01.05.2026 Справа №607/9786/26 Провадження №1-кс/607/3361/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тернополі, клопотання начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42026210000000019 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України,
01 травня 2026 року начальник відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №42026210000000019 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речового доказу та конфіскації, зокрема яке вилучений 30.04.2026 під час проведення обшуків.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання прокурор в судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Слідчим суддею з'ясовано, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026210000000019 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні прокурор зазначає, що не пізніше 26 січня 2026 року у начальника дослідно-випробувальної лабораторії ГУ ДСНС України в Тернопільській області ОСОБА_4 , яка є працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій та, відповідно до п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, виник прямий умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 за вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК та СП) щодо прийняття ними рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг» (далі - ІКС «Оберіг») відповідних відомостей та виключення його з розшуку.
26 січня 2026 року близько 17 год. 00 хв. під час зустрічі з ОСОБА_5 ОСОБА_4 , будучи працівником ДСНС України та суб'єктом, на якого поширюються вимоги ст. ст. 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, з корисливих мотивів, зі слів ОСОБА_5 дізналася про обставини його безпідставного внесення службовими особами ТЦК та СП до ІКС «Оберіг» як особи, що перебуває у розшуку за нібито порушення вимог законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тоді ж, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_5 про наявність у неї можливості вплинути на службових осіб ТЦК та СП з метою внесення змін до ІКС «Оберіг» та зняття його з розшуку. При цьому ОСОБА_4 висунула вимогу надати їй неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США за такий вплив, поєднавши її з погрозою збереження безпідставно наданого статусу розшукуваної особи у разі відмови, що могло спричинити його примусове доставлення до ТЦК та СП.
В свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність висунутих йому вимог, розуміючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним діянням, та не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_4 , звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів, після чого подальші дії відбувалися під їх контролем.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 09 лютого 2026 року близько 12 год. 40 хв., під час зустрічі з ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу магазину «Близенько» по вул. Київській у м. Тернопіль, неподалік адміністративних будівель ГУ ДСНС України у Тернопільській області, повідомила останньому, що має знайому особу з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку може вплинути з метою позитивного вирішення питання щодо внесення змін до ІКС «Оберіг» та зняття його з розшуку, однак для цього необхідно деякий час почекати.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 23 лютого 2026 року близько 13 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: проспект Злуки у м. Тернопіль, поблизу стоматології «White clinic», під час зустрічі з ОСОБА_5 повторно наголосила, що за позитивне вирішення питання щодо зняття його з розшуку в ІКС «Оберіг» необхідно надати їй грошові кошти, а також документи - паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Крім цього, 24 лютого 2026 року близько 13 год. 04 хв. ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_5 та під час телефонної розмови, відповідаючи на його запитання, повідомила, що раніше обумовлена сума неправомірної вигоди не змінилася та становить 1 500 доларів США.
У подальшому, 25 лютого 2026 року близько 19 год. ОСОБА_4 , зустрівшись із ОСОБА_5 за попередньою домовленістю та перебуваючи у квартирі, розташованій у будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в межах єдиного злочинного умислу, одержала від останнього грошові кошти у сумі 1 500 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національний банк України станом на 25 лютого 2026 року становить 64 897,20 грн) як неправомірну вигоду для себе за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою вирішення питання щодо внесення до ІКС «Оберіг» відомостей про зняття ОСОБА_5 з розшуку.
06 березня 2026 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_4 , зателефонувавши ОСОБА_5 з абонентського номера НОМЕР_1 , повідомила останньому, що питання щодо зняття його з розшуку вирішено. Надалі ОСОБА_5 , одразу після вказаної телефонної розмови, зайшовши та авторизувавшись у мобільному додатку «Резерв+», виявив, що відомості про його перебування у розшуку відсутні. Разом із цим, ОСОБА_5 жодних дій, пов'язаних зі сплатою штрафу за нібито порушення вимог законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не вчиняв.
В ході досудового розслідування, 30.04.2026 старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_6 від 27.04.2026 проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , в результаті якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 14 PRO MAX імеі1: НОМЕР_2 ; імеі2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 2300 доларів США, які належать ОСОБА_4 .
Крім цього, 30.04.2026 старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 від 28.04.2026 проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_8 , в результаті якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy М13, імеі 1 - НОМЕР_5 , імеі 2 - НОМЕР_6 із сім-карткою НОМЕР_7 та три флеш-носія інформації, які належать ОСОБА_8 .
Також, 30.04.2026 старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_9 від 27.04.2026 проведено обшук у приміщенні службових кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_4 , за місцем роботи ОСОБА_8 , в результаті якого виявлено та вилучено: витяги із інформаційної системи «Оберіг» на військовозобов'язаного ОСОБА_5 на 11 арк., витяг із електронної системи журналу вхідної документації згідно якого зафіксовано, що 06.03.2026 надійшла заява ОСОБА_5 за номером М-269 - заява щодо розгляду адміністративних матеріалів, яка відповідно до резолюції розписана на солдата ОСОБА_10 та опрацьована ОСОБА_11 06.03.2026; справу №АП/2026-М269 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_5 на 4 арк.; витяг із інформаційної системи «Оберіг» щодо притягнення до адміністративного стягнення за 23.03.2026 та постанова №R439689 від 23.03.2026 на 2 арк.
Постановою слідчого вище згадане майно визнано речовим доказом.
30.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. Крім цього, санкція ч.3 ст.369-2 КК України за якою ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру передбачає відповідальність за його вчинення у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
У клопотанні прокурор зазначає, що вищезазначені вилучені документи, мобільні телефони, та інші речі мають значення під час розслідування даного кримінального провадження, зокрема є речовими доказами, та підтверджують факт незаконної діяльності підозрюваної ОСОБА_4 , а також її причетність до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення та враховуючи, що вилучені грошові кошти, що належать ОСОБА_4 можуть підлягати конфіскації як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (частина п'ята статті 170 КПК України).
Санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України, за вчинення даного злочину передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
У ході досудового розслідування 30.04.2026 під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 14 PRO MAX імеі1: НОМЕР_2 ; імеі2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 2300 доларів США, які належать ОСОБА_4 .
Крім цього, відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У клопотанні наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Крім цього, стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому є необхідність у накладені арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна як вид покарання, а також з метою збереження речового доказу, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, зникнення такого майна чи знищення слідчої інформації на ньому, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Одночасно роз'яснюю, що згідно із статтею 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст. 167, 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речового доказушляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було вилучено:
- в результаті обшуку 30.04.2026 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 : мобільний телефон Samsung Galaxy М13, імеі 1 - НОМЕР_5 , імеі 2 - НОМЕР_6 із сім-карткою НОМЕР_7 та три флеш-носія інформації, які належать ОСОБА_8 ;
- в результаті обшуку 30.04.2026 у приміщенні службових кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_4 : витяги із інформаційної системи «Оберіг» на військовозобов'язаного ОСОБА_5 на 11 арк., витяг із електронної системи журналу вхідної документації згідно якого зафіксовано, що 06.03.2026 надійшла заява ОСОБА_5 за номером М-269 - заява щодо розгляду адміністративних матеріалів, яка відповідно до резолюції розписана на солдата ОСОБА_10 та опрацьована ОСОБА_11 06.03.2026; справу №АП/2026-М269 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_5 на 4 арк.; витяг із інформаційної системи «Оберіг» щодо притягнення до адміністративного стягнення за 23.03.2026 та постанова №R439689 від 23.03.2026 на 2 арк.
Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучено 30.04.2026 під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 : мобільний телефон Iphone 14 PRO MAX імеі1: НОМЕР_2 ; імеі2: НОМЕР_3 із сім картою НОМЕР_4 , грошові кошти в сумі 2300 доларів США, які належать ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1