Справа № 466/9223/25
Провадження № 2-ві/466/8/26
05 травня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Ковальчука О.І.
секретаря судового засідання Пилипців О.-І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. у цивільній справі №466/9223/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів
встановив:
у провадженні судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. знаходиться цивільна справа №466/9223/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.
15.04.2026 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Свірідової В.В., мотивуючи його тим, що суд, який розглядає справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, порушує засади рівності усіх учасників справи, перешкоджає в ознайомленні з матеріалами справи, порушує принцип змагальності та рівності сторін та порушує його права, як учасника справи, обмежуючи його в неотриманні відповідей та долучення доказів до справи. Вказане, на думку заявника, викликає сумніви в об'єктивному та неупередженому розгляді справи суддею Свірідовою В.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28.04.2026, визнано відвід, заявлений ОСОБА_1 необґрунтованим. Передано заяву про відвід для вирішення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року, дана заява про відвід судді Свірідової В.В., передана судді Ковальчуку О.І. для розгляду.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ст. 40 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Ознайомившись з матеріалами справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що у задоволенні відводу слід відмовити враховуючи наступні обставини.
Підстави для відводу передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Суд приходить до висновку, що ті обставини, які викладені у заяві відповідача ОСОБА_1 про відвід, не виключають участь судді в розгляді справи, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Посилання відповідача на те, що суддя Свірідова В.В. відмовила в відеозв'язку відповідачу, який перебуває в м. Донецьк, суд розцінює як незгоду сторони з рішенням судді, що згідно вимог ч.4 ст.36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку що у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. у цивільній справі №466/9223/25, слід відмовити.
Керуючись ст.36, 40, 41 ЦПК України
постановив:
у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. у цивільній справі №466/9223/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. І. Ковальчук