вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"28" квітня 2026 р. Cправа № 902/181/22(902/442/26)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
арбітражного керуючого Сокольвака М.В.
представника ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" - Федчук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ" (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код 00371920)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, буд. 31-А, кв. 1, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050, код 38919365)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Центральна, буд. 4, м. Жмеринка, Жмеринський рн., Вінницька обл., 23100, код 34227893)
про усунення перешкод у користуванні майном
в межах справи № 902/181/22
за заявою: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21000)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код 00371920)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області заходиться справа № 902/181/22 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "КРИСТАЛ".
Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сокольвака М.В.
06.04.2026 до суду надійшла позовна заява ТОВ "КРИСТАЛ" до ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" про усунення перешкод у користуванні майном.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026, вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 08.04.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/181/22(902/442/26), визначено, що розгляд справи підлягає здійсненню за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області, судове засідання призначено на 18.05.2026.
Разом з позовною заявою позивачем також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. "А", вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ: 38919365) на підставі свідоцтва про право власності № 4776361, видане 17.11.2015 Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області;
- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду чи під заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. "А", вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ: 38919365) на підставі свідоцтва про право власності № 4776361, видане 17.11.2015 Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (код ЄДРПОУ: 38919365) чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. "А", вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" до вирішення справи по суті.
Вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2026.
27.04.2026 протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 27.04.2026.
В судовому засіданні 28.04.2026 ліквідатор ТОВ "КРИСТАЛ" підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд її задовольнити.
Представник ТОВ "ВІННАФТОГАЗ" заперечив щодо задоволення вказаної заяви, з підстав, наведених у запереченні.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує, що під час виконання повноважень щодо формування ліквідаційної маси банкрута - ТОВ «КРИСТАЛ» та виявлення його майна, ліквідатором з'ясовано, що відповідач вчинив 12 листопада 2015 незаконні дії щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєстрував право власності на нерухомість, яка належить ТОВ «КРИСТАЛ». Водночас, безпідставно змінено адресу місцезнаходження об'єкту нерухомості з Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 68-А на Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А. Також безпідставно змінено тип об'єкту з «автозаправочної станції» на «будівлю АЗС».
Згідно інформації Державного земельного кадастру спірна нерухомість розташована на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069.
Підставами звернення до господарського суду стали порушення відповідачем - ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» ст. 41 Конституції України, ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 220, ст. ст. 317, 319, 321, 328, ч. 2 ст. 331, ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз. 4 та абз. 7 п. 49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, під час державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС з неіснуючою адресою - Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А.
Позовна заява ТОВ «КРИСТАЛ» обґрунтована порушенням права власності позивача на вищевказане спірне нерухоме майно внаслідок одночасної державної реєстрації права власності на зазначену нерухомість за ДП «НАФТОПРОДУК» та ТОВ «ВІННАФТОГАЗ».
З метою захисту прав та інтересів кредиторів у справі № 902/181/22, а також збереження майнових активів боржника, ліквідатор звернувся з заявою про забезпечення позову.
Невжиття заходу забезпечення позову може призвести до наслідків, настання яких (вчинення правочину щодо відчуження спірної нерухомості з реєстраційним номером 777936405210), у разі задоволення позову, вимагатиме значних зусиль з боку позивача для захисту законних прав та інтересів кредиторів ТОВ «КРИСТАЛ» у межах справи про банкрутство. На сьогоднішній день у відповідача відсутні будь-які перешкоди в розпорядженні спірною будівлею АЗС. Тому, у випадку задоволення позову, нівелюється мета його звернення, адже зумовить необхідність звертатися з інших підстав з позовами до нових власників вищевказаної нерухомості. Також, на даний час, відсутні будь-які обмеження та заборони щодо відчуження будівлі АЗС з реєстраційним номером 777936405210.
Позивач вказує, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде переєстроване майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить захист майнових прав чи законних інтересів кредиторів ТОВ «КРИСТАЛ» у межах справи про банкрутство.
Таким чином, заявник зазначає, що для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача є необхідність застосувати заходи забезпечення позову.
28.04.2026 позивачем надано додаткові докази, а саме фототаблицю зображення автозаправочної станції (реєстраційний номер майна 36358682) розташованою за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Кірова, буд. 68-А, яка є одночасно будівлею АЗС (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 777936405210), розташованою за адресою: Вінницька область, Жмеринський район. смт. Браїлів, вул. Кірова, буд. 70А та її архівне зображення станом на 24.03.2024.
У запереченні ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» від 21.04.2026 вказано, що позивач зазначає декілька заходів, не обґрунтовуючи потребу одночасного застосування декількох заходів, які дублюються, так арешт майна та заборона вчинення реєстраційних дій щодо нього є тотожними діями за виконанням реєстраторами.
Арешт майна відбувається в порядку відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» і передбачає вчинення дій виконавцем як то, шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку, тобто є ризик відкриття інформації чутливої та конфіденційної для відповідача.
Тобто при арешті майна відповідач не убезпечений від настання негативних наслідків обмеження його прав користування його майном і як наслідок перешкоджання господарській діяльності відповідача на об'єкті нерухомості АЗС, який є об'єктом підвищеної небезпеки.
Накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, яке позивач зазначає є власністю позивача ТОВ «КРИСТАЛ», відносно якого відкрито провадження про банкрутство прямо заборонено п.3-1 ч.7 ст.137 ГПК України.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення, тобто фактично дублюється захід забезпечення - заборона реєстраційних дій.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.11 ст.137 ГПК України).
Вимоги за позовом - усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) та припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) право власності на вказаний об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто це дії які вчиняє реєстратор на підставі судового рішення, при наявності заборони, арешту як забезпечення позову, це навпаки теоретично ускладнить виконання.
Враховуючи, що відповідач з 2015 року відкрито безперервно володіє та користується спірним майном як власник, тобто понад 10 років, підстав вважати, що ним будуть вживатися дії щодо відчуження майна, знищення свого майна безпідставні, у позивача відсутні докази такого припущення як і обґрунтування такого.
Також відповідач вказує, що відсутнє обґрунтування яким чином дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об'єкту нерухомого майна, проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду чи під заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджатиме апріорі виконанню рішення за негаторним позовом позивача про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна та припинення права власності відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у забезпеченні позову, а в разі задоволення заяви постановити ухвалу про зустрічне забезпечення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, суд дійшов таких висновків.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.
Суд враховує, що обрання належного, відповідного до предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Також судом враховано, що під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд не має вдаватися до оцінки обґрунтованості позову та вірогідності його задоволення, а керується власним уявленням про те, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Арешт майна і заборона відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2021 у справі №643/12369/19.
Враховуючи те, що за відповідачем на даний час зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, з правомірністю набуття якого позивач не погоджується, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за умови задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач спірне нерухоме майно у власності.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 наголошував на тому, що можливість відповідача відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ у контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року в справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
З додаткових доказів позивача, а саме фототаблиці, на якій зображено автозаправочну станцію станом на 24.04.2024 та станом на 27.04.2026 видно, що об'єкти відрізняються між собою.
Проаналізувавши доводи заявника, враховуючи можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що накладення арешту на спірне майно є ефективним та одночасно співмірним заходом забезпечення позову, оскільки відчуження такого майна на користь іншої особи може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому накладення арешту на нерухоме майно є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
Так, арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
За таких обставин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості, тобто заборони на право розпоряджатися цим майном, у даному випадку спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.
На переконання суду, запропонований заявником захід забезпечення позову не призведе до порушення майнових прав відповідача та не вплине на його господарську діяльність.
За викладених обставин, враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, а також мету забезпечення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача та необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.
Крім того, у поданій заяві про забезпечення позову позивач просив суд заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій та заборонити ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об'єкту нерухомого майна до вирішення справи по суті.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ураховуючи характер спору, суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову не містять позбавлення права користування ТОВ "Віннафтогаз" спірною нерухомістю, не призведуть до погіршення стану останньої чи до втручання у звичайну діяльність третіх осіб, дозволять створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду в разі задоволення позовної заяви.
З огляду на це, беручи до уваги можливість вибуття з власності відповідача у будь-який момент спірного нерухомого майна, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду чи під заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) на підставі свідоцтва про право власності № 4776361, видане 17.11.2015 Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області та заборонити ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» до вирішення справи по суті.
Невжиття таких заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позову поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, призвести до зміни власника нерухомого майна та вплинути на виконання такого рішення.
Суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Вжиття обраних заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття вказаних заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі його ухвалення на користь позивача.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Крім того, саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту, не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на рівні з вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстави для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про існування обставин, що можуть спричинити збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 3, 11, 13, 18, 136, 137, 140, 141, 144, 232, 233, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Застосувати у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ» до Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірне майно, наступні заходи забезпечення позову:
- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) на підставі свідоцтва про право власності № 4776361, видане 17.11.2015 Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області;
- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі щодо відчуження, передачі в іпотеку, оренду чи під заставу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) на підставі свідоцтва про право власності № 4776361, видане 17.11.2015 Реєстраційною службою Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ: 38919365) чинити дії щодо будівництва, реконструкції, перепланування, знищення об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 777936405210, будівля АЗС, загальна площа 51,2 кв.м, літ. «А», вигрібна яма № 1, стічний колодязь № 2, стічний колодязь № 3, стічний колодязь № 4, ємкість для бензину № 5, ємкість для бензину № 6, ємкість для бензину № 7, газова колонка № 8, ємкість для газ пропан № 9, адреса: Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вулиця Кірова, будинок 70-А, розташоване на земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 0521055300:07:003:0069, належне ТОВ «ВІННАФТОГАЗ» до вирішення справи по суті.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 28.04.2026.
4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 05.05.2026.
6. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" (вул. Заводська, 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код 00371920)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" (вул. Литвиненко-Вольгемут Марії, буд. 31-А, кв. 1, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050, код 38919365).
7. Копію ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: арбітражному керуючому Сокольваку М.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "КРИСТАЛ" - lawyer_bc@ukr.net, office@legallitis.com.ua; "ВІННАФТОГАЗ" - Vinnaftogaz@gmail.com; Виконавчому комітету Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області - mvk@zhmr.gov.ua.
8. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник ухвали надіслати ліквідатору ТОВ "КРИСТАЛ", арбітражному керуючому Сокольваку М.В.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ліквідатору ТОВ "КРИСТАЛ", арбітражному керуючому Сокольваку М.В. - вул. Пирогова, 73а/132, м. Вінниця, 21037.