Додаткова постанова
04.05.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2264/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду без повідомлення (виклику) учасників провадження у справі заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 908/2264/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» (69001, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 7, ідентифікаційний код 44032225)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 47, прим. 9, ідентифікаційний код 42084638)
про стягнення 47 168,00 грн
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 у справі № 908/2264/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» заборгованість у розмірі 47 168,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2264/25 задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 у справі № 908/2264/25 - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 у справі № 908/2264/25 - залишено без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2264/25 - залишено без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2264/25 - залишено без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладено на скаржника.
10.04.2026 до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7») про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2264/25 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000,00 грн.
У зв'язку з тим, що питання про розподіл судових витрат не було вирішено, заявник надав суду докази розміру витрат на професійну правничу допомогу та просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн.
Зазначає, що адвокатом Слєсарем О.В. згідно Договору про надання правничої допомоги від 30.04.2025р. (додаткова угода №02/02/26 від 02.02.2026року) позивачу надана (правнича) правова допомога щодо підготовки (складання) відзиву, інших процесуальних документів, участь у справі за апеляційною скаргою ТОВ «ЧЕЛСІ-2018» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 та додаткове рішення від 17.11.2025 по справі № 908/2264/25. Замовник сплатив Адвокату винагороду (гонорар) - 5000 гривень (фіксована вартість).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що за правничу допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатковими угодами до цього договору.
Додатковою угодою 02/02/26 від 02.02.2026 до договору про надання правничої допомоги узгоджено, що відповідно до п. 3.1 укладеного сторонами договору про надання правничої допомоги від 30.04.2025р. замовник сплачує адвокату наступну винагороду (гонорар): за підготовку (складання) відзиву, інших процесуальних документів, участь у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» до Центрального апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2025 у справі № 908/2264/25 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2025 у справі № 908/2264/25, замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) - 5000,00 грн (фіксована вартість).
На підтвердження наданих послуг з правничої допомоги та їх обсягу, заявником надано до суду: ордер на надання правничої допомоги серії АР № 1293149 від 03.02.2026, яким уповноважено Слєсаря Олексія Вікторовича представляти інтереси Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» у Центральному апеляційному господарському суді; Договір про надання правничої допомоги від 30.04.2025р.; Додаткову угоду 02/02/26 від 02.02.2026 до договору про надання правничої допомоги; Акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги б/н від 10.04.2026, підписаний замовником та адвокатом, відповідно до якого загальна сума витрат на правничу допомогу (гонорар) становить 5 000 грн 00 коп. (фіксована вартість); квитанція від 04.02.2026 на оплату правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги б/н від 30.04.2025р у сумі 5 000,00 грн.
Про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також намір стягнути ці витрати було заявлено представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 09.04.2026, а докази подані у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Представник позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» зазначає, що документально підтверджені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні, понесені позивачем, є співмірними, обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації відповідно до статей 126 та 244 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим заявник просить стягнути зазначену суму з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» на свою користь.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» заяви із запереченнями проти заявленої представником позивача до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подавав, у зв'язку з чим відсутні доводи щодо їх необґрунтованості чи неспівмірності, а отже критерії обґрунтованості та розумності розміру таких витрат не спростовані й підстав для їх зменшення судом не вбачається.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши заяву представника позивача, а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість та співмірність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5 000,00 грн, що є сумою цілком співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
З підстав наведеного та керуючись статями 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 908/2264/25 - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛСІ-2018» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 47, прим. 9, ідентифікаційний код 42084638) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЖ-7» (69001, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 7, ідентифікаційний код 44032225) судові витрати, понесені під час розгляду справи № 908/2264/25 в суді апеляційної інстанції, на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко