04.05.2026
Справа № 642/1482/26
Провадження № 3/642/422/26
Іменем України
04 травня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 156 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №987443 від 21.02.2026, 21 лютого 2026 року, близько 10-40 год., за адресою: АДРЕСА_2 , гр-ка ОСОБА_1 здійснила роздрібну торгівлю алкогольними виробами, а саме безакцизної горілки з пластикової пляшки об'ємом 0,5 нуль п'ять) літра, без марки акцизного податку та без назви, чим порушила ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Особа стосовно якої складено протокол, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245,256,280 КпАП України, одним з завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення в межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки за допомогою доказів, доданих до справи про адміністративне правопорушення, наявності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Аналіз змісту диспозиції ч.1 ст. 156 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частина 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суб'єктами указаного правопорушення можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не працює, також в матеріалах відсутні відомості щодо того, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів'алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пп.14.1.107 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документі суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповіднодо ч. 1 та ч. 2 ст.226 Податкового кодексуУкраїни у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася підчас відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Як вбачається із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №987443 від 21.02.2026, а саме акту добровільної видачі, інспектор патрульної поліції отримав від ОСОБА_2 пластикову прозору пляшку об'ємом 0,25 л , із «горілкою».
Однак, суд зазначає до протоколу про адміністративне правопорушення не доданого жодних доказів стосовно того, що у вилученій пластиковій прозорій пляшці без назви об'ємом 0,25 л, як вказано у протоколі із горілкою, знаходиться саме алкогольний напій, та що він виготовлений промисловим способом та який не є фальсифікованим алкогольним напоєм. При цьому відповідальність за ст.156 КУпАП настає за продаж алкогольних напоїв, без марок акцизного податку саме промислового виробництва. Відповідальність за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв передбачена ч. 1ст. 177-2 КУпАП.
Крім того, як вбачається з дослідженого судом відеозапису, працівник патрульної поліції, про вміст вилученої пластикової пляшки вказав, виключно зі слів.
Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься відомостей щодо виручки, одержаної від продажу алкогольного напою без акцизного маркування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Переглядом відеозаписів нагрудних камер поліцейських встановлено, що поліцейські після вилучення пляшки, що вказана вище, навіть не відкривав її, про те що в ній знаходиться горілка зазначили лише зі слів. Після цього, поліцейські прямували до приміщення торгового повільйона, та заходили у середину, де в приміщенні знаходився чоловік, який повідомив, що саме він працює продавцем у цьому закладі, та алкогольних напоїв чоловіку, якого представили працівники патрульної поліції, не здійснював. Бачить його вперше. Також відвідувачі, що знаходились у закладі, зверталися до ОСОБА_3 , що його тут не було. Потім з'являється жінка, яка як вказує, чоловік, що є продавцем цього закладу, є його дружиною, якою як встановлено працівниками патрульної поліції є ОСОБА_1 , та відносно якої був складений матеріал.
У своєму рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п.1, ст. 284 ч.1 п.3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.156, 254,256,268,278, 280,283-284КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Суддя О.В. Бородіна