Справа № 159/1412/26
Провадження № 1-кс/159/395/26
01 травня 2026 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030550001410 від 10.12.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.4 ст.246 КК України про арешт майна,
У клопотанні, погодженому прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчий Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , просив накласти арешт на виявлену 23.03.2026 у виділі 1 та виділі 6 кварталу 27 Голобського лісництва на території Ковельського СЛАТ «ТУР» деревину: 402 колоди породи сосна довжиною від 1,9 м до 2,4 м діаметром від 8 до 25 см та 796 колод породи сосна довжиною 0,5 м до 1,2 м діаметром від 14 до 25 см.
Клопотання мотивоване тим, що досудове розслідування проводиться за фактами звернень Державної екологічної інспекції у Волинській області з приводу незаконної порубки деревини на території Ковельського СЛАТ «ТУР».
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030550000211 від 24.03.2026 за ознаками ч.1 ст.246 КК України і об'єднано з кримінальним провадженням № 12025030550001410 від 10.12.2025.
Так, 23.03.2026 в ІТС ІПНП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області зареєстроване повідомлення №7855 начальника відділу ПЗЛ лісів та рослинного світу державної екологічної інспекції у Волинській області про те, що за межами селища Голоби Ковельського району виявлено незаконну порубку.
Того ж дня під час огляду місця події у кварталі 27 виділу 1 Голобського лісництва на території Ковельського СЛАТ «ТУР» виявлено та в подальшому вилучено 402 колоди деревини породи сосна довжиною від 1,9 до 2,4 м діаметром від 8 до 25 см без відповідних ознак маркування, окрім трьох бирок.
Також у кварталі 27 виділу 6 Голобського лісництва на території Ковельського СЛАТ «ТУР» виявлено та в подальшому вилучено 796 колод породи сосна довжиною від 0,5 до 1,2 м діаметром від 14 до 25 см без маркування та обліку.
Враховуючи те, що дану деревину було виявлено у період 2026 року, тобто після припинення дії дозвільних документів, є достатні підстави вважати, що вона була зрубана поза межами дозволеного періоду, тобто незаконно, а відсутність бирок унеможливлює встановлення її законного походження та обліку. У зв'язку з цим зазначена деревина є предметом даного кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою її збереження та недопущення приховування, пошкодження або відчуження виникла необхідність у накладанні арешту.
Під час розгляду прокурор ОСОБА_3 вказав на неможливість встановити дійсні обставини події без перевірки кількості зрізаної деревини та обстеження території вирубки без залучення фахівців. Такі дії потребують часу, тому збереження деревини під контролем органу досудового розслідування є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_5 пояснив, що на час розгляду клопотання власником майна надані документи про проведення вирубки деревини у зазначених виділах у 2025 році, проте згідно первинного огляду та наданої документації у виділі 1 мала місце недорубка, а у виділі 6 переруб. При цьому за якістю деревина відповідає зазначеній у документації - «для власних потреб дров'яна» об'ємом 12,9 куб м. З метою залучення спеціалістів для правильного визначення меж виділів та обрахунку кількості зрізаних дерев просив надати час для повторного огляду.
Після проведеного 30.04.2026 повторного огляду слідчий ОСОБА_5 повідомив суду про відповідність кількості зрізаних дерев у виділі 1 та у виділі 6 кварталу 27 Голобського лісництва відомостям лісорубному квитку №20251112-000200 та №20251103-000168, переліко-оцінювальній відомості по кожному виділу.
Представник власника майна ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, вказав на безпідставне звинувачення у незаконній порубці деревини. Повідомив, що у 2026 році на зазначених ділянках порубка дерев не проводилася, 23.03.2026 мало місце переміщення зрізаної у 2025 році на підставі дозвільних документів (лісорубного квитка №20251112-000200 та №20251103-000168) дров'яної деревини породи сосна об'ємом 12,9 куб м. до місця вивезення з лісу.
На підтвердження пояснень надав суду ТТН на переміщення лісу, а також дозвільні документи із переліком кількості дозволеного до порубки лісу, а також Звіт про реалізовану на підставі лісорубних квитків деревину та про залишки, які відповідають за породою, об'ємом та якістю деревини тій, яка виявлена 23.03.2026.
На переконання представника власника майна в діях працівників СЛАТ «ТУР» відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, а обмеження діяльності при кожній порубці та переміщенню деревини має ознаки втручання у господарську діяльність підприємства.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені законодавчі приписи слідчий і прокурор повинні довести, що мало місце кримінальне правопорушення, а майно, на яке просять накласти арешт відповідає зокрема ознакам речового доказу , а також існують перелічені у ст.170 КПК України ризики, які вимагають втручання у право власності.
Детальний аналіз законності, доцільності та пропорційності втручання у право власності зумовлений є гарантією дотримання таких засад кримінального провадження, як верховенство право, законність, забезпечення недоторканості права власності (статті 7, 16 КПК України).
Право власності може бути обмежене, однак таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій ЄСПЛ, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 № 6-р(II)/2022, приписи ст. 41 Конституції України щодо права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, щодо заборони протиправного позбавлення права власності узгоджені з приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція)
За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений його/її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, що їх визначено законом і загальними принципами міжнародного права.
Застосовуючи наведений припис ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово та послідовно наголошував на тому, що втручання держави у право мирного володіння майном має відповідати певним критеріям, а саме: воно має відповідати принципу законності й переслідувати правомірну (легітимну) мету за допомогою засобів, які є достатньо домірними (пропорційними) меті, яку мають досягти (рішення у справі «Beyeler v. Italy» від 05.01.2000, заява № 33202/96, §§ 108-114).
У рішенні «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, заяви № 23759/03, № 37943/06, у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04 ЄСПЛ зазначає, що вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.
У кримінальному процесуальному аспекті втручання у право особи на мирне володіння майном здійснюється у формі вилучення та накладення арешту на майно як речовий доказ у кримінальному провадженні для належного розгляду кримінальної справи.
Доводячи підставність поданого клопотання орган досудового розслідування покликався на припущення щодо проведення порубки у 2026 році поза межами строку дозвільних документів та проведення порубки у невстановленому місці.
Проте, матеріали клопотання не містять доказів, а слідчий під час його розгляду не не надав належних і допустимих доказів, які б вказували на обґрунтованість такої підозри.
З наданих слідчому судді документів встановлено, що 23.03.2026 вирубка дерев у виділі 1 та виділі 6 кварталу 27 Голобського лісництва на території Ковельського СЛАТ «ТУР» не проводилася. Мало місце переміщення раніше зрізаної деревини, яка за обсягами, породою та якістю (дров'яна деревина породи сосна) відповідає дозвільним документам - лісорубному квитку №20251112-000200 та №20251103-000168, польовій переліковій відомості, даним загальнодоступного ресурсу Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру, Звіту про проведений СЛАТ «ТУР» збут та залишок дров'яної деревини.
Крім того, під час повторного огляду земельних ділянок із залученням спеціалістів від 30.04.2026 не встановлено розбіжностей фактичної вирубки із наданими представником власника майна документами.
Відтак жоден із наданих стороною обвинувачення доказів не свідчить по наявність ознак кримінального правопорушення за ст.246 КК України.
На переконання слідчого судді в даному випадку органом досудового розслідування не доведено правових підстав, передбачених КПК України для накладення арешту на майно суб'єкта господарювання.
Керуючись статтями 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про арешт виявленої 23.03.2026 у виділі 1 та виділі 6 кварталу 27 Голобського лісництва на території Ковельського СЛАТ «ТУР» деревини - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 04.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1