Справа № 306/2141/22
Іменем України
21 квітня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у справі, на рішення Свалявського районного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 306/2141/22 (Головуючий: Уліганинець П.І.), -
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Козар М.М. звернувся із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення, мотивуючи тим що позивач проживав та зареєстрований з 27.12.2018 року за адресою АДРЕСА_1 разом з відповідачами.
Позивач зазначає, що вищевказана квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , за згодою якого він проживає в такій.
Рішенням Свалявського районного суду від 10.05.2022 року (справа №306/2293/21) у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування - відмовлено.
Вважає, що він як член сім'ї власника квартири має право проживати в такій та всилятися в неї, однак відповідачами чиняться перешкоди у реалізації ним даного права.
Посилаючись на вказані обставини просив суд вселити його у житлове приміщення за вищевказаною адресою та зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні вищевказаною квартирою.
Рішенням Свалявського районного суду від 08 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Козар Микола Михайлович до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення задоволено частково.
Вселено ОСОБА_2 , у житлове приміщення квартиру АДРЕСА_2 .
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Вирішено судом питання про розподіл судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 серпня 2023 року залишено без змін.
30 квітня 2024 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, щодо якої суд вирішив питання про його права, свободи та інтереси, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що відповідно до попереднього договору від 04 травня 2022 року, укладеного між нею та відповідачем по справі ОСОБА_3 вони домовились про те, що вона купить належну йому квартиру АДРЕСА_2 . Договір купівлі - продажу вказаної квартири мали намір укласти до 31.12.2025 року. При укладенні попереднього договору вона заплатила завдаток у розмірі 10 000 доларів США і ще таку суму має сплатити при укладанні Договору купівлі - продажу. Сім'я ОСОБА_5 проживає за кордоном, зокрема в Празі Чеської Республіки і саме туди нею передано примірник Попереднього договору вона отримала ключі від спірної квартири, занесла свої речі, у квартиру і фактично нею користується. Постійно у квартирі не проживає, так як планує зробити певний ремонт, а тому проживає у сусідній квартирі у своєї мами. Спірна квартира їй потрібна, так як являється внутрішньо - переміщеною особою, і має намір у ній про живати. Так як квартира знаходиться в одному будинку де проживає її мама і вона погодилась придбати її і з ОСОБА_3 про все домовились. Укласти Договір купівлі - продажу у нотаріуса не було можливості через фізичну відсутність ОСОБА_3 на території України і саме тому був укладений попередній договір.
Оскільки, ОСОБА_1 не являється стороною по справі і про наявність оскаржуваного рішення дізналася лише 18 квітня і просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у справі № 306/ 2141/22 задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Свалявського районного суду від 08 серпня 2023 року і відкрито апеляційне провадження і ухвалою від 22 липня 2024 року справу призначено до розгляду.
ОСОБА_1 на неодноразові виклики у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися, про що свідчить розписка про вручення їй електронного документа у її відсутності розписка була вручена повнолітньому члену сімї, що відповідно до ч 3 ст. 130 ЦПК України свідчить про повідомлення належним чином особи і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у її відсутності (ч 2ст. 372 ЦПК України.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 227/2835/16-ц (провадження № 61-46717св18).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Рішенням Свалявського районного суду від 08 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Козар Микола Михайлович до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення задоволено та вселено ОСОБА_2 , у житлове приміщення квартиру АДРЕСА_2 .
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на попередній договір від 04 травня 2022 року, укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_3 про їх домовленість про купівлю належної квартири АДРЕСА_2 і при його укладенні нею було заплачено завдаток у розмірі 10 000 доларів США і ще таку суму має сплатити при укладанні Договору купівлі - продажу до 31 грудня 2025 року.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній формі). Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину і на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку ( у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири ) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Отже, попередній договір купівлі - продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 наданий останньою, як на підтвердження порушення її прав та обов'язків при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 про вселення нотаріально непосвідчений, є нікчемним і оспорюваним рішенням питання про права та обов'язки заявника не вирішувалося.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до вимог ч 2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на обставини справи, змісту наведених норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, розгляду по суті не підлягає, а апеляційне провадження по ній слід закрити.
Керуючись ст.ст. 352,362,389- ЦПК України, судова колегія
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Свалявського районного суду від 08 серпня 2023 року у справі № 306/2141/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вселення у житлове приміщення - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 24 квітня 2026 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ