12 березня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Музичук В.В.
справа №569/18641/25
учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2021 року між ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 3571420672-46311, за умовами якого, відповідач отримав позику в розмірі 2000 грн., строком на 17 днів, з відсотковою ставкою - 1,95 % в день від суми позики, яку зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.
05.08.2021 року між ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-01/22, у відповідності до умов якого, до останнього перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3571420672-46311.
10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3571420672-46311.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 3571420672-46311 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 15081,00 грн. з яких: 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 13081 грн. - заборгованість по відсотках.
Крім того, 23 січня 2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2102346777036, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 2600 грн., строком на 1 рік, з фіксованою процентною ставкою визначеною п. 1.9 Договору, який зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.
01.12.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102722640.
10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 2102346777036.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 2102346777036 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 32071,10 грн. з яких: 2600 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29471,10 грн. - заборгованість по відсотках.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитними договорами в розмірі 47152,10 грн., та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
30 жовтня 2025 року на адресу суду подано відзив на позовну заяву, просили відмовити в задоволенні позову. Вказали, що відповідач ОСОБА_1 не визнає позовних вимог ТОВ «Колект Центр» у повному обсязі та вважає їх необгрунтованими та безпідставними. Позивачем не доведено факту наявності заборгованості та набуття ним права вимоги від первісних кредиторів перед ОСОБА_1 первинними платіжними документами. Загальна заборгованість за відсотками по кредитах нарахована понад встановлений договорами строк кредитування та є явно неспівмірним тілу кредиту. Також витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги не підтверджені належними доказами, а їх розмір є явно завищеним, неспівмірним із фактичними обставинами справи та її складністю. Просили відмовити в задоволені позову.
07 листопада 2025 року на адресу подано відповідь на відзив, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказали, що на виконання умов укладених договорів позикодавцями перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. Враховуючи, що кредитори не є банками, відповідні операції були здійснені операторами платіжних послуг, що підтверджується: - листом ТОВ «Платежі онлайн», відповідно до якого 17.02.2021 року було перераховано грошові кошти за договором № 3171420672-46311 у розмірі 2 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 . - листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», відповідно до якого 23.01.2021 року було перераховано грошові кошти за договором № 2102346777036 у розмірі 2 600,00 грн на картку № НОМЕР_2 . Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об'єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Звертають увагу, що ні первісний кредитор, ні Позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження Відповідача не заслуговують на увагу. Також треба зазначити, що посилання Відповідача на постанови Національного Банку України, в тому числі на Положення про організацію бухгалтерського обліку в Банках України є недоречним, оскільки положення стосуються банків, а не небанківських фінансових установ. Відповідно, не заслуговують на увагу посилання Відповідача на практику Верховного Суду, яка стосується стягнення заборгованості, кредитором за якими є банки. Твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов'язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Наголошують, що на момент укладення кредитного договору Відповідач не звертався до кредитора із заявами про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами такого договору, в тому числі із спірними умовами про продовження строку кредитування.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 17.02.2021 між ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 3171420672-46311, за умовами якого, відповідач отримав позику в розмірі 2000 грн., строком на 17 днів, з відсотковою ставкою - 1,95 % в день від суми позики, яку зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.
05.08.2021 року між ТзОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-01/22, у відповідності до умов якого, до останнього перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3571420672-46311.
10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3571420672-46311.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 3571420672-46311 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 15081,00 грн. з яких: 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 13081 грн. - заборгованість по відсотках.
Крім того, 23 січня 2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2102346777036, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 2600 грн., строком на 1 рік, з фіксованою процентною ставкою визначеною п. 1.9 Договору, який зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.
01.12.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102722640.
10.01.2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики № 2102346777036.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 2102346777036 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 32071,10 грн. з яких: 2600 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29471,10 грн. - заборгованість по відсотках.
Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку були укладені договори про надання позики в електронній формі, на підставі яких між ними виникли відповідні договірні правовідносини.
Судом встановлено, що первісні кредитори виконала свої зобов'язання за договорами у повному обсязі, а саме відповідачу було надано грошові кошти у розмірі встановленому договорами.
Однак суд, не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Судом встановлено, що договором № 3171420672-46311 строк кредитування становить 14 діб, а по договору № 2102346777036 - граничний строк кредитування становить 1 рік.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитними договорами припинилося після спливу визначених договорами строків кредитування, а тому позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за кредитними договорами, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв.
Однак, як встановлено судом, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації з 05.09.2022, де служить по даний час. Вказане підтверджується копією довідки № 1197 від 10.11.2025.
Суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин приписи передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" стосовно відповідача ОСОБА_1 .
Зокрема, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, їх застосування жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
При цьому, за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».
Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.
Окремо слід відмітити, що положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь - яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався і діє на час розгляду справи.
Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, він має право на визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема на звільнення від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів навіть в мехах строку кредитування за користування кредитом слід відмовити.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договорами про надання коштів у розмірі 4600 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору
пропорційно частині задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" ( код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договорами у розмірі 4600 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" ( код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судовий збір в розмірі 236,43 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя -