65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/34/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши матеріали справи № 916/34/26
За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н. О.
Ухвалою попереднього засідання суду від 10.03.2026 визначено визнані вимоги кредиторів до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в сумі 75 625,36 грн та 5 324,80 грн судового збору; ТОВ «Еко Фін» в сумі 4 680 грн та 5 324,80 грн судового збору, а також визначено не визнані вимоги, а саме: ТОВ «Еко Фін» в сумі 5000 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву ТОВ «Авентус Україна» про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 44 179,50 грн та 5324, 80 грн судового збору.
Керуючим реструктуризаціє надано до суду відзив на заяву ТОВ «Авентус Україна», відповідно до якої заявлені вимоги визнані частково в сумі: 14 850 грн - заборгованості по тілу кредиту, 21 829, 50 грн - заборгованості по процентам та відхилено в сумі 7 500 грн - штраф.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 06.02.2026 за № 78415.
02.04.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.04.2026) до господарського суду надійшла заява ТОВ «Авентус Україна» про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 44 179,50 грн та 5 324,80 грн - судового збору.
Вказана заборгованість виникла на підставі договору про надання споживчого кредиту №9244679 від 15.07.2025, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за умовами якого, надано кредит в сумі 15 000 грн.
Переказ коштів здійснено на рахунок боржника в сумі 15 000 грн, про що матеріали справи містять довідку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 05.03.2026.
Відповідно до наданого розрахунку, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складає 44 179,50 грн: 14 850 грн - основний борг, 21 829, 50 грн - проценти, 7 500 грн - штраф.
Арбітражний керуючий у своєму відзиві заперечує щодо вимог ТОВ «Авентус Україна» в частині нарахування 7 500 грн - штрафу та вважає, що такі вимоги підлягають списанню.
В обґрунтування своїх доводів керуючий реструктуризацією, посилається на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, а саме, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Однак, в даному випадку, для вирішення питання врегулювання правовідносин, суд приймає до уваги положення спеціального закону - ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Наведений у вказаному вище п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 10.06.2017, з врахуванням 30-денного строку 10.07.2017.
Отже, приписи п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» застосовуються тільки для тих договорів, що укладені до цього періоду.
Приймаючи до уваги, що в даному випадку договір про надання споживчого кредиту був укладений з боржником 15.07.2025, тобто після строку визначеного п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», застосовувати приписи цієї норми неможливо.
Така сама позиція наведена й у листі роз'ясненні НБУ від 15.01.2024: «Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом No 3498-IX вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється».
Таким чином, в силу наведених норм, ТОВ «Авентус Україна» мало право на нарахування штрафних санкцій за договором.
За таких обставин, суд вважає нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит - правомірним та таким, що підлягають сплаті боржником.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, суд вважає вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 44 179,50 грн та 5 324,80 грн - судового збору.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (41078230) до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 44 179,50 грн та 5 324,80 грн - судового збору.
Ухвала набрала законної сили 05.05.2026
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України
Повну ухвалу складено 05.05.2026.
Суддя О.А. Демешин