Справа № 210/6710/25
Провадження № 3/210/56/26
іменем України
30 квітня 2026 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В. Є., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадження судді 08.10.2025 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №463177 від 23.09.2025 року, 23.09.2025 року о 22 год. 10 хв. в м. Кривий Ріг по вул. Вітчизняна 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту Drager Alcotes 6820, ARHJ-0270, тест 1663 від 23.09.2025 о 22.39 год. Результат тесту 1,89 проміле.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання призначене 30.04.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
12.03.2026 року від захисника ОСОБА_1 , адвоката - Охримович Лілії Сергіївни надійшло клопотання про закриття провадження у справі №210/6710/25 відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування клопотання посилається на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у присутності свідків не проводилось. Відповідно до відеозапису, обставини здійснення візуального огляду водія ОСОБА_1 підтверджується, тобто не зрозуміло з яких причини поліцейські, не проводивши жодного огляду вирішили, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння. Також зазначає, що поліцейськими під час складання протоколу не роз'яснено ОСОБА_1 право на захист, а протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не є належними доказами.
Допитаний в попередньому судовому засіданні капрал поліції ОСОБА_2 повідомив, що зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за технічної несправності, при спілкуванні з водієм працівники поліції помітили, що водій дивно себе поводив, пізніше відчули запах алкоголю та почервоніння обличчя. Після чого водієві було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився, результат тесту показав позитивний результат, після чого працівниками поліції було складено протокол відносно останнього.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями п.п. 2.9А ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння».
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463177 від 23.09.2025,
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,
- результатом тесту Drager Alcotes 6820, ARHJ-0270, тест 1663 від 23.09.2025,
- направленням на огляд водія,
- рапортом від 23.09.2025 року,
- довідкою, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ,
- карткою обліку адміністративного правопорушення,
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського,
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Суд враховує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено у встановленому законом порядку, із використанням сертифікованого технічного засобу, а сам результат огляду є об'єктивним та достовірним доказом стану сп'яніння водія на момент керування транспортним засобом.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів та відсутності складу адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами. При цьому стороною захисту не надано жодних належних і допустимих доказів, які б ставили під сумнів результати огляду або свідчили про їх недостовірність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, передбачені ст.ст. 34, 35 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи, що притягається до адміністративної відповідальності та інших вимог ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАПу вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАПу провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: В. Є. Сільченко