застосування запобіжного заходу
Справа № 936/602/26
Провадження № 1-кс/936/88/2026
30.04.2026 селище Воловець
Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника - начальника слідчого відділу ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Вінниця, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою,одруженого, на утриманні непонолітня дитина, працюючого водієм у ФОП " ОСОБА_7 ", раніше не судимого:
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,-
заступник начальника - начальника слідчого відділу ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 . Обґрунтовує клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_5 29.04.2026 близько 12:00 год, керуючи вантажним автомобілем марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Schmitz» д.н.з. НОМЕР_2 по автодорозі М06 сполученням «Київ -Чоп» у напрямку м. Мукачево на 717 км+200 метрів біля стаціонарного посту патрульної поліції у с.Нижні Ворота, Мукачівського району, був зупинений працівниками поліції, які виконували свої службові обов'язки та несли службу у форменному одязі з табельною вогнепальною зброєю, для перевірки документів. В подальшому поліцейські, які виконували свої службові обов'язки попросили останнього перемістити керований ним вантажний автомобіль марки DAF ближче до правого узбіччя вищевказаної дороги, для уникнення затору на вказаній ділянці дороги, що водій ОСОБА_5 і зробив. В ході подальшого тривалого спілкування із працівниками поліції з водієм ОСОБА_5 , останній на законну вимогу поліцейського відмовлявся надавати документи, які посвідчують особу водія, і не дочікуючись повної перевірки ОСОБА_5 раптово розпочав рух вперед в напрямку м. Мукачево, на подальше зауваження працівниками поліції зупинити даний транспортний засіб, водій ОСОБА_5 не реагував та продовжив рух. З метою припинення протиправних дій ОСОБА_5 , працівники поліції розпочали переслідування на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» з номерами на синьому фоні « НОМЕР_3 », даного вантажного автомобіля, якого в подальшому зупинили на Абранському перевалі, автодороги М06 сполученням «Київ -Чоп» у напрямку м. Мукачево, де під час подальшого спілкування водій ОСОБА_5 усвідомлюючи, що працівники ГРПП ВП №2 Мукачівського РУП, являються працівниками правоохоронного органу і виконують свої службові обов'язки, не виконуючи законних вимог працівників поліції, умисно, з метою можливого спричинення фізичної шкоди працівникам правоохоронних органів, намагався здійснити наїзд на останніх та покинув місце події на вантажному автомобілі марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричіпом марки «Schmitz» д.н.з. НОМЕР_2 у напрямку м.Мукачево. У подальшому під час тривалого руху та переслідування, з метою зупинки вантажного автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , працівники поліції, які рухалися на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander» з номерами на синьому фоні « НОМЕР_3 » почали здійснювати заходи, щодо зупинки даного вантажного автомобіля шляхом пригальмовування, але в цей час водій ОСОБА_5 , умисно, з метою подальшої втечі від правоохоронних органів, здійснюючи момент випередження пошкодив задню ліву частину, та частково передню частину службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» з номерами на синьому фоні « НОМЕР_3 » (вартість завданої шкоди встановлюється) та продовжив рух в сторону м. Мукачево. На подальші законні вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу водій не реагував та не зупинявся, у зв'язку з чим працівниками поліції у відповідності доп.7 ч.4 ст. 46 ЗУ "Про Національну поліцію" було застосовано табельну вогнепальну та автоматичну зброю, з якої зробили декілька пострілів по колесах вантажного автомобіля, після чого водій ОСОБА_5 зупинився на АЗС «GO GROUP OIL» у с. Обава, Мукачівського району, чим ОСОБА_5 перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу - Національній поліції України та завдав шкоди авторитету Національної поліції України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України - опір представникам правоохоронним органам під час виконання цими працівниками службових обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та пояснив, що необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та вважає, що підозрюваний може вчинити інше правопорушення та переховуватись від органів слідства та суду, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечили.
Заслухавши думку підозрюваного, його захисника, прокурора та слідчого на підтримання клопотання, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.
В силу ст. ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст. ст.177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно приписів ст.181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з кримінального провадження №12026071090000051 від 29.04.2026 вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України.
30.04.2026 слідчим СВ ВП №2 Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 30.04.2026, протоколом огляду місяці події від 29.03.2026.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, у об'ємі як вимагає Закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
З огляду на наявність обґрунтованого підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, яке відноситься до категорії нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, з метою запобігання переховуванню підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового слідства або суду, приходжу до висновку, що на даний час підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може продовжувати вчинення кримінальних правопорушень; у своїй сукупності вищенаведені ризики дають підстави вважати, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки з урахуванням обставин, викладених у ст.178 КПК України, доведено, що у даному випадку достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Вінниця, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 60 діб, з покладенням обов'язків:
- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не залишати цілодобово своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- при здійсненні уповноваженими працівниками поліції раптових перевірок виходити на вулицю та надавати пояснення таким працівникам;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних відділів Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали слідчого судді до 28.06.2026 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що працівники ВП №1 Вінницького районного управління поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу для виконання передати начальнику ВП №1 Вінницького районного управління поліції.
Зобов'язати ВП №1 Вінницького районного управління поліції відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_8 , до якого застосований домашній арешт і повідомити про це слідчому.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення та направити копії ухвали прокурору, начальнику ВП№1 Вінницького районного управління поліції .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 04.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1