вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
04.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2323/26
Суддя Загинайко Т.В. щодо матеріалів
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., просп. Аношкіна, буд. 179Б/6; ідентифікаційний код 43173220)
про стягнення 2 055 грн. 08 коп.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1755/25 від 27.04.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" 2 055 грн. 08 коп. - пені за неналежне виконання умов договору №П/НКМ-25893-НЮ від 29.09.2025.
Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається, позовна заява сформована представником позивача - адвокатом Прядка Віталієм Олексійовичем в системі "Електронний суд", з чого вбачається наявність зареєстрованого Електронного кабінету саме у адвоката, та містить відомості щодо наявності електронного кабінету у позивача.
При цьому позовна заява не містить відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом".
В порушення наведених норм процесуального закону позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви позовної майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже, сума судового збору, яку мав сплатити позивач, складає 2 662 грн. 40 коп.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" було додано до позовної заяви докази сплати судового збору згідно платіжного доручення №2613 від 03.04.2026 на загальну суму 2 662 грн. 40 коп.
Між тим відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2026 №71/26 вбачається, що платіжний документ №2613 від 03.04.2026 був використаний в інших справах, а саме:
- в справі №904/1960/26 заява надійшла 09.04.2026 за вх. № 4-1511/26, суддя Іванова Тетяна Вікторівна.
Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у справі №904/1960/26 повернуто позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 9 639,05 грн - без розгляду.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Незвернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у вищевказаних справах не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття господарським судом платіжного документу №2613 від 09.04.2026 на суму 2 662 грн. 40 коп., як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/2323/26, позивач після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/1960/26.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №2613 від 03.04.2026 на суму 2 662 грн. 40 коп., як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/2323/26, з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 2 662 грн. 40 коп. за подання позовної заяви.
Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 2 662 грн. 40 коп. за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №2613 від 03.04.2026 на суму 2 662 грн. 40 коп. не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Таким чином, з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 2 662 грн. 40 коп.
Отже, в порушення наведеної норми процесуального закону, позивачем до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: - зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; - надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 2 662 грн. 40 коп., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської обл., просп. Аношкіна, буд. 179Б/6; ідентифікаційний код 43173220) про стягнення 2 055 грн. 08 коп. - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;
- надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 2 662 грн. 40 коп., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (з доказами направлення відповідачеві).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.05.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Загинайко