Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1720/25
05.05.2026м.Красилів
Слідчий суддя Красилівского районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , подане в межах кримінального провадження №42025242210000029 від 12.09.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, депутатом не являється, раніше не судимого,
29.04.2026 слідчий звернувся з погодженим прокурором Хмельницької окружної прокуратури клопотанням, в якому просить:
1. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою,
- утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження,
- з 23:00 год. по 06:00 год. не залишати місце свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Клопотання мотивоване, зокрема, тим, що начальник служби у справах дітей Красилівської міської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , начальник управління соціального захисту населення Красилівської міської ради ОСОБА_10 , керівник ТОВ «Оцінка ЮА» ОСОБА_11 , нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_12 та заступник Красилівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_13 , у невстановленій органом досудового розслідування точні дату та час, але не пізніше червня 2025 року, кожен, у певний час та на певному етапі виконуючи свою функцію, переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення за рахунок заволодіння бюджетними коштами, об'єднали зусилля задля можливості вчинення злочину.
За невстановлених досудовим розслідування обставин, але не пізніше травня 2025 року, між ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, які виділялися на придбання житла для дитячого будинку сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У ході пошуку будинку, ОСОБА_8 , у травні 2025 року (точний час та дату досудовим розслідування не встановлено), дізнавшись, що у власності її знайомого ОСОБА_9 та його брата ОСОБА_4 наявний житловий будинок, який вони готові продати, повідомила ОСОБА_9 про суму бюджетних коштів, а саме про понад 6 млн гривень, які мають виділятися на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше червня 2025 року, враховуючи наявність у власності ОСОБА_9 та ОСОБА_4 будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , з 1992 по 2005 роки побудови, ринкова вартість якого є значно меншою від суми виділених коштів, між ними, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, які виділялися на придбання житла для дитячого будинку сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом його купівлі-продажу за завищеною вартістю.
ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , розуміючи неможливість самостійної реалізації зазначеного умислу без об'єднання спільних зусиль, залучення та сприяння інших осіб, у невстановлений час, день та місці, але не пізніше червня 2025 року, діючи з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, розробили злочинний план, який передбачав підготовку, створення відповідних умов для досягнення його мети, а саме: виготовлення оцінки нерухомого майна із штучним завищенням його вартості, укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, залучили до його реалізації нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_12 та суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_11 , яким задля досягнення для всіх єдиних та неподільних наслідків довели свій злочинний план щодо заволодіння бюджетними коштами, зокрема шляхом придбання Красилівською міською радою будинку по АДРЕСА_2 , у співвласників ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на що останні погодилися.
При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , розуміючи реальну можливість завершення злочину виключно за умови вчинення певних послідовних дій кожним із співучасників та їх залежність один від одного у досягненні спільної мети, кожен виконуючи відведені їм ролі, діючи з метою незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, вже у червні 2025 року, знаючи їх точну суму, а також те, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , за своїм технічним станом не відповідає ринковій вартості, за яку він має бути придбаний, задля закінчення злочину та надання майбутньому правочинну законності, завчасно почали вживати заходів для незаконного завищення вартості будинку та штучного наближення її до точного розміру, виділених на його придбання, бюджетних коштів.
У свою чергу, задля втілення відведеної ролі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , виконуючи функцію пособників у вчиненні кримінального правопорушення, у червні 2025 року, з метою створення об'єкту нерухомості, а саме: житлового будинку, який буде відповідати вимогам Порядку та зможе брати участь у реалізації публічного інвестиційного проекту із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 19.06.2025 укладають між собою договір про об'єднання належних їм двох житлових будинків по АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_2 у один житловий будинок по АДРЕСА_2 , загальною площею 281,1 кв.м.
З метою безповоротного заволодіння чужим майном, ОСОБА_10 , діючи як співвиконавець злочину, а ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 як пособники у вчиненні злочину, у пункті 3.2 договору купівлі-продажу від 01.08.2025 визначили, що в день укладення договору Покупцем (Управління соціального захисту населення Красилівської міської ради Хмельницької області в особі начальника ОСОБА_10 ) було оглянуто нерухоме майно і на момент підписання договору Покупець не має претензій до його стану, нерухоме майно повністю задовольняє покупця (у стані «як воно є»).
Також, у ході укладення вказаного договору, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , виконуючи свої ролі пособників у вчиненні злочину, з метою заволодіння бюджетними коштами, надали ОСОБА_12 реквізити своїх банківських рахунків, з використанням яких співучасники мали заволодіти бюджетними коштами.
За наслідками укладення та підписання 01.08.2025 договору №1644 купівлі-продажу, управлінням соціального захисту населення Красилівської міської ради Хмельницької області на підставі платіжних документів чотирма транзакціями 7 та 8 серпня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перераховано кошти на загальну суму 6 224 072 гривень, з яких незаконно перераховано 2 649 945 гривень, які останніми впродовж серпня 2025 року були обготівковано та згодом привласнено суб'єктами даного злочину, якими вони розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяно збитків державному бюджету в особливо великих розмірах
Таким чином, у клопотанні підсумовується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Вказується, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування:
1. Звітом про оцінку майна земельної ділянки, загальною площею 0,051 га (кадастровий номер 6822710100:02:001:1179);
2. Звітом про оцінку майна земельної ділянки, загальною площею 0,051 га (кадастровий номер 6822710100:02:001:0309);
3. Висновком експерта від 29.10.2025 №СЕ-19/123-25/14329-ОБ за результатами оціночно-будівельної експертизи в якому зазначено що вартість будинку становить становить станом на 01.08.2025 року 2 948 116 грн.
4. Договором купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 ;
5. Телефонними розмовами з ОСОБА_8 та підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .
6. Протоколом допиту ОСОБА_14 , у якому він вказує що він разом із братом замовляли у нього проведення ремонтних робіт.
7. Протоколом огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_8 , у якому наявна переписка з вимогою повернути грошові кошти на проведення ремонту будинку після укладення договору.
8. Повідомленням про підозру ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України;
9. Іншими зібраними матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
28.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
Слідчий вказує, що у матеріалах кримінального провадження є наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме:
-в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом умовлянь, чиненням тиску на них або будь - яким іншим шляхом, задля зміни їх показань про обставини провадження, оскільки усіх цих осіб ще не допитано під час досудового розслідування, в тому числі можливе подальше їх допитування у ході судового розгляду провадження по суті обвинувачення, адже суд досліджує докази безпосередньо;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки всі докази, у тому числі речові, ще не встановленні (відшукані) і не дослідженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-не зважаючи на те, що підозрюваний раніше не судимий, однак він підозрюється у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому наявні підстави рахувати, що він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, просили відмовити у задоволенні клопотання. Захисник ОСОБА_15 вказав на безпідставність вказаних у підозрі обставин, однак за наявності підстав, вважав за можливе обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, достатнього для виконання покладних обов'язків.
ОСОБА_4 додатково вказав, що є пенсіонером, учасником бойових дій, особою з інвалідністю, хворіє на захворювання; додатково зазначив про сприяння слідству.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя звертає увагу на таке.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні у співучасті тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Повідомлена підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Тому слідчий суддя відхиляє аргументи захисника щодо необґрунтованості пред'явленої підозри.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
З наданих матеріалів слідує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у співучасті особливо тяжкого злочину.
Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки стороною обвинувачення не наведено обставин, які б дали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_4 має намір ухилятися від слідства, суду, а лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним, не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» №7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Ризики перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, також не знайшли свого підтвердження, оскільки нічим не обґрунтовані.
Підозрюваний раніше не судимий, на розгляд клопотання з'явився самостійно, жодних дій, направлених на переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджання кримінальному провадженню, не вчиняв, а відтак, приходжу до висновку, що такий ризик є недоведеним.
Разом з тим, вважаю доведеним існування ризику впливу на інших осіб (свідків), яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
При цьому слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
З огляду на важливість показань свідків для встановлення істини по справі, слідчий суддя погоджується із тим, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначеного ст. 177 КПК України ризику незаконного впливу на свідків. Крім того, досудове розслідування ще триває.
При цьому слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, пенсіонер, є учасником бойових дій та особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, має постійні соціальні зв'язки (одружений).
Однак такі обставини, які встановлені в ході судового розгляду, не є такими, які б давали можливість відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
З урахуванням принципу пропорційності та вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.177, 178, 181, 194 КПК України, -
клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими учасниками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження.
Ухвала діє до 03.07.2026 включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 05.05.2026 о 13 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1