Справа № 2-1319/2010
Провадження № 6/161/105/26
28 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, -
04.03.2026 ТзОВ «Капіталресурс» звернулося в суд із заявою про заміну сторони та видачу дубліката виконавчого листа.
Заява про заміну сторони обґрунтована тим, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до боржника на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки правонаступництво відбулося за чинним кредитним договором, за яким раніше було видано виконавчий лист № 2-1319/10, заявник просить визнати його новим стягувачем.
Заявник обґрунтовує необхідність видачі дубліката виконавчого листа та заміни сторони тим, що оригінал документа був втрачений під час пересилки поштою після завершення виконавчого провадження у 2020 році. При цьому ТОВ «Капіталресурс» посилається на переривання строків пред'явлення документа до виконання у зв'язку з дією воєнного стану, що, на їхню думку, зберігає право на примусове стягнення.
Враховуючи наведене, заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі № 2 1319/10 від 19.04.2010 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № № 2-1319/10 від 19.04.2010р.
Представник заявника одночасно із поданням заяви заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Боржники та зацікавлені особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 03.02.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №2-1319/2010 ухвалено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» заборгованість за кредитним договором № 219291-cred від 03.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» та ОСОБА_2 та договором поруки №210714-cred від 03.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» та ОСОБА_1 заборгованість, яка становить 5 264,36 доларів США, що є еквівалентом 42 056,94 грн та 420,57 грн судового збору, 120 грн на ІТЗ, по 270,29 грн з кожного (а.с.24-25)
На підставі рішення, що набрало законної сили16.02.2010 року, стягувачу видано виконавчий лист 19.04.2010.
Постановою державного виконавця від 11.06.2020 року виконавчий лист №2-1319/10 виданий 19.04.2010 (ВП №51136974) було повернуто стягувачу в особі АТ КБ «Приватбанк» на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
З матеріалів справи слідує, що 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу №8-22-28/2025, відповідно до якого заявник набув права вимоги до боржника.
Згідно до Витягу з Реєстру боргових зобов'язань № 2 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, наявний кредитний договір №б/н від 21.12.2007 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною 5 ст.442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ст.516 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
В постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що згідно матеріалів цивільної справи №2-1319/2010 ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» заборгованість за кредитним договором № 219291-cred від 03.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» та ОСОБА_2 та договором поруки №210714-cred від 03.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» та ОСОБА_1 заборгованість.
Договір факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, на який посилалось ТОВ «Капіталресурс» як підставу набуття права вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 стосується кредитного договору №б/н від 21.12.2007 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 та наданий не повному обсязі, що перешкоджає суду можливості дослідити всі істотні умови цього договору та перевірити доводи заявника у відповідній частині.
Крім того, до заяви не долучено доказів здійснення оплати за цим договором, визначеної в п.п.2,3 договору факторингу; передбаченого п.4 договору факторингу акту приймання-передачі Реєстру боргових зобов'язань, підписання якого є моментом (днем) переходу до Фактора прав вимоги.
З долученої копії реєстру боргових зобов'язань не вбачається, що за останнім було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 саме за договором поруки №210714-cred від 03.04.2008 укладеним 11.09.2010 року.
Посилаючись на втрату виконавчого листа, який постановою державного виконавця від 11.06.2020 року повертався саме первісному кредитору та стягувачу в особі АТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Капіталресурс» не надало жодного доказу втрати цього виконавчого документу та не отримання його банком.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявність у нього права вимоги до боржника у виконавчому листі №2-1319/10, а також доказів втрати оригіналу виконавчого документу, в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 433 ЦПК України, Перехідними положеннями ЦПК України, ст. 259-260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк