Справа № 159/2477/26
Провадження № 1-кп/159/491/26
04 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030000000097 від 02.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про продовження тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом,
28.04.2026 одночасно з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження застосування тимчасового обмеження обвинуваченого ОСОБА_4 у праві керування транспортними засобами, мотивоване тим, що існує суспільний інтерес у застосуванні відповідних заходів забезпечення кримінального провадження у справі, пов'язаній із загибеллю людини в результаті ДТП.
Під час підготовчого засідання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив врахувати конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема грубе порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху, а також взяти до увагу сформовану Верховним Судом практику обов'язкового призначення за результатами розгляду справи додаткового покарання у виді позбавлення права керування.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, не погодився із доводами прокурора з приводу обов'язкового позбавлення обвинуваченого права керування у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки санкція частини другої статті 286 КК України передбачає відповідну альтернативу. Крім того, обвинувачений має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, а його дружина перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, основним джерелом доходу обвинуваченого було перевезення сільськогосподарської та іншої техніки, в тому числі в зону бойових дій, за час обмеження права керування транспортними засобами сім'я опинилася у скрутному матеріальному становищі, використовує раніше відкладені збереження. Водночас обвинувачений має намір відшкодувати потерпілій стороні майнову та моральну шкоду, тому отримання обвинуваченим доходу відповідає як інтересам суспільства, так і інтересам потерпілого.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, суд дійшов такого висновку.
В силу п.3 ч.1 ст.131 КПК України тимчасове обмеження у спеціальному праві є заходом забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ст.152 КПК України при вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя/суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
Слідчий суддя/суд відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя/суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.
Згідно із ст.153 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:
1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;
2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Питання заходів забезпечення кримінального провадження можуть бути вирішені судом також за клопотанням учасників на стадії підготовчого судового засідання.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 02.03.2026 приблизно об 11.40 год керуючи автомобілем марки «Renault Megane» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-19 в напрямку селища Ратне не дотримався п.2.3б, п.2.3д, п.12.3 Правил дорожнього руху та в момент виявлення ОСОБА_6 , який рухався на електричному трициклі по проїзній частині в попутному напрямку, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на потерпілого. Від отриманих травм потерпілий помер.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2026 ОСОБА_4 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами строком на два місяці до 09.05.2026.
Як встановив суд ОСОБА_4 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, виховує чотирьох неповнолітніх дітей, має значний досвід водіння, отримав право керувати більшістю видів транспортних засобів, лише один раз у 2022 році був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, за результатами розгляду справи готовий понести визначене судом покарання, проте має намір повністю відшкодувати потерпілим завдану шкоду, у зв'язку з цим, на переконання суду подальше обмеження права керування буде мати більш негативні наслідки ніж скасування такого обмеження.
При цьому суд погоджується з доводами сторони захисту про відсутність у кримінальному законодавстві безальтернативної вимоги щодо позбавлення особи права керування у справах за ч.2 ст.286 КК України.
Ураховуючи наведене з метою виконання визначених ст.2 КПК України завдань кримінального провадження, суд вважає необхідним відмовити прокурору у задоволенні заявленого клопотання.
Керуючись статтями 314, 315, 131, 150-153, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні за №12026030000000097 від 02.03.2026 про продовження тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
ГоловуючийОСОБА_1