Справа № 463/6762/23 Головуючий у 1 інстанції Мармаш В. Я.
Провадження № 22-ц/811/4419/25 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
01 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бідули Галини Дмитрівни про відвід суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О., від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лабая Андрія Мироновича на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Жанна Михайлівна про визнання недійсною заяви про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини, -
у провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лабая Андрія Мироновича на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Жанна Михайлівна про визнання недійсною заяви про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лабая Андрія Мироновича на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2025 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року справу призначено до розгляду на 27 квітня 2026 року.
28 квітня 2026 року зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бідули Галини Дмитрівни, про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. від розгляду справи на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України (є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді).
27.04.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано заперечення на клопотання про
витребування доказів, у яких вона заперечує щодо витребування вищевказаної
медичної інформації та вважає, що це буде порушенням її прав, в тому числі права на
особисте і сімейне життя, гарантованого статтею 32 Конституції України, та права на
таємницю про стан здоров'я, закріпленого статтею 286 ЦК України та Законом
України «Основи законодавства про охорону здоров'я».
Однак, незважаючи на зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та
відсутності будь-якого порушеного права позивача ОСОБА_2 , яке понад два з
половиною роки «захищається» судом, тривалість розгляду справи, провадження у
якій відкрито ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 09.10.2023
(позовна заява подана до суду 07.08.2023), судовою колегією у складі - головуючого
судді Ванівського О.С., суддів Цяцяка Р.П. та Шеремети Н.О., у судовому засіданні,
яке відбулось 27.04.2026, задоволено вищевказане клопотання представника
позивача ОСОБА_2 адвоката Лабая А.М. від 26.04.2026 про витребування доказів
та витребувано від КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»
медичну карту амбулаторного хворого №10631 ОСОБА_1 .
Звертає увагу на те, що матеріалами справи №463/6762/23 встановлено відсутність будь-якого майнового чи немайнового права позивача ОСОБА_2 , яке порушене, не визнається чи
оспорюється відповідачем ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_2 є неналежним позивачем.
Окрім цього, з урахуванням змісту статей 225 та 231 ЦК України - на підставі
яких подано позов ОСОБА_2 , він не може бути позивачем в силу імперативних
вимог закону, оскільки позивачем про визнання правочину недійсним за життя є
особа, яка вчинила правочин з дефектом волі (потерпілий), і лише після її смерті -
інші особи, зокрема, спадкоємці.
З урахуванням того, що відповідачем ОСОБА_1 06.05.2019 - у межах
визначеним законом строку для прийняття спадщини, подано заяву про відкликання
заяви про відмову від спадщини та прийняття спадщини, тобто вчинено
односторонній правочин, єдиною потерпілою особою від вчинення такого правочину
могла бути саме відповідач ОСОБА_1 і саме вона має право подати позов про
визнання такого правочину недійсним за свого життя, за умови порушення таким
правочином її цивільних прав.
Разом з тим, незважаючи на норми матеріального та процесуального права,
висновки Верховного Суду, зміст спірних правовідносин та встановлені обставини у
справі №463/6762/23, судова колегія Львівського апеляційного суду у складі
головуючого судді Ванівського О.М., суддів Цяцяка Р.П. та Шеремети Н.О. вчиняють
дії спрямовані на зібрання доказів на стадії апеляційного провадження, в тому числі
для призначення у справі судово-психіатричної експертизи з метою захисту не лише
непорушених, а саме відсутніх прав позивача, щодо захисту яких ним подано позов у
справі № 463/6762/23.
Враховуючи наведене, заявник вважає, що суддями Львівського апеляційного суду Ванівським О.М., Цяцяком Р.П. та Шереметою Н.О. розгляд справи не буде справедливим та об'єктивним.
Розглянувши заяву представника тумоян ОСОБА_3 - адвоката Бідули Галини Дмитрівни, про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., колегія суддів дійшла такого висновку.
За приписами частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 40, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За вимогами частини сьомої статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
За приписами пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженоості або об'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 39 ЦПК України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, виходячи зі змісту частини четвертої статті 39 ЦПК України, заявник зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, та/або підтверджують пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Аргументи заявника засвідчують його незгоду з прийнятою 27.04.2026 року колегією суддів Львівського апеляційного суду ухвалою про витребування доказів по справі.
Така незгода згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Оскільки наведені заявником обставини стосуються його незгоди із рішенням суддів в справі, тому не можуть бути підставою для відводу суддів у розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України і не вказують на упередженість або необ'єктивність суддів у розгляді даної справи.
Доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість суддів у результаті розгляду справи, заявником не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Бідули Галини Дмитрівни необхідно передати іншому судді, який не входить до даного складу суду і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
визнати заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Бідулою Галиною Дмитрівною відвід суддям Ванівському О.М., Цяцяку Р.П., Шереметі Н.О. - необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. передати іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.