Справа № 156/300/26
Провадження № 3/156/173/26
Рядок статзвіту 156
04 травня 2026 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріал, який надійшов з сектору поліцейської діяльності №2 Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 18.03.2026 о 16:12 год. у селі Лежниця по вул. Центральній, 1, керував мотоциклом SPARK 125 (без реєстрації) у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння продився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, проба позитивна, результат огляду - 2,29 проміле.
Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушено вимоги п.2.9.а ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Також, 18.03.2026 о 16:12 год. у селі Лежниця по вул. Центральній, 1, ОСОБА_1 керував мотоциклом SPARK 125 (без реєстрації) не маючи права керувати даним транспортним засобом та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Правопорушення вичинено повторно протягом року, чим порушено п.2.1.а ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 04.05.2026 об'єднано в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП та за ч.5 ст.126 КУпАП (справи №156/300/26, №156/301/26). Присвоєно справі єдиний номер - №156/300/26.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання повторно не з'явився. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 достовірно відомо про складення відносно нього даних адміністративних матеріалів та їх розгляд у Іваничівському районному суді Волинської області.
Згідно з ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст.268 КУпА, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, однак останній станом судового провадження не цікавився, у судові засідання не з'являвся, про причини своїх неявок суд не повідомляв, клопотань чи заперечень щодо складених відносно нього протоколів до суду не подав. За таких обставин суд приходить до висновку, що причини неявки ОСОБА_1 до суду є неповажними, та враховуючи встановлені законодавством строки для розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також положення ст.268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
Згідно із п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння встановлена ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №618301 від 18.03.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 12.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 23.01.2026. Даною постановою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік (справа №156/1521/25).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №618265 від 18.03.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь приладом Drager Alcotest 6820, прилад АRРК - 0043, тест №987, результат тесту 2,29% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест №987, результат тесту 2,29% проміле. У графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис;
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до направлення ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду;
- постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 12.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 23.01.2026 (справа №156/1521/25);
- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудних боді - камер поліцейських, при перегляді яких обставини викладені у протоколі знайшли своє підтвердження.
На переконання суду, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_1 від надання письмових пояснень відмовився, доказів щодо неправомірності дій поліцейських при проведенні процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, суду не надано.
Досліджені та перевірені судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме, керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року,що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а також у керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), § 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право на керування транспортним засобам, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
Частинами 1 та 2 ст.36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При визначенні ОСОБА_1 розміру адміністративного стягнення суд, керуючись вимогами ст.ст. 33-35 КУпАП, враховуючи характер вчинених правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, а також відомості про його особу, дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 КУпАП, з урахуванням приписів ст.36 КУпАП.
Так, зі змісту довідки, наданої інспектором РПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, вбачається, що відповідно до даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Разом з цим, підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Також, матеріали справи не містять доказів того, що мотоцикл SPARK 125 (без реєстрації) належить саме ОСОБА_1 , а тому оплатне вилучення транспортного засобу неможливе.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:
- за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Роз'яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. Н. Комзюк