Справа № 127/10794/26
Провадження №11-сс/801/400/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 поданої в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 віл 07.01.2026 р.
за участі учасників судового провадження:
захисника: ОСОБА_6
заявника: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 року у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 07.01.2026 року відмовлено.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 07.04.2026 р. як такий, що пропущений з поважних причин.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 07.04.2026 р. скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 та розпочати досудове розслідування
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена 07.04.2026 року без участі заявника, повний текст ухвали отримано 13.04.2026 року, що підтверджується поштовим відправленням.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на те, що вказані обставини вже були предметом розгляду в межах цивільної справи №127/10526/21, оскільки заява про злочин стосувалася факту службового підроблення за ст. 366 КК України та використання завідомо підроблених документів посадовими особами Управління Держрибагентства.
В апеляційній скарзі захисник вказує, що підставою для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що під час судового розгляду цивільної справи №127/10526/21 суду надано неправдиві покази та підроблені документи, зокрема зазначено неправдиво вагу виловленої риби та неправдиву ідентифікацію виду риби.
Оскільки в протоколі від 06.09.2020р. було зазначено, що ОСОБА_7 виловив 28 сомів 1 карася сріблястого 1 окуня загальною вагою 13 кг, хоча на справді ОСОБА_7 виловив 28 сомиків американських, що є дрібною рибою, і нічого спільного не мають з сомами, 1 карася і одного окуня вагою, 1.3 кг., що зазначено в першому протоколі, тому суть скарги полягає в тому щоб розібратись хто підробив документи та подав їх в прокуратуру, а прокуратура на їх підставі звернулась в суд.
Суд першої та другої інстанції розглядали справу на підставі поданих підроблених документів і прийшли до помилкових висновків, що потягло за собою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 , тому і суть заяви про злочин полягала в тому, щоб встановити звідки взялось з 1,3 кг. дрібної риби 13 кг. сомів.
За цих обставин було подано заяву про злочин, в якій вказувалось що посадові особи Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області підробили документи, на підставі яких керівник Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду, а суд на підставі підроблених документів прийняв рішення.
Слідчий суддя не врахував, що суди при розгляді справи №127/10526/21 не надавали оцінки наявності складу кримінального правопорушення в діях посадовців, а лише виходили з наявних (підроблених) доказів.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий зобов'язаний внести відомості до ЄРДР, якщо заява містить обставини, що можуть свідчити про злочин.
Питання підробки документів збільшення ваги у 10 разів є самостійним предметом розслідування, який не був і не міг бути вичерпаний судовим рішенням у цивільній чи адміністративній справі.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 року.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п»яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно вступної та резолютивної частини ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 року розгляд скарги відбувався за участі захисника ОСОБА_6 , повний текст ухвали проголошений 09.04.2026 року.
09.04.2026 року на проголошення повного тексту учасники провадження не з'явилися.
Як убачається з матеріалів провадження ухвала слідчого судді отримана захисником 13.04.2026 року, що підтверджується поштовим конвертом .
Апеляційна скарга захисником подана через підсистему електронний суд до Вінницького апеляційного суду 18.04.2026 року, що підтверджується штемплем вхідної кореспонденції №4785/26-вх від 20.04.2026 року.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Belletv. France), Series A№ 333-B, crop. 42, пункт 36).
Суд апеляційної інстанції вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді пропущений з поважних причин, тому вимоги щодо поновлення строку апеляційного оскарження підлягають задоволенню.
Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею ст.303КПК України передбачено оскарження бездіяльності дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ст. 214 КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Як убачається з матеріалів провадження 07 січня 2026 року ОСОБА_7 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Тернополі, із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 384, 386 КК України, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В заяві від 07.01.2026 року ОСОБА_7 вказував інформацію щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що під час судового розгляду цивільної справи №127/10526/21 суду було надано неправдиві покази та підроблені документи, зокрема зазначено неправдиво вагу виловленої риби та неправдиву ідентифікацію виду риби.
Приймаючи рішення за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя, керуючись нормами КПК України, правовими позиціями Верховного Суду прийняв до уваги те, що заява ОСОБА_7 листом керівника слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 для розгляду направлена до ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, лист керівника четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 від 26.01.2026, згідно якого зі змісту заяви не вбачається фактичних даних, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, тому підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР немає, пояснення захисника ОСОБА_6 , згідно яких підставою для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що під час судового розгляду цивільної справи №127/10526/21 суду надано неправдиві покази та підроблені документи, зокрема зазначено неправдиво вагу виловленої риби та неправдиву ідентифікацію виду риби.
Перевіряючи скаргу, суд звернув увагу на обставини зазначені у заяві від 07.01.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень за ст. 366, ст.384 КК України та проаналізував зміст заяви щодо дотримання положень ст. 214 КПК України та врахував рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2021 по справі №127/10526/2, згідно якого позов керівника Вінницької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області до ОСОБА_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, в розмірі 11 934 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок, постанову Вінницького апеляційного суду від 19.02.2024 по справі №127/10526/21, згідно якої рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2021 року скасовано та ухвалене нове, яким позов керівника Вінницької окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області до ОСОБА_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) шкоду, заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, в розмірі 11 934 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок та дійшов висновку, що обставини, про які зазначає ОСОБА_7 у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 07.01.2026 року були предметом дослідження в судах при розгляді справи №127/10526/21 та їм надана відповідна оцінка в судовому рішенні, яке набуло законної сили.
Перевіривши рішення слідчого судді, з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує те, що з заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 384, 386 КК України звернувся до слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, звертаючись із заявою 07.01.2026 року, викладаючи у заяві про вчинення кримінальних правопорушень обставини, які встановлені під час розгляду цивільної справи №127/10526/21, про що зазначив у рішенні слідчий суддя.
При цьому слід звернути увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складався 06.09.2020 року, рішення ухвалювалися у 2021 та 2024 роках.
Посилання захисника на вимоги ст.214 КПК України, відповідно до якої слідчий зобов'язаний внести відомості до ЄРДР, якщо заява містить обставини, що можуть свідчити про злочин не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Сама по собі наявність звернення особи до органу досудового розслідування не зумовлює обов'язку слідчого вносити відповідні відомості до ЄРДР. Такий обов'язок виникає виключно за умови, якщо в поданій заяві містяться обґрунтовані й достатні відомості, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, формальна реєстрація у ЄРДР заяви, що не містить елементів події кримінального правопорушення, суперечила б не лише вимогам ст. 214 КПК України, а й порушувала б саму сутність і функціональне призначення Єдиного реєстру досудових розслідувань як процесуального інструменту, покликаного забезпечити реєстрацію лише реальних повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких скарг чи особистих оцінок.
Такий підхід узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та у висновках Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, відповідно до яких підставою для початку досудового розслідування є не будь-яке прийняте звернення, а лише те, з якого вбачаються конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказівкою в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею допущено необґрунтованість висновків в ухвалі суду.
Зі змісту заяви убачається, що ОСОБА_7 фактично викладає доводи, щодо незгоди з постановою Вінницького апеляційного суду від 19.02.2024 по справі №127/10526/2 щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь держави грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), заподіяну внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, в розмірі 11 934 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 00 копійок.
Під час апеляційного розгляду заявник та захисник пояснили, що заява від 07.01.2026 року подана, щоб після внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення звернутися до суду про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 19.02.2024 року за нововиявленими обставинами.
ОСОБА_7 сплатив штраф за вчинене 06.09.2020 року адміністративне правопорушення, про що зазначив під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено заподіяну внаслідок дій ОСОБА_7 шкоду у розмірі 11 934 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт заподіяння шкоди у розмірі 11 934 грн., яка за рішеннями стягнута з ОСОБА_7 у розмірі 11 934 грн.
Зазначене спростовує твердження, що ОСОБА_7 виловив не 13 кг, а 1,3 кг.
На даній стадії слідчий суддя вирішує питання щодо відповідності заяви про злочин вимогам ст. 214 КПК України, а також про наявність або відсутність правових підстав для зобов»язання слідчого чи прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Вказані доводи апелянта побудовані на власному тлумаченні норм кримінального процесуального закону, та є недостатніми для задоволення апеляційних вимог.
Слідчий суддя перевірив відповідність дій осіб, бездіяльність яких оскаржується положенням КПК.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , враховуючи положення ст.214, 303 КПК України, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18щодо процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя перевірив всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, заяву на предмет відповідності вимогам КПК щодо заяв та повідомлень, на підставі яких, вносяться відомості до ЄРДР та належним чином обгрунтував своє рішення щодо відсутності підстав для визнання бездіяльності уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 віл 07.01.2026
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Апеляційний суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, спрямованим на забезпечення ефективності системи правосуддя. Таким чином, відмова у внесенні відомостей до ЄРДР у випадку, коли відсутні об'єктивні дані про кримінальне правопорушення, не є порушенням права на доступ до суду.
З огляду на наведене, прийняте слідчим суддею рішення відповідає вимогам ст. ст. 303, 306-307 КПК України, є законним і обґрунтованим, тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 поданої в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 віл 07.01.2026 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4