Справа № 159/482/26
Провадження № 2/159/1081/26
04 травня 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені якого діє представник Соломко Анастасія Геннадіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - позивач), від імені якого діє представник Соломко Анастасія Геннадіївна (далі - представник позивача) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1416-6882 від 02.07.2024 в розмірі 18860,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.07.2024 між ним та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір № 1439-0840, за умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4600,00 грн. Строк кредитування 365 днів, базовий період 21 день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,50% в день, стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 1,18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.
Позивач прийняв рішення про застосування до відповідача програми лояльності та частково списав заборгованість за нарахованими процентами. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 18860,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 4600,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 14260,00 грн.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді від 02.02.2029 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк позивач усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 11.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд (формування та зберігання) справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.
З трекінгу поштового відправлення в мережі Інтернет на сайт АТ “Укрпошта» поштове відправлення R067144313299, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, не вручено у зв'язку з “відсутністю одержувача за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд.
Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з'явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).
Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.
02.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1416-6882 продукту «CreditKasa» (далі - кредитний договір) відповідно до умов якого відповідачу надається кредит у розмірі 4600,00 грн. (п. 4.1); дата надання кредиту 02.07.2024 (п.4.2. Договору), строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту - 01.07.2025 (п. 4.13); базовий період складає 21 календарних днів (п.4.8. Договору); нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою: 1,18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (п. 4.10); комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (п.4.11).
У кредитному договорі зазначені прізвище, ім'я та по батькові відповідача як позичальника, його ідентифікаційний код, дані паспорта, адреса проживання, номер його мобільного телефону, електронної адреси, номер банківської картки НОМЕР_1 . Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором «A6774».
Відповідач також підписав одноразовим ідентифікатором «A6774» Додаток № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1416-6882 від 02.07.2024 у яких міститься графік платежів за кредитним договором, відповідно до якого відповідач зобов'язався здійснити 19 платежів сплативши 4600,00 грн тіла кредиту та 22461,80 грн процентів.
Також відповідач ознайомився та підписав одноразовим електронним ідентифікатором «A6774» правила відкриття кредитної дінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджені наказом «Укр Кредит Фінанс» № 57-П від 14.06.2024.
Довідкою про перерахування суми кредиту № 1416-6882 від 02.07.2024 та квитанцією № 2484067816 від 02.07.2024 підтверджується перерахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суми кредиту за договором № 1416-6882 від 02.07.2024 в розмірі 4600,00 грн на картку НОМЕР_2 *52. Видача коштів здійснювалося за допомогою системи LiqPay, призначення платежу - видача кредитних коштів за договором 1416-6882, 02.07.2024.
У розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18.12.2025 позивач зазначив заборгованість відповідача в розмірі 23611,80 грн з яких: 4600,00 грн борг по сумі виданого кредиту.
Проценти відповідачу нараховувались з 02.07.2024 до 01.07.2025, всього нараховано процентів на суму 19011,80 грн.
У період з 02.07.2024 по 28.12.2024 відповідачу нараховувались проценти виходячи з процентної ставки 1,50% на день, а у період з 29.12.2024 по 01.07.2025 за ставкою 1,18% на день.
Нарахування відповідачу процентів після 01.07.2025 розрахунок не містить.
З розрахунку також видно, що відповідач здійснював оплату за кредитним договором 23.07.2024 в розмірі 2208,00 грн, та 20.08.2024 в розмірі 10932,00 грн.
Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 4751,80 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 18860,00 гривень.
Випискою з ЄДР від 09.11.2023 та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи № 16102873 від 01.08.2013 підтверджується, що позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність з інших видів кредитування (вед 64.92).
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.
Спірні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України, ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № № 1416-6882 від 02.07.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A6774», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Строк повернення тіла кредиту настав 01.07.2025.
Довідкою про перерахування суми кредиту № 1416-6882 від 02.07.2024 та квитанцією № 2484067816 від 02.07.2024 підтверджується перерахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суми кредиту за договором № 1416-6882 від 02.07.2024 в розмірі 4600,00 грн на картку НОМЕР_2 *52. Видача коштів здійснювалося за допомогою системи LiqPay, призначення платежу - видача кредитних коштів за договором 1416-6882, 02.07.2024.
Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 01.07.2024 отримав кредитні кошти в розмірі 4600,00 грн.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повернув одержану суму кредиту у повному обсязі, а тому позивач вправі вимагати її сплати у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до зазначених вище умов кредитного договору відповідач мав сплачувати проценти у розмірі 1,5% на день упродовж перших 180 днів та 1,18% протягом наступних днів користування кредитом до 01.07.2025 включно.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набув чинності 24.12.2023, пунктом 5 розділу І цього закону, внесені зміни до ст. 8 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5, у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
А Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17 у якому зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Водночас у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто, вимоги п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24.12.2023) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що оскільки кредитний договір у цій справі був укладений 02.07.2024, тобто після набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", то на нього не поширюється п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
На підставі наведеного, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі 1,5% та 1,18% в день, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за кредитним договором в повному обсязі.
Як видно з розрахунку заборгованості відповідач частково сплачував за кредитним договором: 23.07.2024 - 2208,00 грн, 20.08.2024 - 1932,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Отже за період з 02.07.2024 по 23.07.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1012,00 грн (4600,00 грн тіла кредиту * 1% на день * 22 дні), водночас позичальник зобов'язаний був сплатити 22.07.2024 комісію в розмірі 690,00 грн.
Позичальник 23.07.2024 сплатив 2208,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 4094,00 грн (4600,00 грн тіла кредиту + 1012,00 грн нарахованих процентів + 690,00 грн комісії - 2208,00 грн сплачених коштів).
За період з 24.07.2024 по 20.08.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1146,32 грн (4094,00 грн тіла кредиту * 1% на день * 28 днів).
Позичальник 20.08.2024 сплатив 1932,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 3308,32 грн (4094,00 грн тіла кредиту + 1146,32 грн нарахованих процентів - 1932,00 грн сплачених коштів).
За період з 21.08.2024 по 01.07.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 10421,21 грн (3308,32 грн тіла кредиту * 1% на день * 315 днів).
Отже, загальна сума боргу позичальника за кредитним договором складає 13729,53 грн (3308,32 грн тіла кредиту + 10421,21 грн процентів).
Контррозрахунку заборгованості по тілу кредиту та процентам відповідач не надав.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3308,32 грн та процентів в розмірі 10421,21 грн за період є підставною.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 13729,53 грн з яких: 3308,32 грн суми виданого кредиту та 10421,21 грн суми нарахованих процентів; у стягненні тіла кредиту в розмірі 1291,68 грн та процентів в розмірі 3838,79 грн необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача необхідно також стягнути на користь позивач суму судового збору пропорційно до задоволених вимог, що становить 1938,23 грн (72,80% від сплаченої суми 2662,40 грн).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1416-6882 від 02.07.2024 у розмірі 13729,53 грн. з яких:
- 3308,32 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;
- 10421,21 грн. простроченої заборгованості за процентами з 02.07.2024 по 01.07.2025.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» тіла кредиту в розмірі 1291,68 грн та процентів в розмірі 3838,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 1938,23грн.
Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»(01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598);
Відповідач - ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 04.05.2026.
Головуючий Р.Я. Смалюх