вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та зупинення провадження у справі
05.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2396/26
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі:
позивача-1: Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська область,
позивача-2: Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Крупського Костянтина Вікторовича, с. Малоолександрівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій
Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі: позивача-1: Павлоградської міської ради, позивача-2: Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Крупського Костянтина Вікторовича, в якій просить суд:
1. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.09.2025 до договору №165 від 02.07.2025, укладену між Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради та фізичною особою-підприємцем Крупським Костянтином Вікторовичем.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 29.10.2025 до договору №165 від 02.07.2025, укладену між Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради та фізичною особою-підприємцем Крупським Костянтином Вікторовичем.
3. Стягнути фізичної особи-підприємця Крупського Костянтина Вікторовича на користь Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №165 від 02.07.2025 пеню у розмірі 51 559,69 грн та штраф у розмірі 58 212,56 грн, а всього штрафні санкції у розмірі 109 772,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок необгрунтованого внесення змін до Договору №165 від 02.07.2025 щодо продовження строків надання послуг з поточного ремонту житлового будинку по вул. Преображенська, 13 в м. Павлоград, територіальна громада м. Павлограда значною мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, а саме отримати послуги з ремонту житлового будинку у визначений договором строк. Враховуючи, що додаткові угоди №2 та №3 до договору №165 укладені за відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку надання послуг, а також невиконання вказаних послуг у строк, визначений договором, прокурор вважає, що наявні підстави для визнання додаткових угод №2 та №3 до договору №165 недійсними та стягнення з ФОП Крупський К.В. штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання.
Ознайомившись з позовною заявою суд дійшов висновку, що заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.
Враховуючи категорію та складність справи, вбачаються підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження.
При цьому, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, на підставі наступного.
Предметом спору в цій справі є заявлені прокурором в особі Павлоградської міської ради вимоги про визнання недійсними укладених між позивачем-2 та відповідачем додаткових угод про продовження строку виконання робіт за договором підряду та стягнення з відповідача на користь Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт у розмірі 109 772,25 грн.
Водночас суд встановив, що ухвалою від 11.02.2026 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/270/25 за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до ТОВ "Котовський асфальтобетонний завод" про визнання недійсною укладеної між Радою та ТОВ додаткової угоди до договору закупівлі, якою продовжено строк його дії та терміни виконання робіт, та про стягнення з ТОВ на користь Ради штрафних санкцій за прострочення термінів виконання робіт, тобто справу у подібних до цієї справи №902/2571/24 правовідносинах.
Необхідність передачі справи №916/270/25 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду обумовлена тим, що: - у справі №916/1199/25 про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій між тими самими сторонами, що й у справі №916/270/25, суд апеляційної інстанції також відмовив у позові з підстав обрання неефективного способу захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права ради та спричинить лише правову невизначеність сторін договору у спірних правовідносинах. При цьому суд встановив, що укладений договір не є державним контрактом, сторони в договорі не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов'язань та не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов'язань, отже, зважаючи на положення статті 231 Господарського кодексу України, будь-які підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь Ради штрафних санкцій, у цьому випадку відсутні.
Проте постановою від 15.01.2026 Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд з тих підстав, що такі висновки щодо обрання прокурором неефективного способу захисту порушених прав є необґрунтованими, Верховний Суд зауважив, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК (пункт 65 постанови).
- задля дотримання принципу правової визначеності та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, Суд вважає за необхідне відступити від наведених вище висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсним додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передана справа №916/270/25 у подібних до цієї справи №904/2396/26 правовідносинах для вирішення питання, яке частково збігається з питанням, що підлягає з'ясуванню під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, а саме в частині ефективності/неефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави шляхом визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку виконання робіт за договором про публічну закупівлю щодо неефективності обраного Прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсним додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов'язання.
У контексті наведеного суд враховує, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (стаття 36); висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13).
Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім цього, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на наведене та враховуючи, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25 щодо ефективності/неефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави шляхом визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку виконання робіт за договором про публічну закупівлю щодо неефективності обраного Прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсним додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов'язання, може мати суттєве значення для з'ясування відповідного питання у межах цієї справи №904/2396/26, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі №916/270/25, а також з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі №904/2396/26 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Додатково суд роз'яснює сторонам, що згідно статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Керуючись статтями 12, 176, 177, 228-229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Відповідачу надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (направленої поштовим або електронним зв'язком), з доказами його направлення на адресу Позивача.
4. Позивачу надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву, з доказами її направлення на адресу Відповідача.
5. Відповідачу надати заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив, з доказами їх направлення на адресу Позивача та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (якщо такі є в наявності).
6. Зупинити провадження у справі № 904/2396/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/270/25.
7. Учасники справи, при поданні заяв по суті справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників, для перевірки судом дотримання строку при подачі відповідних заяв, а також, докази направлення на адресу інших учасників процесу заяв, що подаються до суду.
8. Роз'яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду:
- за допомогою сервісу "Електронний суд";
- засобами поштового зв'язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
9. Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Назаренко