Справа № 642/5095/17
Провадження № 2-во/642/41/26
Іменем України
01 травня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Цибульської С.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Карпухіна Д.Д.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 у справі № 642/5095/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
23.04.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 у справі № 642/5095/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій представник заявника просить суд виправити описку у резолютивній частині вказаного рішення суду, доповнивши її текстом такого змісту: «Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 ».
В обґрунтування заяви вказано, що 08.12.2017 судом було ухвалено рішення у справі № 642/5095/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Під час ознайомлення із текстом рішення заявником було виявлено технічну помилку (описку). Зокрема в резолютивній частині рішення судом не зазначено про те, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишається проживати разом з батьком, хоча зазначене питання було предметом розгляду, а відповідні відомості містяться в матеріалах справи та мотивувальній частині рішення. На підставі вказаного заявник просить суд виправити допущену описку.
Згідно з ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши заяву з додатками, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 у справі № 642/5095/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 квітня 2010 року в Червонозаводському РАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 103, після розірвання шлюбу залишено відповідачці шлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Отже описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Обґрунтовуючи підстави подання заяви про виправлення описки у вказаному рішенні суду заявник ОСОБА_1 посилається на те, що судом у такому рішенні не було зазначено про те, що місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено разом із батьком ОСОБА_1 , хоча вказане питання було предметом розгляду справи.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 від 11.10.2017, останній просив суд розірвати укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2 шлюб, при цьому інших позовних вимог позивачем ОСОБА_1 , зокрема щодо визначення місця проживання дитини, пред'явлено не було.
Також відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 у цій справі питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було предметом розгляду та не вирішувалося в ході розгляду цієї справи.
З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку, що судом при ухваленні рішення від 08.12.2017 у справі № 642/5095/17 не було допущено описки, на яку посилається заявник, а тому заява ОСОБА_1 про виправлення описки задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 260, 269, 353-355 ЦПК України суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 у справі № 642/5095/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА