Справа 688/839/26
№ 2/688/1001/26
Рішення
Іменем України
(заочне)
05 травня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Березюк Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
26.02.2026 ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 19.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №539214-КС-001 про надання кредиту, яку остання прийняла (акцептувала) на умовах, визначених офертою, шляхом підписання електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором UA-5126), який був надісланий на її номер телефону, що був зазначений у власній анкеті в особистому кабінеті. Таким чином 19.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №539214-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності в сумі 11000 грн, на умовах сплати процентів за користування кредитом у фіксованому розмірі 1% за кожен день користування кредитом, а позичальник зобов'язалась повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 11000 грн на її банківську картку, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснювала погашення заборгованості у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17849,50 грн, що складається із заборгованості: по тілу кредиту в розмірі 6970 грн, по процентах в розмірі 9409,50 грн, по відсотках, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України 1320 грн, по прострочених платежах за комісією 150 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена в установленому порядку, у позовній заяві просила про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечила проти заочного розгляду справи.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлялась за місцем реєстрації місця проживання та шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада», на адресу суду повернулось поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач в судове засідання не з'явилась, відзиву на позов не подала, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності суду не надала.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
26.02.2026 позивач звернувся з цим позовом через систему «Електронний суд», долучивши докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
27.02.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2026,
25.03.2026 суд задовольнив клопотання позивача, витребував докази, що містять банківську таємницю, судове засідання відклав на 05.05.2026.
04.05.2026 до суду надійшли витребувані судом докази.
05.05.2026 сторони до суду не з'явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 19.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію про укладення договору, яку остання прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №539214-КС-001 про надання кредиту (далі - договір), на умовах визначених офертою. В подальшому ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5126 на номер телефону (що зазначений Позичальником у анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено. Таким чином, 19.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №539214-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Сторони відповідно до умов договору погодили, що кредит надається строком на 24 тижні, процентна ставка є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту складає 2200 грн, строк дії договору - до 03.11.2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 27141,58 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6942,76%, денна процентна ставка 0,87%.
Сторони в п. 4.2.2 договору погодили графік платежів, яким визначені розмір та дата внесення позичальником платежів.
Згідно п. 11.3.1 договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору ознайомився з текстом договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ч.ч.2, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.11.17 договору невід'ємною частиною цього договору є Додаток №1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про кредит (розраховано за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365%). Додаток №2 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит (розраховано за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 365%).
Договір про надання кредиту №539214-КС-001 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5126, що стверджується п. 12 договору «Реквізити та підписи сторін».
Укладення договору також підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика» щодо укладення електронного договору про надання кредиту №539214-КС-001 від 19.05.2025 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, згідно якої 19.05.2025 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону, ідентифікувалась в ІТС та зайшла в особистий кабінет.
У Анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи від 13.02.2026 року) зазначений номер платіжної картки позичальника ОСОБА_1 , на яку має бути перерахована сума кредиту в розмірі 11000,00 грн, зокрема: №4149-6090-2727-7914 та фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується довідкою про здійснення переказу грошових коштів, де призначення платежу зазначено «перерахування коштів ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №539214-КС-001 від 19.05.2025 року».
Згідно інформації АТ «ПриватБанк» від 18.04.2026 та виписки по рахунку, в банку на ім'я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_2 , на яку 19.05.2025 зараховані кошти в сумі 11000 грн.
ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала, не сплачувала своєчасно та в повному обсязі щомісячні платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 13.02.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором №539214-КС-001 від 19.05.2025 становить 17849,50 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6970 грн, по процентах 9409,50 грн, по процентах відповідно до ст. 625 ЦК України 1320 грн, по комісії 150 грн. Вказане також підтверджується довідкою про стан заборгованості відповідача за договором №539214-КС-001 про надання кредиту від 19.05.2025 станом на 13.02.2026.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: пропозицією укласти Договір (оферта) №539214-КС-001 про надання кредиту від 19.05.2025; прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору №539214-КС-001 про надання кредиту від 19.05.2025; договором №539214-КС-001 про надання кредиту від 19.05.2025; візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №539214-КС-001 від 19.05.2025; анкетою клієнта ОСОБА_1 ; довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 ; розрахунком заборгованості за кредитним договором №539214-КС-001 від 19.05.2025 станом на 13.02.2026; іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Пр електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Мотиви та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту у електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com. Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після цього укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки та перераховані кошти в розмірі 11000 грн шляхом переказу на картковий рахунок відповідачки, строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, розмір яких передбачені кредитним договором, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Сторони договір уклали згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п.6 ч.1 ст. 3 зазначеного закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідачки, оскільки саме вона зареєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика», заповнила заявку, встановленої форми на сайті позивача на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім'я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрала суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказала повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5126, що стверджується п.12 Договору «Реквізити та підписи сторін» та довідкою візуальної форми послідовності дій клієнта. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 не був би укладений.
Окрім цього, відповідачка була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідачки виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачкою не оспорювався, доказів погашення кредитної заборгованості позивачу відповідачка суду не надала.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом та комісії підлягає до задоволення у повному обсязі.
Вимоги про стягнення відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на таке.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 1320 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №539214-КС-001 від 19.05.2025 у розмірі 16529,50 грн, з яких тіло кредиту 6970 грн; проценти 9409,50 грн, комісія 150 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 92,60% (16529,50:17849,50х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2465,38 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №539214-КС-001 від 19.05.2025 року у розмірі 16529 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 50 копійок, яка складається із: 6970 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 9409,50 грн простроченої заборгованості по відсотках, 150 грн простроченої заборгованості за комісією.
В решті позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень 38 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 05.05.2026.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК