Справа № 127/38084/25
Провадження №11-сс/801/455/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
04 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2026 року про відмову у задоволенні скарги останнього на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 18 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025020000000089, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2025 року,
встановив:
04 травня 2026 року до Вінницького апеляційного суду в черговий раз надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2026 року про відмову у задоволенні скарги останнього на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 18 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025020000000089, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2025 року.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, приходжу до висновку, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала з огляду на таке.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 КПК України кожній особі гарантовано право на судовий розгляд та вирішення справи судом, а також право на перегляд судових рішень вищими інстанціями, в порядку, передбаченому законом.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема у справі «Устименко проти України», наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Установлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 18 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 42025020000000089, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2025 року.
На указану ухвалу слідчого судді заявник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2026 року залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2026 року - без змін.
Відтак заявник ОСОБА_3 реалізував передбачене ст. ст. 21, 24 та п. 3 ч. 1 ст. 393 КПК України право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Ба більше, ухвалами Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2026 року, 16 лютого 2026 року, 31 березня 2026 року, 09 квітня 2026 року та від 21 квітня 2026 року повернуто ОСОБА_3 повторно подану апеляційну скаргу на указану ухвалу слідчого судді.
Повторне апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Отже, заявник ОСОБА_3 не має права повторно подавати апеляційну скаргу на судове рішення, яке було предметом розгляду суду апеляційної інстанції та набрало законної сили.
Такі дії заявника ОСОБА_3 очевидно мають ознаки зловживання процесуальними правами, що в сукупності з установленими обставинами є підставою для повернення скарги.
Ураховуючи викладене, повторно подана апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Повторно подану апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 січня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя-доповідач ОСОБА_2