Справа № 191/681/26
2/301/752/26
"05" травня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 лютого 2026 року ТОВ «Мілоан» звернулося в Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №101303073 від 13.10.2024 року в сумі 33223,90 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 було укладено Договір про споживчий кредит №101303073 (далі - Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, який підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2.-1.4. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 13.10.2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 23.09.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Пунктом 1.5.1. Кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту 1800 грн., яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Кредитного договору).
Відповідно до п.2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу), згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у позичальника додаткових обов'язків щодо сплати штрафів та/або процентів, згідно розділу 4 Договору.
Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.
Згідно з п.4.3. Кредитного договору, кредитодавець на свій розсуд може не застосовувати жодного виду відповідальності, передбаченого п.п. 4.1., 4.2. цього Договору, застосувати один з них або всі одночасно. Вимога(и) кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або штрафів позичальником вважається здійсненою(ими), якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань, передбачених пп.4.1., 4.2. цього Договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених п.п. 4.1., 4.2. Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Відповідно до п.5.1. Кредитного договору, позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав Правила за посиланням https://miloan.ua/s/documents, проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма їх умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3).
Позивач на виконання умов Кредитного договору надав відповідачці грошові кошти у сумі 15000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано відповідачкою та міститься в реквізитах Кредитного договору.
В свою чергу відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Кредитним договором, станом на 17.02.2025 року заборгованість ОСОБА_2 становила 33223,90 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 15000 грн.; заборгованості по відсотках - 10823,90 грн.; заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1800 грн.; штрафних санкцій - 5600 грн.
Позивач ТОВ «Мілоан» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №101303073 від 13.10.2024 року в сумі 33223,90 грн. та судові витрати на загальну суму 9522,40 грн., з яких: 2422,40 грн. - сплачений судовий збір, 7100 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року матеріали позовної заяви ТОВ «Мілоан» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.
31 березня 2026 року матеріали вказаної позовної заяви надійшли в Іршавський районний суд Закарпатської області та їх розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.
Згідно з отриманою судом відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №2326717 від 10.02.2026 року та №2546764 від 01.04.2026 року, прізвище відповідачки по даній справі змінено з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с.15,103).
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, згідно прохальної частини позовної заяви просила розглянути справу без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.9,132,136).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.15,138).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов'язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Договір про споживчий кредит №101303073 (далі - Кредитний договір) (а.с.38-53).
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (а.с.39).
Відповідно до п. 1.2.-1.4. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 15000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 13.10.2024 року (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) 23.09.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (а.с.39).
Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (а.с.40).
Надання відповідачці 13.10.2024 року кредитних коштів в сумі 15000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 21.02.2025 року №7/7790 (а.с.62).
Згідно з п. 1.5., 1.5.3., 1.5.4., 1.6. Кредитного договору, денна процентна ставка складає 0,96%. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 220,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220,00% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3. та 1.5.4. Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 24926,25 грн. Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована (а.с.40-41).
Пунктами 1.5.1. та 1.5.2. Кредитного договору передбачені умови щодо сплати комісії. Комісія за надання кредиту 1800 грн., яка нараховується за ставкою 12,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) 23100 грн., що нараховується за ставкою 7,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору (а.с.40).
Згідно з п.4.1. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов'язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 4 дні (а.с.45).
Відповідно до п.4.2. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов'язок) нарахувати проценти за ставкою 1825% річних в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (а.с.45).
Згідно з п. 3.3., 3.3.2., 3.3.3. Кредитного договору відповідачка зобов'язувалася: повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів; у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу Товариства сплатити штраф та/або проценти, передбачені розділом 4 цього Договору (а.с.44).
Пунктами 2.4.3., 3.2.4. Кредитного договору позивачу надано право: у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; стягувати з позичальника штрафи та/або проценти за порушення грошового зобов'язання відповідно до розділу 4 Договору (а.с.41,43).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачка зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, натомість ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов'язання за цим договором, надавши відповідачці грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №101303073 від 13.10.2024 року станом на 17.02.2025 року сума заборгованості відповідачки становила 33223,90 грн. (а.с.65-67).
Дана сума складається з:
- заборгованості за кредитом - 15000 грн.,
- заборгованості по відсотках - 10823,90 грн.,
- комісії за видачу кредиту - 1800 грн.,
- штрафних санкцій - 5600 грн.
Позивач направляв на відому йому адресу проживання відповідачки досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за №121-1/2025 від 21.03.2025 року (а.с.68-71). Вказана вимога залишена відповідачкою без задоволення.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відзиву на позов відповідачка не подала та не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 27623,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 15000 грн., заборгованість по відсотках в сумі 10823,90 грн., комісія за видачу кредиту в сумі 1800 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафними санкціями в сумі 5600 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 242ц2,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7100 грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).
На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:
- Договір №16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Правовий Курс» і ТОВ «Мілоан» (а.с.76-87);
- Додаткову угоду №1 від 23.01.2025 року до Договору №16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року (а.с.89)
- Реєстр боржників №1 від 17.02.2025 року до Договору №16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року (а.с.91-92);
- Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 28.04.2025 року за Договором №16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року на суму 7100 грн. за складання проекту позовної заяви та направлення/подачу позовних заяв (а.с.93);
- платіжну інструкцію №15888 від 29.04.2025 року про сплату ТОВ «Мілоан» на рахунок АО «Правовий Курс» 7100 грн. за надану правничу допомогу за Договором №16012025 від 16.01.2025 року та відповідно до акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 28.04.2025 року (а.с.94);
- копію наказу №02-К від 28.06.2024 року про прийняття ОСОБА_5 на роботу в АО «Правовий Курс» (а.с.95).
Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 6422,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред'явленні даного позову до суду в сумі 2422,40 грн. (а.с.11) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору на момент подачі позовної заяви), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код ЄДРПОУ 40484607, заборгованість за Кредитним договором №101303073 від 13 жовтня 2024 року в сумі 27623 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 90 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код ЄДРПОУ 40484607, судові витрати в сумі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 05 травня 2026 року.
Головуюча: М. О. Пітерських