Додаткова постанова
05.05.2026 м. Дніпро
Справа № 908/3472/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кошлі А.О. (доповідач),
суддів: Демчини Т.Ю., Стефанів Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» про стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі 908/3472/25
за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 (повний текст рішення складений та підписаний 26.01.2026) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25 (суддя Педорич С.І.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн»
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» (далі-позивач, апелянт, скаржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» (далі-відповідач) про стягнення за Договором поставки № 2097 від 18.09.2020 пені в розмірі 37 043,20 грн та штрафу в розмірі 147 156,69 грн, всього в сумі 184 199,89 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» про стягнення грошових коштів за договором поставки № 2097 від 18.09.2020 у вигляді пені в розмірі 37 043,20 грн та штрафу в розмірі 147 156,69 грн відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» (вх.№1599/08-08/26 від 21.01.2026) щодо долучення доказів про судові витрати у справі № 908/3472/25 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» (вул. Червона, буд. 34, м. Запоріжжя, 69010; ідентифікаційний код юридичної особи 41696968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» (Мороховецька набережна, будинок 2, місто Харків, Харківська область, 61004; ідентифікаційний код юридичної особи 37999261) судові витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн (двадцять одну тисячу гривень 00 коп.). В іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм», подав апеляційну скаргу, в якій просить: відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Апельмон Прайм» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20 січня 2026 року у справі № 908/3472/25; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20 січня 2026 року у справі № 908/3472/25; ухвалити у справі № 908/3472/25 нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Апельмон Прайм» у повному обсязі; покласти на ТОВ «ВІК «Хітлайн» усі судові витрати ТОВ «Апельмон Прайм».
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25, в якій просить в якій просить: відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Апельмон Прайм» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25, скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25 в частині, якою стягнуто з ТОВ «Апельмон Прайм» на користь ТОВ «ВІК «Хітлайн» 21 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з ТОВ «Апельмон Прайм» на користь ТОВ «ВІК «Хітлайн» витрат на професійну правничу допомогу.
У відзиві на апеляційні скарги ТОВ «ВІК «Хітлайн» зазначило, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції складається з витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 30 000,00 грн.
Конкретну суму судових витрат в даний час позивач не має можливості зазначити. Позивач заявив, що документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження будуть подані протягом 5 днів з дня винесення судом апеляційної інстанції рішення за результатами розгляду апеляційних скарг відповідача.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі № 908/3472/25 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25 - залишено без змін.
27.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої представник ТОВ «ВІК «Хітлайн» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» всі судові витрати, понесені позивачем під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, у загальній сумі 25 000 грн (двадцять п'ять тисячі гривень)
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2026 розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі № 908/3472/25 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, якими Товариство просить суд в задоволенні заяви ТОВ «ВІК «Хітлайн» відмовити в повному обсязі.
Заперечення мотивовані тим, що додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/3472/25 з відповідача вже стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн за результатами розгляду справи в суді першої інстанції.
На думку представника ТОВ «Апельмон Прайм», заявлені витрати не відповідають критеріям співмірності та розумності.
З огляду на письмовий характер провадження, обсяг роботи адвоката в апеляційній інстанції об'єктивно є значно меншим порівняно з провадженням із викликом сторін і фактично зводиться до підготовки відзиву на апеляційну скаргу та можливої відповіді на пояснення іншої сторони. Заявлена сума 25 000,00 грн за такий обсяг роботи є очевидно завищеною.
Також, у вищевказаній заяві зазначено, що до клопотання не додано документів, які б підтверджували неминучість витрат на правничу допомогу. Умовами договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту пред'явлення Виконавцем рахунку. Водночас жодного рахунку до матеріалів справи не долучено.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» до суду надійшла заява, в якій зазначено, Відповідач вважає заперечення Позивача такими, що не відповідають дійсності, тому просить ухвалити додаткове рішення у справі № 908/3472/25 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн»» витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).
За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правничої допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Козуб О.І. представляє інтереси на підставі довіреності у справі у порядку передоручення від 17.01.2024.
ТОВ «ВІК «Хітлайн» дотрималось вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена стороною у відзиві.
Суд апеляційної інстанції при вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за заявою позивача враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
При цьому на предмет відповідності критеріям, зазначеним у частині 5 статті 129 ГПК, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 ГПК.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем по справі подано клопотання від 28.04.2026 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, де вказує, що витрати на правничу допомогу вже стягнуто з відповідача за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, заявлені витрати не відповідають критеріям співмірності та розумності та до клопотання не додано документів, які б підтверджували неминучість витрат на правничу допомогу.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» про ухвалення додаткового рішення у справі 908/3472/25 та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, до 8 000 грн, що відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи обсяг виконаних робіт, а також клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, до 8 000,00 грн.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік «Хітлайн» про ухвалення додаткового рішення у справі 908/3472/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апельмон Прайм» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «Хітлайн» судові витрати на професіну правову (правничу) допомогу, в розмірі 8 000,00 грн., про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя Т.Ю. Демчина
Суддя Т.В. Стефанів