Провадження № 11-сс/803/895/26 Справа № 199/4156/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
володільця майна ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12026042220000378 від 02.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України (далі-КК),-
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, а саме транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 .
В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішення слідчого судді у зв'язку з незаконністю, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування зазначає, що транспортний засіб «Volkswagen Tоuаreg», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , використовувався як знаряддя вчинення злочину, так як за допомогою причепу, приєднаного до нього, було здійснено незаконне заволодіння іншим транспортним засобом. Тобто, автомобіль «Volkswagen Tоuаreg» безпосередньо забезпечував реалізацію злочинного умислу та є невід'ємним елементом механізму вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, вказаний транспортний засіб відповідає критеріям речового доказу відповідно до ст.98 КПК, оскільки був знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, що можуть бути використані для доказування обставин кримінального провадження, а тому підлягає збереженню, так як існує ризик його відчуження або приховування без накладення арешту. Крім того, його збереження є необхідних і для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, у тому числі експертних досліджень.
При цьому наголошує, що слідчий суддя безпідставно пов'язав можливість накладення арешту з наявністю повідомлення про підозру, оскільки накладення арешту на майно саме з метою збереження речових доказів, може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, і не має значення, чи є такі особи взагалі учасниками конкретного кримінального провадження.
Вважає, що висновок суду про відсутність підстав для накладення арешту у зв'язку з невстановленням шкоди та відсутністю цивільного позову є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону, так як наявність або відсутність шкоди не є визначальною умовою для вирішення питання про арешт майна. Аналогічно, відсутність цивільного позову потерпілої сторони жодним чином не впливає на можливість накладення арешту у випадках, коли майно відповідає критеріям речового доказу або може підлягати спеціальній конфіскації, відповідно до ст.96-2 КК, як майно, яке було використане як засіб або знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
На переконання прокурора, зазначені обставини із дотриманням стандарту «достатніх підстав» вказують, що транспортний засіб «Volkswagen Tоuаreg», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК, оскільки саме за допомогою даного транспортного засобу було здійснено незаконне заволодіння іншим транспортним засобом.
Поміж іншого в поданій апеляційній скарзі прокурор вважає помилковим висновок слідчого судді про неможливість накладення арешту у зв'язку з пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК, оскільки зазначена норма регулює порядок звернення з клопотанням щодо тимчасово вилученого майна, однак не виключає можливості накладення арешту на майно за загальними підставами, визначеними ст.170 КПК. Пропуск такого строку не усуває правову природу майна як речового доказу та не нівелює ризики його втрати, пошкодження або відчуження. У випадку зі справою, що розглядається, наразі прокурор жодним чином не обмежує законного володільця майна в розпорядженні ним та клопотання про арешт було подано не щодо тимчасово вилученого майна, а стосовно майна, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно має ознаки речового доказу та ймовірно підлягатиме спеціальній конфіскації.
З огляду на викладене прокурор просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на автомобіль марки «Volkswagen Tоuаreg», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , яким на законних підставах володіє ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а формальним власником є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ключі від автомобілю, які поміщені до спец пакету НПУ № NPU 6067058.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen Tоuаreg», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , та ключі до нього, вислухавши думку володільця майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно п.9 ч.1 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема, арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано з огляду на таке.
Обґрунтовуючи своє рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , слідчий суддя посилаючись на положення статті 170,171 КПК, ст.96 КК, в ухвалі зазначив, що оскільки на цей час підозра у вчиненні даного злочину жодній особі, зокрема, власнику транспортного засобу марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_9 чи особі, яка постійно його використовує в особистих потребах - ОСОБА_8 , не пред'явлена, будь-якої шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням не встановлено, цивільний позов потерпілою стороною не пред'явлений, тому виникає об'єктивний сумнів щодо підстави для арешту майна, оскільки слідчий не обґрунтував можливість використання вилученого транспортного засобу, як речового доказу у кримінальному провадженні. Водночас слідчий суддя зазначив, що прокурором пропущено строк на подачу вказаного клопотання, оскільки воно подано поза межами 48 годин після його вилучення.
Між тим з такими висновками слідчого судді не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч.ч.1,2,4 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні ВП № 1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12026042220000378 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, за повідомленням Головного управління внутрішньої безпеки СБУ в Дніпропетровській області за вих. № 9/4-270 про те, що 31.03.2026 у період часу з 01:30 до 03:00 години невстановлені особи, перебуваючи на території паркувального майданчика, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Мануйлівській, 75, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме: електричним автомобілем марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності БФ «ПАТРІОТ» (код ЄДРПОУ 26136694) та фактично використовувався співробітниками ГУ СБУ у Дніпропетровській області (а.с.8).
Згідно протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 02.04.2026 року (а.с.16-18) вбачається, що вона є керівником БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПРАВООХОРОННИХ ОГАНІВ «ПАТРІОТ», яка зареєстрована 15.10.2001 та здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Сергія Єфремова, буд. 2А. На балансі вказаної організації перебуває транспортний засіб марки «Kia Soul», державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , білого кольору, 2016 року випуску, з електричним типом двигуна, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , виданим 30.10.2019 ТСЦ 1242. Вказаний транспортний засіб був переданий (подарований) на користь фонду на безоплатній основі. Від вказаного транспортного засобу був лише 1 ключ, який був у неї. У липні 2025 року вказаний транспортний засіб вийшов з ладу, а саме сталася несправність тягової батареї та інвертора, у зв?язку з чим автомобіль став повністю технічно несправним та непридатним до експлуатації. В подальшому керівництвом фонду було прийнято рішення про тимчасове зберігання вказаного транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на відкритій ділянці місцевості, у дворі. Зазначена територія частково огороджена металевими воротами, при цьому доступ до самої ділянки можливий для пішоходів. На території встановлені камери відеоспостереження, які належать ОСББ вказаного будинку. Після розміщення транспортного засобу за вказаною адресою, працівниками фонду періодично здійснювався візуальний контроль за його наявністю та зовнішнім станом, з метою недопущення пошкодження або втрати майна. При цьому транспортний засіб увесь час знаходився на місці, не переміщувався та у користування будь-яким особам не передавався. Питання щодо подальшої долі транспортного засобу (ремонт або відчуження) розглядалося, однак остаточного рішення прийнято не було у зв?язку із завантаженістю діяльності фонду. 01.04.2026 їй зателефонувала мешканка будинку - ОСОБА_11 , яка має доступ до системи відеоспостереження будинку, та повідомила про відсутність вказаного транспортного засобу на місці його звичайного зберігання, при тому, що будь-яких розпоряджень щодо переміщення, передачі або використання транспортного засобу не надавала.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 03.04.2026 року (а.с.22-24) він має в користуванні бокс, де час від часу ремонтує автомобілі військовим та своїм знайомим. Даний бокс розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 31.03.2026 вранці він знаходився в боксі, де ремонтував свій автомобіль. Цього ж дня, тобто 31.03.2026, приблизно о 05:00 годині до боксу під'їхав автомобіль марки «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору на європейських номерних знаках з саморобним двохосним причепом на якому знаходився автомобіль марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_3 , білого кольору. З салону автомобіля марки «Volkswagen Tоuаreg» вийшло три невідомих чоловіка, перший на вид близько 35-40 років, зріст близько 175 см, середньої статури, одяг був брудний, тому він не зміг розгледіти, що саме було одягнуто на ньому, другий на вид близько 35-40 років, зростом близько 170 см, крупної статури, також був одягнутий в брудний одяг, тому він не зміг розгледіти, що саме було одягнуто, третій на вид близько 35-40 років, зростом близько 175 см, середньої статури, одяг не розгледів, оскільки на ньому був також брудний одяг. Вказані чоловіки не представлялися, по іменам друг друга не називали. В подальшому вищевказані чоловіки попрохали його відремонтувати автомобіль марки «KIA Soul», в якому не працює батарея та не запускається двигун. Після чого зазначені чоловіки скотили з причепу вищевказаний автомобіль та відкотили його до боксу, надавши технічний паспорт на даний автомобіль. Строки ремонту вищевказаного автомобіля не обговорювались. Далі він залишив цим чоловікам свій номер телефону, щоб потім зв'язатись на рахунок ремонту автомобіля. 02.04.2026 точного часу не пам'ятає, йому зателефонував невідомий і запитав щодо здійснення ремонту автомобіля, на що він зазначив про те, що треба ще буде перевірити чи працює взагалі батарея і для цього потрібно зарядний пристрій. Цього ж дня, тобто 02.04.2026, приблизно о 22:00 годині до боксу приїхали двоє чоловіків, які напередодні привезли автомобіль на ремонт. В їх присутності він хотів перевірити чи працює батарея, але останні сказали, що поки це не актуально, оскільки в соціальних мережах з'явилось відео, на якому видно, як вищевказаний автомобіль штовхають невідомі і скоріш за все цей автомобіль викрадений, а також зазначив, що буде шукати власника даного автомобіля або сам звернеться до поліції.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 03.04.2026 року (а.с.19-21) він є знайомий з ОСОБА_10 , яка є директором благодійної організації «Благодійний фонд правоохоронних органів «Патріот». Йому відомо, що на балансі вищевказаної благодійної організації знаходиться автомобіль марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_3 . Близько року тому ОСОБА_10 попрохала його залишити на зберіганні вищевказаний автомобіль, на що він погодився і залишив його зберігати на придворовій території будинку АДРЕСА_1 . На той момент, як ОСОБА_10 його попрохала приглянути за автомобілем, вказаний транспортний засіб був у несправному стані. Даний автомобіль зберігався на вищевказаній території до 31.03.2026, ним ніхто не користувався і ніхто його не ремонтував. 01.04.2026 у другій половині дня він виявив відсутність автомобіля. Після чого він пішов до ОСОБА_14 , у якої встановлені камери відеоспостереження, які виходять у двір будинку АДРЕСА_1 . При перегляді відеозапису встановлено, що 31.03.2026 близько 03:00 годині три особи чоловічої статі, один з яких був за кермом, а двоє котили вищевказаний автомобіль в сторону вул. Котляревського м. Дніпра. 03.04.2026 близько 09:30 години йому зателефонував невідомий номер - НОМЕР_7 . В ході телефонної розмови невідомий чоловік йому повідомив, що у нього є інформація стосовно автомобіля марки «KIA Soul», державний номерний знак НОМЕР_3 , запропонувавши зустрітись для передачі даної інформації, на що він погодився. Вони домовились зв'язатись через деякий час. Після чого він зателефонував співробітникам ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області і повідомив, що до нього звернувся невідомий чоловік з інформацією стосовно вищевказаного автомобіля. Приблизно через дві години знову йому зателефонував невідомий чоловік, з яким вони домовилися зустрітися через 10 хвилин на території АЗК «ВОГ», який розташований на пр. Слобожанський, 1 в м. Дніпро. Після чого він направився на вищевказану АЗК, де побачив автомобіль «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору на європейських номерах. Далі до вищевказаного автомобіля підійшли співробітники поліції, а він залишив дане місце.
Згідно протоколу огляду від 03.04.2026 року (а.с.26-28) 03.04.2026, в період часу з 16:50 години до 17:50 години слідчим, з письмового дозволу ОСОБА_8 , проведено огляд ділянки місцевості поблизу адміністративної будівлі ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, в ході проведення якого оглянуто та вилучено транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобілю, які поміщені до спец пакету № NPU 6067058.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 про вирішення питання зберігання речових доказів від 03.04.2026 року (а.с.29) автомобіль марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобілю, які поміщені до спец пакету № NPU 6067058 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026042220000378.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 07.04.2026 (а.с.30) ним на онлайн-платформі «OLX» розміщено оголошення про надання в оренду лафета за 1000,00 гривень за добу. 30.03.2026 йому зателефонував невідомий чоловік, з яким вони домовились про передачу лафету в оренду. Цього ж дня, тобто 30.03.2026, прибувши за адресою: м. Дніпро, пров. Новомиргородський, 12, він побачив транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував чоловік, з яким він домовився про оренду лафету, як в подальшому було встановлено як ОСОБА_8 . Далі ОСОБА_8 уточнив суму оренди за лафет та пообіцяв повернути його вранці наступного дня, тобто 31.03.2026, що і зробив.
Згідно пояснень ОСОБА_8 від 03.04.2026 року (а.с.31) вбачається, що він 30.03.2026 року на автомобілі марки «Volkswagen Touareg», днз НОМЕР_8 , з причепленим лафетом, разом зі своїми знайомими ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за адресою: м. Дніпро, просп. Манулівський, буд. 75, виштовхали траспортний засіб KIA Soul, днз НОМЕР_3 , до залізних воріт, потім завантажили на лафет, після чого о 04-45 годині привезли вказаний автомобіль на СТО, розташоване біля підприємства “Інтерпайп», для ремонту.
Відповідно до рапорту ГУ внутрішньої безпеки СБУ України, власником автомобіля марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яким фактично користується її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю за вищевказаною адресою (а.с.24).
Зі змісту клопотання прокурора про арешт майна (а.с.1-7) вбачається, що нею порушується питання про накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen Tоuаreg», чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , та ключі до нього, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, оскільки даний автомобіль використовувався як знаряддя вчинення злочину, так як за допомогою причепу, приєднаного до нього, було здійснено незаконне заволодіння іншим транспортним засобом KIA Soul, днз НОМЕР_3 . Тобто, автомобіль «Volkswagen Tоuаreg» безпосередньо забезпечував реалізацію злочинного умислу та є невід'ємним елементом механізму вчинення кримінального правопорушення.
Отже враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що для виконання завдань кримінального процесуального законодавства, на даний час наявні правові підстави, визначені п.п.1,2 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні та узгоджується з положеннями абз.2 ч.10 ст.170 КПК, за змістом якої не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а також відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.96-2 КК, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та саме за допомогою даного транспортного засобу було здійснено незаконне заволодіння іншим транспортним засобом.
Крім того, всупереч твердженням слідчого суддів, апеляційний суд наголошує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З наведеної норми вбачається, що закон не обмежує можливість накладення арешту виключно на майно особи, яка б мала певний статус в кримінальному провадженні (підозрюваний, обвинувачений, засуджений). Окрім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.
У той-же час при вирішенні питання про накладення арешту на майно, колегія суддів також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо у подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваними злочинами у межах досудового розслідування буде спростована, зацікавлені особи не позбавлені права ініціювати в порядку ст. 174 КПК питання про скасування накладеного арешту.
Водночас колегія суддів наголошує на помилковості висновків слідчого судді щодо пропуску прокурором строку звернення до суду із клопотанням про арешт майна, оскільки у даному випадку прокурор звернувся з таким клопотанням на загальних підставах, визначених ст.170 КПК, а не з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у порядку, передбаченому ч.5 ст.171 КПК.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та суд припустився істотних порушень кримінального процесуального закону, що відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.411 та ч.1 ст.412 КПК, є підставою для скасування судового рішення слідчого судді.
Відповідно до положень ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК - скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 та накладення арешту на транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , яким на законних підставах володіє ОСОБА_8 , а власником є ОСОБА_9 , та ключі від автомобілю, які поміщені до спецпакету НПУ №NPU 6067058, в рамках кримінального провадження №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, із забороною відчуження, користування та розпорядження даним майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 та ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 412, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 задовольнити та накласти арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Tоuаreg», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , яким на законних підставах володіє ОСОБА_8 , а власником є ОСОБА_9 , та ключі від автомобілю, які поміщені до спецпакету НПУ №NPU 6067058, в рамках кримінального провадження №12026042220000378 від 02.04.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, із забороною відчуження, користування та розпорядження даним майном.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4