Справа № 344/23764/25
Провадження № 22-ц/4808/1068/26
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
04 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Василишин Л. В., ознайомившись з апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України - Гамуляк Оксани Михайлівни на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про стягнення грошових коштів,
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення грошових коштів.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 153 911,36 гривень, з яких: 124 506,22 гривень інфляційні втрати, 29 405,14 гривень три відсотки річних.
У позовних вимогах ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області відмовлено.
Представник Державної казначейської служби України - Гамуляк О. М. подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В порушення вимог вказаної норми представником апелянта до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Безпосередньо в апеляційній скарзі представник Державної казначейської служби Українизаявила клопотання про звільнення від сплати судового збору або ж відстрочення його сплати до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Клопотання мотивоване тим, що у період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, а тому Державна казначейська служба Українине має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В спірному випадку представник Державної казначейської служби України- Гамуляк О. М. жодним чином не обґрунтувала наявність підстав для відстрочення сплати судового збору або ж звільнення від сплати такого та не надала будь-яких доказів на підтвердження неможливості його сплати.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або ж відстрочення його сплати необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3028 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі в частині оскарження рішення суду щодо задоволених вимог становить 1846,94 грн (153911,36 грн*1%*150%*0,8).
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: Отримувач: ГУК в Iв.-Фр.обл./ТГ Ів.-Фр./22030101; Код ЄДРПОУ: 37951998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA418999980313131206080009612; Наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди; Назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При цьому, при заповненні платіжного документа потрібно вказати вищевказані реквізити, а також у графі «Код платника» необхідно зазначити: *; 101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);судовий збір, за позовом (заявою) _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача (заявника), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційна скарга надіслана до апеляційного суду в електронній формі через систему «Електронний суд», проте доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу засобами поштового зв'язку або відомостей про доставку документів до його електронного кабінету не надано.
Надання доказів надсилання апеляційної скарги ОСОБА_2 , якого представник апелянта зазначив в апеляційній скарзі як представника позивача, наразі не може бути визнано належним виконанням вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки у розпорядженні апеляційного суду відсутні відомості про те, що Савчук Р. Р. уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, представнику апелянта необхідно надати суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронного кабінету, а у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність такого - у паперовій формі листом з описом вкладення), а також докази на підтвердження сплати судового збору.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суд
Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Гамуляк Оксани Михайлівни на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року залишити без руху.
Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У випадку неусунення в зазначений строк недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Василишин