Справа № 331/2806/26
Провадження № 3/331/965/2026
27 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №089034 складеного 19.03.2026, 19.03.2026 об 11:35 м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 42, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ТЗ Renault Kangoo, днз НОМЕР_2 , проводив господарську діяльність, а саме: здійснював перевезення пасажира на комерційній основі на таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження такої господарської діяльності та без документів, зазначених в ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушив п.24, ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідча наявні в матеріалах справи довідки про доставку смс-повідомлень на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 19.03.2026. Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що він вживав хоч якісь заходи для того, щоб дізнатися про результати розгляду цього протоколу.
З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, зокрема, перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) .
Тобто, диспозицією ч. 1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Стаття 164 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
У провину ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №089034 від 19.03.2026 поставлено здійснення господарської діяльності, а саме: здійснення господарської діяльності із перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення, рапорт старшого інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП від 19.03.2026, відеозапис події.
Згідно з висновком, викладеним Верховним Судом України у п. 4 Постанови Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Разом з тим, із поданих суду матеріалів вбачається, що адміністративний матеріал не містить обґрунтованих даних та доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності за викладених у протоколі обставин.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення містить лише формальне посилання на те, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю з надання послуг з перевезення на таксі, однак, він не містить відомостей про систематичність, виконання на професійній основі (вчинення три і більше разів) інкримінованих ОСОБА_1 дій, що є необхідною ознакою господарської діяльності, а також про отримання ним доходу.
Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних її ознак, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Зважаючи на викладене вище, оцінивши отримані в ході розгляду адміністративного матеріалу докази, суддя приходить до висновку про відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, у зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК