вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про передачу справи до іншого суду
04.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2344/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (49049, м. Дніпро, вул. Євпаторійська, буд. 40, кв. 2; ідентифікаційний код 33338108)
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (місцезнаходження посольства РФ в Угорщині: Bajza utca, Budapest, Hungary; e-mail: hungary@mid.ru; ідентифікаційний код юридичної особи-відсутній)
про стягнення 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн. 00 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1777/26 від 28.04.2026) про стягнення з Російської Федерації 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн. 00 коп. - збитків.
Позовна заява обґрунтована тим, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації за фактом обстрілу збройними силами рф території м. Павлоград Дніпропетровської області, який відбувся 02.11.2025, у результаті пошкоджено нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1Л, буд. 1/9, буд. /15.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Щодо поданої позовної заяви господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів вказаної справи до Господарського суду міста Києва, з огляду на таке.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).
В силу частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Згідно з частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Як вбачається, позов у даній справі пред'явлено до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, у зв'язку з чим спори за участю такого органу, за умови неврегульованості законом підлягають врегулюванню за аналогією закону та відповідно до частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України відносяться до виключної підсудності справ, розгляд яких здійснюється місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Крім того, за загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини 8 статті 29 Господарського кодексу України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Згідно з частинами 1-2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу вимог статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Господарський суд зазначає, що предметом заявлених позовних вимог є відшкодування шкоди, яку завдано Російською Федерацією внаслідок здійсненої нею збройної агресії.
У даному спорі визначено саме грошові кошти, які позивач вважає своїми збитками, а, отже, цей спір не є спором з приводу нерухомого майна, а стосується лише грошових коштів, а тому він повинен розглядатися за правилами підсудності, визначеними статтею 27 Господарського процесуального кодексу України, а саме за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з частиною 10 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності (частина 6 статті 29 Господарського процесуального кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1999 №1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998.
Статтею 2 Угоди визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27.
Відповідно до статті 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ратифікованої 21.03.1964, функції дипломатичного представництва полягають, зокрема, у представництві акредитуючої держави в державі перебування, а також у захисті держави перебування інтересів акредитуючої держави і її громадян в межах, допустимих міжнародним правом.
Таким чином, як майно Російської Федерації, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства Російської Федерації, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, а, отже, розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду м. Києва.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №916/294/25.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (частина 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, передача справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
З огляду на зазначене, з урахуванням вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України, з підстав підсудності даного спору Господарському суду міста Києва, суд вважає за необхідне передати матеріали справи №904/2344/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ вул. Богдана Хмельницького, 44-В).
Керуючись статтями 11, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Матеріали справи №904/2344/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (49049, м. Дніпро, вул. Євпаторійська, буд. 40, кв. 2; ідентифікаційний код 33338108) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (місцезнаходження посольства РФ в Угорщині: Bajza utca, Budapest, Hungary; e-mail: hungary@mid.ru; ідентифікаційний код юридичної особи-відсутній) про стягнення 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн. 00 коп., передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).
Ухвала набирає законної сили - 04.05.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Загинайко