Справа № 126/851/26
Провадження №11-сс/801/427/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року,
якою у задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Керіївка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивовано тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020100000096 від 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2025 році, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу с. Шляхова Гайсинського району Вінницької області, знайшов на землі в лісосмузі патрони калібру 5,6 мм в кількості 50 штук, які перебували в картонній коробці, два предмети конструктивно схожих на ручні гранати Ф-1, один предмет конструктивно схожий на гранату РГД-5, один предмет конструктивно схожий на гранату М67, які він вирішив привласнити, придбавши таким чином без передбаченого законом дозволу вказані бойові припаси та переніс їх до свого домоволодіння по АДРЕСА_1 , таким чином без передбаченого законом дозволу розпочав зберігати бойові припаси.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та не встановленому досудовим розслідуванням місці отримав в спадок від свого покійного батька обріз мисливської рушниці, таким чином без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю, яку без передбаченого законом дозволу розпочав зберігати за місцем свого проживання
Усвідомлюючи, що зазначені предмети можуть бути вогнепальною зброєю та бойовими припасами, а як наслідок розуміючи неправомірність своїх дій, ОСОБА_8 добровільно не здав вищевказані предмети, які за своїм зовнішнім виглядом мають ознаки вогнепальної зброї та бойових припасів до правоохоронних органів, а помістив до металевого армійського ящика, який заховав між підсобним приміщенням та парканом позаду свого житлового будинку домоволодіння, в якому проживає, що розташоване по АДРЕСА_1 , де зберігав до 20.04.2026
20.04.2026 року в ході обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено картонну коробку з патронами в кількості 50 шт., які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - малокаліберними спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм, дві ручних гранати Ф-1, одну гранату РГД-5, одну ручну гранату іноземного виробництва М67, які являються бойовими припасами та мисливський обріз, який відноситься до вогнепальної зброї.
Таким чином, ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
21.04.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох семи років та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року - відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020100000096 від 10.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділення Відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до органів прокуратури Гайсинського району та в Бершадський районний суд в період досудового розслідування та судового провадження за першою вимогою;
2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) здати, при наявності, на зберігання до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області особисті документи, які дають право виїзду з України.
Надано можливість працівникам поліції, з метою контролю за поведінкою ОСОБА_8 , з'являтися в його житло із вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручено ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Строк дії ухвали про визначено до 20.06.2026 включно.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, прокурором та слідчим доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам підозрюваному достатньо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави відповідно до ст. ст. 183, 185 КПК України.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання про тримання під вартою та застосовуючи цілодобовий домашній арешт, належним чином не врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор вважає, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років.
Крім того, прокурор зазначає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому наголошує, що характер інкримінованого кримінального правопорушення, а саме незаконне зберігання гранат, боєприпасів та вогнепальної зброї, свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності діяння, особливо в умовах дії воєнного стану.
Також прокурор вказує, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки домашній арешт не забезпечує належного контролю за поведінкою підозрюваного, не виключає можливості його контактів з іншими особами, впливу на свідків, приховування інших небезпечних предметів чи вчинення нових кримінальних правопорушень.
Окрім цього, прокурор звертає увагу на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено належних мотивів, з яких саме домашній арешт є достатнім запобіжним заходом у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримку апеляційної скарги, який просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення підозрюваного та його захисника, які вказували про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора щодо незаконності оскарженої ухвали, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020100000096 від 21.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
21.04.2026 у даному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого.
У даному випадку, пред'явлена підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому злочину є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Мета застосування запобіжних заходів полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на це, застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному випадку не може розцінюватися стороною обвинувачення, слідчим суддею, судом, як завчасне відбування покарання, яке можливо буде призначене майбутнім вироком.
При цьому можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та запобігти вказаним слідчим, прокурором у клопотанні ризикам.
Колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування/ суду та вчинення нового або продовження даного кримінального правопорушення, шляхом застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
При цьому враховується, що ризики переховування, існує, оскільки в справі ще не проведені усі необхідні первинні слідчі дії, однак вказаний ризик є мінімальним, оскільки він випливає виключно із самого факту притягнення до кримінальної відповідальності.
Установлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, старший син служить в Збройних силах України з 2014 року, підозрюваний за час проведення досудового розслідування дотримується належної процесуальної поведінки.
Зрештою ризик переховування підозрюваного ОСОБА_8 від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Сама лише тяжкість інкримінованого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед іншими даними про особу підозрюваного.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то він є мінімальним, оскільки стороною обвинувачення не надано будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_8 вчинив інший злочин чи продовжив протиправну діяльність.
Також колегія суддів бере до уваги, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_8 фактично перебуває під домашнім арештом, і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, та здійснення спроб переховування, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що за наявності належного підтвердження порушення підозрюваним умов запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту сторона обвинувачення не позбавлена можливості ставити питання про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Колегія суддів вважає, що з метою запобігання ризикам та дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного, саме цілодобовий домашній арешт з застосуванням зобов'язальних приписів забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 під час досудового розслідування.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 176-178, 181, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року - залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4