Справа № 464/1995/26
пр.№ 2/464/1953/26
04.05.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
секретар судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «Кредит-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №44952 від 17 лютого 2020 року у розмірі 17285 грн. 40 коп., яка складається з 9236 грн. 33 коп. заборгованості за тілом, 8049 грн. 07 коп. заборгованості за відсотками та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Позов мотивує тим, що 17 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про споживчий кредит №44952, відповідно до умов якого відповідчу було надано грошові кошти у розмірі 1000 грн. на умовах строковості, звортності, платності, а позичальник відповідно зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з цим у нього на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 17285 грн. 40 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 9236 грн. 33 коп., заборгованості за відсотками - 8049 грн. 07 коп. 12 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №20201012, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується реєстром боржників у розмірі 17285 грн. 40 коп. Заборгованість за кредитним договором №44952 від 17 лютого 2020 року не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідачки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно із позовними вимогами просить про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання шляхом скерування повістки на адресу проживання, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
26 березня 2026 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 20 квітня 2026 року.
Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 04 травня 2026 року, у зв'язку з неявкою відповідача.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір про споживчий кредит №44952.
Згідно п.2.2.1 сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку кредитодавця у наступному порядку: у розмірі 6000 грн. на поточний рахунок/ картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 4000 грн. 5на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТДВ «Страхова Компанія «Проксіма», з метою оплати позичальником страхових платіжіа (страхових сум) встановлених договором добровільного страхування №PR-177825 від 17 лютого 2020 року.
Сторони домовилися про наступні окремі умови договору передбачені графіком платежів, що подається в додатку №2 та є невід'ємною частину договору. (п.3.1 договору).
Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю - 352% річних від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.
У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, в якому зазначена інформація щодо основних умов кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Згідно платіжного доручення №CRD_177825 від 17 лютого 2020 року вбачається, що здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 6000 грн. 50 коп., відповідно до договору №44952 від 17 лютого 2020 року на картку № НОМЕР_3 .
Згідно витягу з реєстру оплат страхових платежів на рахунок ТДВ «Проксіма», вбачається сплата страхового платежу за договором страхування у розмірі 4000 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідно до розрахунків, наданих позивачем, заборгованість ОСОБА_3 за договором про споживчий кредит №44952 від 17 лютого 2020 року, на момент подання позову становить 17285 грн. 40 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 9236 грн. 33 коп., заборгованість за відсотками - 8049 грн. 07 коп.
12 жовтня 2020 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №20201012 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №44952 від 17 лютого 2020 року у розмірі 17285 грн. 40 коп., що також підтверджено витягом з реєстру юоржників до договору.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Отже позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором №44952 від 17 лютого 2020 року на підставі договору відступлення прав вимоги №20201012 від 12 жовтня 2020 року, укладеного між у ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та ТОВ «ФК «Кредіплюс».
Також відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його підставним.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у загальному розмірі 17285 грн. 40 коп.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.
Крім того, згідно з пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року укладений між ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет» про надання правничої допомоги в обсязі та на умовах передбаченим цим договором; акт наданих послуг №722, загальна вартість послуг 8000 грн.; детальний опис наданих послуг до акту №722 від 09 березня 2026 року, ордер та довіреність.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15.
Зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.12,81,137,141,263-265,273,279,280-282,354,355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх, заборгованість за договором №44952 від 17 лютого 2020 року у розмірі 17285 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. та 2662 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК