Справа № 944/963/26
Провадження №1-кс/944/264/26
28.04.2026 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні у місті Яворові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 12.03.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,
07.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 12.03.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
В обґрунтування поданої скарги, зазначає, що в провадженні СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12025141350000724 від 17.10.2025, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.336 КК України за фактом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей службовими особами військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_3 . 12.03.2026 слідчим СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 розглянуто клопотання про визнання його потерпілим від 12.03.2026 та винесено постанову про повторну відмову у визнанні потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Про дану постанову він дізнався в телефонному режимі від слідчої СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , а фактично оскаржувану постанову отримав 25.03.2026.
Так, внаслідок внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів службовими особами військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 було інкриміновано самовільне залишення військової частини, незаконно застосовано дисциплінарне стягнення, позбавлено преміальних виплат, сформовано негативну службову характеристику, завдано істотної моральної шкоди його честі, гідності та ділової репутації, порушено його права як військовослужбовця та учасника бойових дій.
Оскаржуваною постановою слідчого СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні відмовлено повторно. У даній постанові слідчий фактично поставив умову попереднього доказування завданої шкоди, однак таке суперечить закону, оскільки для визнання потерпілим достатньо наявності даних, що шкода могла бути завдана, а не доведеності її розміру або факту в повному обсязі. Крім цього слідчий, встановивши йому статус свідка позбавив його права подавати докази.
Зазначає, що 04.03.2026 слідчим суддею Яворівського районного суду Львівської області у справі 944/963/26 скасовано постанову слідчого Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про відмову визнати його потерпілим по даній справі, однак не зважаючи на зауваження слідчого судді, викладені в ухвалі, слідчий ОСОБА_4 повторно відмовила визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, просить скаргу задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 подану скаргу підтримав в повному обсязі, зазначив, що слідча дійшла помилкового висновку щодо відмови у залученні його потерпілим у даному кримінальному провадженні. Просив скаргу задовольнити з мотивів, наведених у ній.
Слідча Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 щодо задоволення скарги заперечила, пояснила що постанова про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 є обґрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства.
Заслухавши пояснення заявника, заперечення слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12025141350000724 від 17.10.2025, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025141350000724 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочато за зверненням ОСОБА_3 .
В межах даного кримінального провадження 18.02.2026 захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області з клопотанням про визнання потерпілим ОСОБА_3 у зв'язку із заподіянням йому кримінальним правопорушенням шкоди.
За результатами розгляду вказаного клопотання, слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 винесено постанову від 18.02.2026 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 04.03.2026 скаргу ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 18.02.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, задоволено частково. Постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 18.02.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 скасовано. Зобов'язано слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 відповідно до вимог та у спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законом, про що повідомити заявника.
12.03.2026 ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області із клопотанням, в якому просив визнати його потерпілим в межах даного кримінального провадження.
За результатами розгляду вказаного клопотання, слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 винесено оскаржувану постанову від 12.03.2026 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
В обґрунтування постанови слідча зазначає, що вивченням матеріалів кримінального провадження та показів самого ОСОБА_3 встановлено, що факт самовільного залишення військової частини підтверджується актом та матеріалами службового розслідування, наказом про застосуванням дисциплінарного стягнення та зняття премій і додаткових виплат, які на даний час є чинними. Заявник не надав жодного документального спростування самовільного залишення ним військової частини та підтвердив перебування його поза межами військової частини у зазначені періоди. Тому у даному випадку, дії самого ОСОБА_3 призвели до інкримінування йому самовільного залишення військової частини та як результат застосування дисциплінарного стягнення, позбавлення премій і додаткових виплат.
Також зазначає, що заявником не наведено конкретних відомостей та не подано доказів, які б підтверджували факт поширення будь-яких відомостей, що могли б негативно вплинути на його честь, гідність чи ділову репутацію, та необгрунтовано причинного зв'язку між такими наслідками та можливим кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 336 КК України. Саме по собі посилання заявника на заподіяння моральної шкоди без наведення об'єктивних даних, що підтверджують її наявність та причинний зв'язок із кримінальним правопорушенням, не може бути достатньою підставою для визнання особи потерпілою у розуміння кримінально-процесуального законодавства.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст.55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Згідно зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Пункт 2 ч.5 ст.110 КПК України визначає, що мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчий суддя зауважує, що у злочинах із формальним складом вид і розмір завданої шкоди є обставинами, які підлягають встановленню під час досудового розслідування, оскільки диференціюються залежно від конкретного випадку вчинення злочину, що у певних випадках можливо встановити лише з плином часу та у цьому разі визначити розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, стане можливим лише на кінцевому етапі досудового розслідування або вже безпосередньо в судовому розгляді.
Слідчий, приймаючи постанову повинен надати аналіз та вказати мотиви її прийняття, виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого спричинення заявнику шкоди.
Так, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, слідчий посилається на те, що саме по собі посилання заявника на заподіяння моральної шкоди без наведення об'єктивних даних, що підтверджують її наявність та причинний зв'язок із кримінальним правопорушенням, не може бути достатньою підставою для визнання особи потерпілою у розумінні кримінально-процесуального законодавства
Слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до положень ч.5 ст.55 КПК України тільки за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що особі не заподіяно шкоду слідчий може відмовити у визнанні особи потерпілою.
Однак оскаржувана постанова не містить будь-яких відомостей, які б свідчили на основі яких конкретно очевидних та достатніх підстав, виходячи з аналізу матеріалів кримінального провадження 12025141350000724 від 17.10.2025, слідчий ОСОБА_4 прийшла до висновку про те, що заявнику не заподіяно шкоди, в тому числі матеріальної чи моральної.
Таким чином, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на конкретні відомості та очевидні обставини з матеріалів досудового розслідування, результати проведення слідчих дій.
Крім цього,слідча в оскаржуваній постанові, виходячи за межі досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, встановила, що факт самовільного залишення військової частини ОСОБА_3 підтверджується актом та матеріалами службового розслідування, наказом про застосування дисциплінарного стягнення та зняттям премії і додаткових виплат.
При цьому, відповідне судове рішення щодо самовільного залишення військової частини в матеріалах справи, відсутнє. За результатами проведення службового розслідування, до ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення та знято премії та додаткові виплати.
Слідчий суддя звертає увагу, що у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, щоб вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно, оскільки обставини, наведені у ній слідчим, не можна вважати очевидними та достатніми, та останньою при цьому не вжито належних заходів для з'ясування факту можливого завдання шкоди ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням (у тому числі немайнової), яка могла виразитись у позбавленні його грошового забезпечення внаслідок незаконних дій посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог поданої скарги в частині необхідності скасування постанови слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 12.03.2026 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12025141350000724 від 17.10.2025
Згідно положення глави 19 КПК України, усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Що стосується вимог скарги в частині зобов'язання слідчого не ігнорувати висновків слідчого судді та зобов'язання виконати вимоги ст. 55 КПК України при встановленні йому статусу потерпілого, слідчий суддя зазначає наступне.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, у відповідності до ст. 307 КПК України, слідчим суддею постановляється ухвала про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
При ухваленні судового рішення у вказаній справі, слідчий суддя враховує висновки, викладені в Постанові ВС від 01.12.2022 у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22), згідно з якими слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Зобов'язавши слідчого залучити особу в якості потерпілої та надати їй пам'ятку про права й обов'язки потерпілої, слідчий суддя своїм рішення покладе на слідчого такі зобов'язання, які суперечать змісту ст. 55 КПК, що за своєю суттю свідчить про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого (правова позиція ККС ВС від 01 грудня 2022 року №522/7836/21 (51-2328 км 22).
Також чинним КПК України не передбачена можливість визнання або невизнання особи потерпілою у кримінальному провадженні слідчим суддею, так само як до повноважень слідчого судді не віднесено право зобов'язувати слідчого визнати особу потерпілою у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим скарга у цій частині задоволенню не підлягає, що не позбавляє останнього можливості, у випадку прийняття слідчим рішення про відмову у визнанні потерпілим, оскаржувати таке рішення.
З урахуванням наведеного, у задоволення скарги в тій частині до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 93, 94, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 12.03.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 12.03.2026 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 - скасувати.
Зобов'язати слідчого СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12025141350000724 від 17.10.2025 відповідно до вимог та у спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законом, про що повідомити заявника.
В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1