Справа № 211/31/24
Провадження № 2/211/85/26
іменем України
04 травня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Юзефовича І.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Андрійченко А.Ю., Строганової Е.О.,
представника позивача - Романовського Д.С.,
представника відповідача - Галабудського І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.02.2020 року у сумі 91886 грн. 63 коп. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 15.02.2020 року. Відповідач ознайомилася з умовами кредитування та підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - договір). Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 75000,00 грн. на підставі п.п.2.1.1.2.5 договору. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувалась кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, а тому згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою НБУ №164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. За умовами кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору. В порушення умов договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 13.12.2023 року має заборгованість 91886 грн. 63 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72132 грн. 63 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 19754 грн. 00 коп., яку і просить стягнути з відповідача на свою користь та судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.
Ухвалою суду від 14.02.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.03.2024 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду відзив відповідача ОСОБА_1 , згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вказує, що відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним. Так, до позовної заяви додано анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, викладену на трьох сторінках. При цьому, підпис відповідача на всіх трьох сторінках зазначеної заяви ідентичний факсимільний підпис, тобто відтворений за допомогою певних засобів копіювання оригінальний власноручний підпис. Однак, угода між сторонами про застосування чи відтворення власного підпису ОСОБА_1 не укладалась. В заяві-анкеті зазначено особисту інформацію, при цьому відсутня інформація про вид картки та розмір кредитного ліміту, що унеможливлює встановлення дійсних намірів відповідача щодо отримання визначеної суми коштів. Заява про приєднання до Умов та правил надання послуг відповідачем не підписувалась та банком клієнту не надавалась в письмовому вигляді. Вказує, що розрахунок заборгованості є неналежним доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами, оскільки є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір позовних вимог. Розрахунок не містить ані номеру банківського, ані номеру карткового рахунку. Матеріали справи не містять інформації, що відповідач дійсно отримав платіжну картку. Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки не містить номеру та дату договору на підставі якого було відкрито відповідний кредитний рахунок та містить лише номер кредитної картки. З наведеного вбачається, що на кредитну картку НОМЕР_1 кредитний ліміт взагалі не встановлювався. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
15.03.2024 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_2 , згідно якої представник позивача вказує, що Умови та правила надання банківських послуг банком є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді. Ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заяві про приєднання. Підписавши заяву, банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до умов та правил з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку ( www.privatbank.ua) складають договір про надання банківських послуг. Щодо підписання анкети-заяви стилусом на планшеті регламентовано постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 року "Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України", відповідно до якого власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою це цифровий власноручний підпис. При здійснені клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовуються ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис, але на електронному документі на екрані сенсорного пристрою. Щодо ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг вказує, що відповідачем анкета-заява від 15.02.2020 року, в якій містяться персональні дані заповнена особисто також з копії анкети-заяви вбачається, що відповідач висловив згоду про укладання договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що підписанням цього документу вона згодна зі ст. 634 ЦК України та в повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку і які разом з пам'яткою Тарифами банку складають Договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування. Погоджується з збільшенням строку позовної давності, вказаним в умовах та правилах і з тим, що зміни в умовах і правилах вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та Правил є підтвердженням згоди і повного прийняття змін редакції Умов і правил. Зі змінами Умов та правил надання банківських послуг зобов'язується ознайомлюватися самостійно. Відповідач ознайомилася з Умовами та правилами надання банківських послуг підписавши Паспорт споживчого кредиту від 15.02.2020 року та заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 15.02.2020 року в яких прописана валюта кредитування, відсоткова ставка, винагороди, розмір платежу, відповідальність, права та обов'язки сторін договору. Таким чином, сторонами при укладанні договору були обговорені всі істотні умови. Банк надав до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима отже і отримав картку "Універсальна", оскільки проведення цих операцій неможливе без наявності картки. Також, позивач частково сплачувала заборгованість. Розрахунок заборгованості та виписка по рахунку є належним та допустимим доказом, адже відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи не призначались. Зазначає, що посилання відповідача на постанови ВСУ № 342/180/17 є недоречними, адже в справі, що розглядається позивач надав докази, що відповідач був ознайомлений із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ банку, яким були затверджені Умови та Правила надання банківських послуг. Щодо правомірності зміни кредитного ліміту вказує, що п.2.1.1.2.3 Умов договору визначено, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт, а п.2.1.1.2.4 Умова та правил встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта що прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта, а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Щодо отримання кредитної картки та користування кредитними коштами вказує, що банк надав до суду виписку по картрахунку, яка є підтвердженням того, шо відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали, в касах магазинів, а отже отримала картку "Універсальна", оскільки проведення таких операцій неможливе без картки. Щодо наданого банку розрахунку заборгованості вказує, що розрахунок є інформаційним документом, у зв'язку з чим банком також надано виписку по рахунку, що має статус первинного документу та з якої вбачається, що відповідач знімав кошти, потім частково погашав їх і знову користувався кредитними коштами. Також, з виписки вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнавала свої зобов'язання перед банком. Звертає увагу, що позовна заява була подана від імені АТ КБ "Приватбанк" представником Меркуловою В.В., згідно довіреності. Саме представником банку було підписано розрахунок заборгованості. На підставі вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.04.2024 року зупинено провадження по справі до розгляду Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільної справи № 211/3584/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживачів та відновлення залишку на картковому рахунку.
Ухвалою суду від 06.01.2025 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою суду від 07.01.2025 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 06.01.2025 року.
03.11.2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду додаткові пояснення у справі представника відповідача - адвоката Галабудського І.І. згідно яких вказує, що анкета-заява підписана відповідачем 15.02.2020 року взагалі не містить необхідних даних щодо обрання відповідачем виду банківських послуг та їх змісту, крім особистих даних та підпису відповідача. Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15.02.2020 року містить в собі умови кредитування одразу для декількох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ "ПриватБанк" - Карта "Універсальна", карта "Універсальна Gold". Також, у вказаній заяві позивачем наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та /або невиконання зобов'язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, заява містить умови договору оплата частинами та Миттєва розстрочка для користувачів декількох типів різних карток. Отже, інформація в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 15.02.2020 року не стосується умов конкретного кредитного договору, а має загальні умови надання послуг з кредитування. У заяві при приєднання до умов та правил надання послуг від 15.02.2020 року сторонами не узгоджено та не зазначено яку саме картку було видано відповідачу та які з наведених в заяві умов застосовуються саме до відповідача. У позовній заяві позивач наполягає, що відповідач підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у "Приватбанку" від 15.02.2020 року отримав кредитну картку номер НОМЕР_2 , строк дії -01/24, тип Універсальна. Також отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 строк дії - 09/24, тип Універсальна дата відкриття 08.02.2021 року. При цьому, якщо дата відкриття першої картки збігається з датою підписання анкети-заяви 15.02.2020 року, то будь-який документ на підставі якого відкрито другу картку матеріали справи взагалі не містять. Довідка про видані картки містить посилання лише на якийсь договір б/н без конкретної дати. У позовній заві хоча і зазначено, що відповідач отримав кредитну картку Тип- Універсальна, однак матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин. Враховуючи, що банком не доведено, який тип картки було видано відповідачу, то неможливо встановити і розмір відсотків, які щомісячно мали б нараховуватись банком позичальнику за користування кредитними коштами. Заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 15.02.2020 року не містить таких основоположних умов, виходячи з яких була б реальна можливість встановити факт укладання кредитного договору № б/н від 15.02.2020 року та його суттєві умови, зокрема, встановити яка відсоткова ставка мала б відповідати правовідносинам сторін який строк кредитування, який кредитний ліміт встановлено позичальнику. Розрахунок заборгованості таким доказом не є, оскільки його складено позивачем. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
13.11.2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду заперечення на додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_3 , згідно яких вказує, що сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови. Відповідач ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Паспорт споживчого кредиту від 15.02.2020 року та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 15.02.2020 року, в яких прописана валюта кредитування, відсоткова ставка, винагороди, розмір платежу, відповідальність, права та обов'язки сторін договору. Також, згідно з матеріалами справи вбачається, що відповідачу встановлено поточну проценту ставку у розмірі 3,5 % (42% на рік), вказано розміри комісії та штрафу. Щодо перевипуску картки вказує, що 08.02.2021 року відповідач звернувся в банк з заявою про перевипуск картки, тобто надання карт з новим строком дії. Перевипуск картки відповідачем підтверджується наявністю фото клієнта з карткою та банківською випискою по картковому рахунку. 12.02.2021 року відповідач здійснив погашення заборгованості в розмірі 7100 грн. вже на перевипущену карту. Перевипуск карти не є укладанням нового договору, заповнення нових документів для цього не потрібно. Враховуючи раніше подані та додаткові пояснення просить задовольнити позовні вимоги повністю.
17.12.2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду додаткові пояснення у справі представника відповідача - адвоката Галабудського І.І. згідно яких вказує, що 12.02.2021 року відповідач здійснила поповнення рахунку на суму 7100 грн. власними коштами при відсутності боргу, а не на погашення заборгованості. У наданій позивачем довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку міститься інформація про ліміти виключно для картки 5168…9175 відкритої у 2020 році. Інформація про встановлення кредитного ліміту картки № 5457..9091 по якій заявлено позов і по якій відбувається спірний рух коштів у цьому документі відсутній. Вказує, що потреби у перевипуску карти не було, адже вона була дійсна до 01/24. Вважає нараховані проценти необґрунтованими, оскільки позивач не надав підписаної відповідачем анкети-заяви щодо спірної картки та не надав доказів ознайомлення відповідача з конкретною редакцією умов на сайті, нарахування 19754,00 грн. відсотків є безпідставним. Фотографії створені у 2020-2021 роках додані до заперечень вважає недопустимими, адже вони були у наявності банку але не подані разом з позовом в порушення ч. 2 ст. 83 ЦПК.
26.12.2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» скеровано до суду заперечення на додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_3 , згідно яких додатково вказує, що оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту передання майна або вчиненням певної дії, отже між банком та відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підставі для стягнення заборгованості. 08.02.2021 року відповідач звернувся в банк з заявою про перевипуск картки, тобто надання картки з новим строком дії. Відсутність окремої заяви на перевипуск картки від 08.02.2021 року не спростовує факт отримання картки відповідачем. Твердження відповідача про те, що транзакція від 12.02.2021 року на суму 7100 грн. була поповненням власного рахунку при відсутності боргу лише підтверджує факт активного використання. Щодо визнання доказів недопустимими відповідно до ст. 83 ЦПК вказує, що докази подані як відповідь на заперечення відповідача щодо особистого підписання документів та отримання карток.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 91886,63 грн.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 15.02.2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до АТ КБ «Приватбанк» анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від АТ КБ «Приватбанк» та на отримання кредиту, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг від АТ КБ «Приватбанк» становлять кредитний договір.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (Том 1 а.с.46, 46зв.,47).
У довідці АТ КБ "ПриватБанк" міститься інформація про отримання ОСОБА_1 за договором б/н кредитних карток "Універсальна" дата відкриття 15.02.2020 року, термін дії 01/24 та "Універсальна" дата відкриття 08.02.2021 року, термін дії 09/24 (Том 1, а.с. 37), видача та отримання вищезазначених карток відповідачу підтверджується фото клієнта ОСОБА_1 з картками (Т. 1 а.с. 241-242).
У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), міститься інформація про зміну кредитного ліміту, як в сторону зменшення так і в сторону збільшення, з початковим кредитним лімітом за картою № 5168755451839175: 0,00 (Том 1, а. с. 36).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 634 ЦК України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Звертаючись до суду з позовом, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 91886,63 грн.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ураховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за кредитом.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину (подібний висновок висловлений Верховний Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 143/228/17, провадження № 61-31586св18).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" від 15.02.2020 року мають застереження про те, що сторони визнали використання простим електронним підписом такі способи підписів клієнта: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні банку, кнопки "Підпис", "Підписав", "Підтверджую", "Ознайомився", тощо у програмних комплексах мобільних додатків або на офіційних сайтах банку у мережі інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення банку на здійснення операцій з переказу коштів, тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої клієнт надає банку шляхом підписання способами що узгоджені сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними, обов'язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено щодо інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Так, кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
В підтвердження прийняття ОСОБА_1 пропозиції банка щодо укладання та погодження всіх умов кредитного договору відповідачем надана виписка за договором.
Факт отримання та користування грошовими коштами відповідачем не спростовано.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Надана виписка за кредитним договором є належним та допустимим доказом, бо виписка є первинним бухгалтерським документом. Так, банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) також дійшов висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту за допомогою факсимільного відтворення її підпису, користувалася коштами банку та здійснювала погашення заборгованості за договором, чим підтверджувала та розуміла своє зобов'язання перед банком, що свідчить про виконання угоди сторонами.
Таким чином, суд оцінюючи докази в своїй сукупності прийшов до висновку, що позивач діяв у відповідності до вищевказаних норм права та уклав з відповідачем ОСОБА_1 15.02.2020 року кредитний договір, який є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідач станом на 13.12.2023 року має заборгованість в розмірі 91886 грн. 63 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72132 грн. 63 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 19754 грн. 00 коп. (Т. 1 а.с. 7-13).
Відповідач ОСОБА_1 не надала відповідних доказів, не долучила до матеріалів справи свого розрахунку заборгованості з відповідним обґрунтуванням, тобто, своїх заперечень не довела, що було процесуальним обов'язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
Решта доводів відповідача не спростовують висновків суду, а тому відхиляються за безпідставністю.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи позовні вимоги позивача в межах заявлених ним вимог, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 91886 грн. 63 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 72132 грн. 63 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 19754 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2147,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 15.02.2020 року в розмірі 91886 (дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О.Юзефович