходить висновку, що у відповідача було достатньо часу для надання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або заяви про зменшення розміру останніх.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" ("Lavents v. Latvia") за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувавши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи розумності та пропорційності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивачів про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 гривень за добросовісне надання правничої допомоги у цій справі.
Керуючись статтями 6, 42, 123, 129, 232-233, 236, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Задовольнити заяву Суржик Олександра Олександровича та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу (вх. № 9967 від 27.04.2026).
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" (Україна, 61070, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11, ЄДРПОУ 41765127) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 500,00 гривень.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клеменова Дача" (Україна, 61070, місто Харків, вулиця Клеменова Дача, будинок 11, ЄДРПОУ 41765127) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) итрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 500,00 гривень.
Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України.
Додаткове рішення підписано 05.05.2026.
Суддя В.С. Юрченко