Справа № 185/5270/26
Провадження № 3/185/1775/26
29 квітня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
Водій ОСОБА_2 26.03.2026 року о 16 год. 20 хв. по вул. Лінійній, 1 с. Богуслав Павлоградського району керував автомобілем «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей), на вимогу працівника поліції під відеофіксацію відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння. Водій ОСОБА_2 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно довідки про доставку йому смс-повідомлення, наявної в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.Також повідомлений про місце розгляду, про що є його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624828 від 26 березня 2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «КМЕКЛ» ДОР, виданого 26.03.2026 року о 16 год. 30 хв. на ОСОБА_2 ; рапорту інспектора ВРПП Павлоградського РВП, встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння.
Також було переглянуто відеозапис із подіями від 26 березня 2026 року, на якому підтверджено факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт того, що ОСОБА_2 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння підтверджується постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2026 року, за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки санкція вказаної статті передбачає покарання не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а й за ухилення осіб, які керують транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь вини, приходжу до висновку, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки ОСОБА_2 не є власником автомобіля.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому ОСОБА_2 підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.
Суддя М. С. Мицак