Миколаївської області
Справа №477/720/26
Провадження №2/477/1228/26
про залишення позовної заяви без руху
30 квітня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
02 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Старчеус Ольгою Павлівною, до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, в якій позивач просить:
1) скасувати рішення державного реєстратора Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області Алієвої Юлії Аркадіївни від 04.04.2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1807000748233, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4823381700:24:000:0002, площею 7,7126 га (номер відомостей про речове право 31104143, дата та час реєстрації - 04.04.2019 17:17:02);
2) визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823381700:24:000:0004, площею 3,0588 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали вважаю, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, і підлягає залишенню без руху.
Згідно з пунктами 5 та 6 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З положень частини 5 статті 177 ЦПК України слідує, що позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно із п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження; про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, що також узгоджується з положенням п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.
Позивач, звертаючись у судовому порядку з вимогою про визнання права власності у порядку спадкування, має вказати на правові підстави звернення до суду з даною вимогою, тобто надати до суду відомості про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, належну спадкодавцю, та надати письмову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.
Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є відмова нотаріуса в оформленні спадщини.
Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.01.2019 у справі № 2-390/2006.
У постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом (про визнання права власності на майно в порядку спадкування) має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Позивач у позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, на яке позивач вже отримала свідоцтва про право на спадщину, крім 1 /4 частини земельної ділянки загальною площею 10.4714 га, яка була успадкована ОСОБА_3 після смерті її батька.
З роз'яснення приватного нотаріуса Мартинюк О.Б. від 25 вересня 2025 року на усне звернення позивача слідує, що свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку не може бути їй видане, оскільки земельна ділянка, яка була успадкована ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була поділена між ними як спадкоємцями, і в результаті її поділу у Реєстрі речових прав на нерухоме майно розділ на неї був закритий при реєстрації прав власності на новостворені земельні ділянки. При цьому, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно при реєстрації новостворених земельних ділянок було допущено помилку у найменуванні власника та часток, які перейшли спадкоємцям.
Як вже зазначалось, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є письмова відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Натомість, до позовної заяви долучено роз'яснення приватного нотаріуса Мартинюк О.Б. на усне звернення ОСОБА_1 , що не є постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
За вказаного, позивачу слід виконати вимоги п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України зазначити докази, що підтверджують підстави звернення до суду із цим позовом, надавши також такі докази суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині ухвали впродовж п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимоги суду у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Семенова