вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1422/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація", село Івано- Яризівка, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід", м. Дніпро
про стягнення 171 456,69 грн.,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід" на свою користь кошти у сумі 171 456, 69 грн. з ПДВ (140 000,00 грн. основного боргу, 7 573,15 грн. інфляційного збільшення, 4 889,29 грн. 3% річних, 18 994,25 грн. пені).
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Попередній розрахунок витрат на правничу допомогу складає 15 000, 00 грн.
Позовна заява вмотивована порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" умов договору на надання послуг перевезення вантажів №06/03/25-1 від 06.03.2025 року в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" постановлено протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
30.03.2026 від представника позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, з доказами їх усунення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2026 у справі №904/1422/26 доставлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Адалід" 31.03.2026 о 14:04 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали господарського суду від 31.03.2026) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід".
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2026 у справі №904/1422/26 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Станом на дату ухвалення рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід" відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
06.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" (перевізник) укладено договір № 06/03/25-1 на надання послуг з перевезення вантажів, відповідно до п 1.1. якого цей договір регулює взаємовідносини сторін при наданні перевізником замовникові послуг з перевезення вантажів.
Відповідно до пункту 1.2. договору перевізник зобов'язується, в порядку та на умовах визначених договором, перевозити надані йому представником замовника вантажі автотранспортом (надалі - вантаж) до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до пункту 2.1. договору перевізник зобов'язується перевозити, а замовник оплачувати перевезення вантажу, у строки та в обсягах погоджених сторонами.
Відповідно до пункту 2.2. договору конкретні умови щодо обсягу та номенклатури вантажу, пункту доставки, обумовлюються додатково, за взаємною угодою сторін, в окремому документі - специфікації (додаток ), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 2.3. договору обов'язки замовника за даним договором вважаються виконаними з моменту оплати послуг перевізника та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Відповідно до пункту 2.4. договору термін виконання послуг має визначатись сторонами за кожним відправленням окремо.
Відповідно до пункту 3.1. договору замовник сплачує перевізникові плату, погоджену сторонами, за фактично надані послуги згідно цін, встановлених в специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.2. договору оплата проводиться замовником безготівково шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5-ти банківських днів з дати надання послуг та отримання від перевізника рахунку та акту прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до пункту 3.3. договору при здійсненні платежу замовник повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.
Відповідно до пункту 3.4. договору факт надання послуг підтверджується товарно-транспортними накладними і оформляється актом прийому-передачі наданих послуг, що підписується обома сторонами за фактом надання послуг.
Відповідно до пункту 4.1.2. договору перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення вантажів замовника відповідно до графіку, погодженого сторонами договору в замовленні.
Відповідно до пункту 4.2.5. договору перевізник замовник в установлені строки та у визначених розмірах здійснює оплату за надані послуги.
Відповідно до пункту 5.3.2 договору у випадку прострочення платежу за надані послуги, замовник сплачує перевізникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року. Але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань по даному договору.
Відповідно до пункту 8.2. договору якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір розірвати цей договір, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік.
На виконання умов договору, у період з 11.03.2025 по 31.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" були надані послуги з перевезення вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Адалід" на суму 808 833,24 грн., що підтверджується
актами надання послуг: № 11 від 11 березня 2025 року на суму 40 829,40 грн., № 12 від 12 березня 2025 року на суму 79 984,80 грн., № 13 від 13 березня 2025 року на суму 79 466,40 грн., № 14 від 14 березня 2025 року на суму 81 291,60 грн., № 15 від 15 березня 2025 року на суму 80 892,00 грн., № 16 від 16 березня 2025 року на суму 80 384,40 грн., № 17 від 19 березня 2025 року на суму 81 410,40 грн., № 18 від 21 березня 2025 року на суму 81 637,20 грн., № 19 від 22 березня 2025 року на суму 81 572,40 грн., № 20 від 27 березня 2025 року на суму 23 811,84 грн., № 21 від 28 березня 2025 року на суму 23 914,80 грн., № 22 від 29 березня 2025 року на суму 13 640,40 грн., № 23 від 29 березня 2025 року на суму 35 979,84 грн., № 24 від 31 березня 2025 року на суму 24 017,76 грн.,
та товарно-транспортними накладними №№ 154, 155, 157, 158, 159 від 10 березня 2025 року, №№ 09, 10,11,13,14 від 11.03.2025, №10 від 12.03.2025 року, №№05,6,8,9 від 12.03.2025 року, №№5,6,8,9,10 від 13.03.2025 року, №№7,8,9,11,12 від 14.03.2025 року, №№5,6,8,9,10 від 15.03.2025 року, №№6,5,4,3,1 від 19.03.2025 року, №№2,3,5,6,7 від 21.03.2025 року, №№1,2,3,4,6 від 22.03.2025 року, №1 від 27.03.2025 року, №3 від 27.03.2025 року, №6 від 29.03.2025 року, №1 від 28.03.2025 року, №9 від 31.03.2025 року.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.03.2025 - 04.04.2025 за договором 06/03/25-1 від 06.03.2025 відповідно до якого за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід" на 04.04.2025 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" 708 833,24 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.03.2025 - 04.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" відповідно до якого на 31.12.2025 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" 140 000,00 грн.
11.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід" із претензією про сплату заборгованості за договором № 06/03/25-1 на надання послуг перевезення вантажів від 06 березня 2025 року яким вимагали сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" в семиденний строк з дня отримання даної претензії заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів за договором № 06/03/25-1 від 06 березня 2025 року у розмірі 140 000, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Адалід" не здійснило своєчасну оплату за надані послуги у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 140 000,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 140 000,00 грн основного боргу, 7573,15 грн інфляційного збільшення, 4 889,29 грн 3% річних, 18 994,25 грн пені.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору № 06/03/25-1 на надання послуг з перевезення вантажів від 06.03.2025, факт надання послуг з перевезення вантажу, строк оплати, наявність/відсутність прострочення оплати отриманих послуг, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" надані послуги з перевезення вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Адалід" на загальну суму 808 833,24 грн., згідно з актами надання послуг: актами надання послуг: № 11 від 11 березня 2025 року на суму 40 829,40 грн., № 12 від 12 березня 2025 року на суму 79 984,80 грн., № 13 від 13 березня 2025 року на суму 79 466,40 грн., № 14 від 14 березня 2025 року на суму 81 291,60 грн., № 15 від 15 березня 2025 року на суму 80 892,00 грн., № 16 від 16 березня 2025 року на суму 80 384,40 грн., № 17 від 19 березня 2025 року на суму 81 410,40 грн., № 18 від 21 березня 2025 року на суму 81 637,20 грн., № 19 від 22 березня 2025 року на суму 81 572,40 грн., № 20 від 27 березня 2025 року на суму 23 811,84 грн., № 21 від 28 березня 2025 року на суму 23 914,80 грн., № 22 від 29 березня 2025 року на суму 13 640,40 грн., № 23 від 29 березня 2025 року на суму 35 979,84 грн., № 24 від 31 березня 2025 року на суму 24 017,76 грн., та товарно-транспортними накладними №№ 154, 155, 157, 158, 159 від 10 березня 2025 року, №№ 09, 10,11,13,14 від 11.03.2025, №10 від 12.03.2025 року, №№05,6,8,9 від 12.03.2025 року, №№5,6,8,9,10 від 13.03.2025 року, №№7,8,9,11,12 від 14.03.2025 року, №№5,6,8,9,10 від 15.03.2025 року, №№6,5,4,3,1 від 19.03.2025 року, №№2,3,5,6,7 від 21.03.2025 року, №№1,2,3,4,6 від 22.03.2025 року, №1 від 27.03.2025 року, №3 від 27.03.2025 року, №6 від 29.03.2025 року, №1 від 28.03.2025 року, №9 від 31.03.2025 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" було здійснено часткову оплату наданих послуг в розмірі 668 833, 24 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.03.2025 - 04.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід" відповідно до якого на 31.12.2025 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" 140 000,00 грн.
З урахуванням пункту 3.2. договору строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Доказів сплати послуг з перевезення вантажу відповідачу на загальну суму 140 000,00 грн. відповідач до суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 140 000,00 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.3.2 договору у випадку прострочення платежу за надані послуги, замовник сплачує перевізникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 18 994,25 грн. за загальний період з 18.09.2025 по 17.02.2026.
Відповідач контррозрахунку пені не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 18 994,25 грн. за загальний період з 18.09.2025 по 17.02.2026 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7573,15 грн. за загальний період з 07.04.2025 по 17.02.2026 та 4 889,29 грн. 3% річних за загальний період з 07.04.2025 по 17.02.2026.
Відповідач контррозрахунку 3% та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.
Щодо розрахунку 3 % річних суд зазначає, що позивачем було нараховані 3 % річних у розмірі 1 201, 04 грн., на суму заборгованості у розмірі 158 833, 24 грн., за період з 07.04.2025 по 07.07.2025., 3 % річних у розмірі 2 132, 88 грн., на суму заборгованості у розмірі 150 000, 00 грн., за період з 10.07.2025 по 29.12.2025 та 3 % річних у розмірі 575, 34 грн., на суму заборгованості у розмірі 140 000, 00 грн., за період з 30.12.2025 по 17.02.2026.
Як вбачається з розрахунку 3 % річних, наданого позивачем до суду, загальний розмір нарахованих 3 % річних складає 3 909, 26 грн (1201, 04 грн + 2132,88 грн + 575,34 грн).
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4 889,29 грн. за загальний період з 07.04.2025 по 17.02.2026.
Разом з тим позивачем не було подано до суду розрахунку 3 % річних у розмірі 4 889,29 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 909, 26 грн. 3% річних за період з 07.04.2025 по 17.02.2026 та 7 573,15 грн. інфляційних втрат за період з 07.04.2025 по 17.02.2026.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 281 197,48 грн. (227 747,40 грн. основної заборгованості + 4 213,32 грн. пені + 11 053,76 грн. 3% річних + 38 183,00 грн. інфляційних витрат).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача 170 476,66 грн (140 000,00 грн. заборгованості + 18 994,25 грн пені + 3 909, 26 грн 3% річних + 7 573,15 грн інфляційних втрат).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Ціна позову становить 171 456,69 грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 662,40 грн (3 328,00 грн х 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №750 від 26.06.2026 на суму 3 328,00 грн.
Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 665,60 грн (3 328,00 грн - 2 662,40 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 647,18 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Адалід " про стягнення 171 456,69 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід" (49008, м. Дніпро, вул. Національної Гвардії, буд. 13, кв 41, код ЄДРПОУ 38359653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмеханізація" (51000, Дніпропетровська область, Дніпровський районн, село Івано-Яризівка, вул. Сонячна, будинок 13, код ЄДРПОУ 45864619) 140 000,00 грн. заборгованості, 7 573,15 грн., інфляційних втрат, 3 909, 26 грн 3% річних, 18 994,25 грн пені, 2 647,18 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.05.2026
Суддя Ю.А. Бажанова