65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"04" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1565/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши матеріали вх.№1600/26
за позовом: Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 24, оф. 222, код ЄДРПОУ 32288692))
до відповідача: BEK ORGANIZASYON SANAYI VE TICERET LTD STI Cetin Alibek (Ogretmem Evleri Mh. 900 Sokak Zeynel Sahin Apt.Bina 2 Daire 9, Анталія, Турція)
про стягнення 145 571 євро
Приватне підприємство Комерційна фірма «Ігольн-Тур» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з BEK ORGANIZASYON SANAYI VE TICERET LTD STI Cetin Alibek 145 571 євро, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день подання позову складає 7 513 230,838 грн., а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №09072025 від 09.07.2025 щодо повного та своєчасного надання послуг.
Відповідачем у справі зазначено BEK ORGANIZASYON SANAYI VE TICERET LTD STI Cetin Alibek (Ogretmem Evleri Mh. 900 Sokak Zeynel Sahin Apt.Bina 2 Daire 9, Анталія, Турція).
Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Між тим, до позовної заяви не додано жодних реєстраційних документів щодо особи відповідача.
Відповідно до ст.366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Розділом XII Закону України «Про міжнародне приватне право» визначена підсудність та виконання іноземних судових доручень.
Так, згідно зі ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до ст.77 ГПК України підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, зокрема об'єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.
Так, Приватне підприємство Комерційна фірма «Ігольн-Тур» у позовній заяві щодо визначення підсудності посилається на те, що спір має зв'язок з Україною, оскільки:
- позивач ППКФ «Ігольн-Тур» є резидентом України;
- кошти перераховані з України;
- збитки настали в Україні.
При цьому позивач зазначає, що пунктом договору передбачено передачу спорів до Міжнародного арбітражного суду при ТПП Швейцарії.
Разом з тим, позивач вказує, що:
- зазначена арбітражна установа фактично не існує у такому формулюванні;
- відсутні правила арбітражного розгляду;
- не визначено процедуру призначення арбітрів;
- застереження є невизначеним та таким, що не може бути виконане;
- спір має ознаки шахрайства;
- відкрито кримінальне провадження.
Позивач вважає, що арбітражне застереження не підлягає застосуванню, оскільки:
- спір пов'язаний з недійсністю договору;
- має ознаки протиправної поведінки;
- виходить за межі договірних відносин.
Таким чином, позивач не визнає арбітражне застереження таким, що підлягає застосуванню.
Між тим, позивачем не додано до позовної заяви не додано доказів, що зазначена арбітражна установа фактично не існує у такому формулюванні.
Водночас частина доданих до позовної заяви документів викладені іноземною мовою.
Згідно зі ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з ч.1,2,4,5 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
У постанові Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23 викладена правова позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства).
Отже, господарський суд із врахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.03.2025 у справі №910/20940/21 (910/19964/23) про неприйняття до уваги доданих до позовної заяви документів, складених іноземною мовою за відсутності їх перекладу на українську мову, зауважує про необхідність подання до суду належним чином засвідченого перекладу доданих до позовної заяви документів, викладених іноземною мовою.
Згідно з п.п.8,9,10 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим, позовна заява Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Згідно з п.1 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення у грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» з урахуванням ціни позову у розмірі 145 571 євро, із врахуванням офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України на 27.04.2026 (51,5484), становить 112 559,28 грн.
Між тим, до позовної заяви Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» доказів сплати судового збору не додано.
Водночас до позовної заяви додано клопотання про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за вх.№14559/26 від 27.04.2026, в якому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення у справі або зменшити розмір судового збору або розстрочити сплату судового збору на визначений судом строк.
При цьому позивач в обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що сума судового збору у розмірі 112 698,46 грн. є значною та становить істотне фінансове навантаження для позивача, а також на те, що позивач перебуває у складному фінансовому становищі з огляду на наступне:
- значна сума коштів (145 751 євро) була сплачена відповідачу та фактично втрачена;
- відповідач свої зобов'язання не виконав;
- позивач не отримав жодних послуг;
- позивач несе ризики застосування санкцій за валютним законодавством України;
- діяльність позивача ускладнена в умовах воєнного стану;
- фінансові ресурси підприємства істотно обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Між тим, жодних доказів на підтвердження наявності визначених Законом України «Про судовий збір» підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення розміру судового збору до суду не надано.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за вх.№14559/26 від 27.04.2026.
Відповідно до ч.7 ст.162 ГПК України у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Згідно з ч.7 ст.164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Між тим, позовна заява Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» не містить заяві зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» залишається без руху господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, господарський суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Приватному підприємству Комерційна фірма «Ігольн-Тур» у задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за вх.№14559/26 від 27.04.2026.
2.Позовну заяву Приватного підприємства Комерційна фірма «Ігольн-Тур» залишити без руху.
3.Встановити Приватному підприємству Комерційна фірма «Ігольн-Тур» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом:
- сплати судового збору у розмірі 112 559,28 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату;
- надання до суду реєстраційних документів щодо BEK ORGANIZASYON SANAYI VE TICERET LTD STI Cetin Alibek;
- надання до суду належним чином засвідченого перекладу доданих до позовної заяви документів, викладених іноземною мовою;
- надання до суду доказів, що зазначена арбітражна установа фактично не існує у такому формулюванні;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг із наданням документу, що підтверджує наявність такого рахунку.
4.Повідомити Приватне підприємство Комерційна фірма «Ігольн-Тур», що в силу вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили 04.05.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Є. Смелянець