04 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/7940/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснити з 28.04.2025 ОСОБА_1 , з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати стаж для перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , періоди навчання слухачем підготовчого відділення з 09.12.1978 по 27.07.1979 в м. Чернігів, Педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка та з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 28.04.2025 отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 28.12.2010 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що оскільки звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше, а тому відповідач при розрахунку розміру пенсії зобов'язаний був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки. Також зазначає, що йому не враховано до страхового стажу період навчання, а саме: слухачем підготовчого відділення Педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка з 09.12.1978-27.07.1979 та з 01.07.1983-31.10.1983 період навчання та закінчення інституту, хоча є відповідні записи в трудовій книжці.
Відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, визначаються один раз при призначенні пенсії, і у подальшому використовується як стала величина для пенсіонера. Вказує, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у подальшому за зверненням позивача йому було призначено пенсію за віком за умовами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому має місце саме переведення з одного виду пенсії на інший та відсутні підстави для застосувати показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 28.12.2010 по 27.04.2025 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 28.04.2025 почав отримувати вказану пенсію.
Як вбачається з копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.06.2025 № 7241-6313/Ж-02/8-2500/25 для розрахунку пенсії за віком позивачу врахована заробітна плата, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та складає 3764,40 (а.с. 10-11).
Відповідно до розрахунку стажу, наявного в матеріалах справи, позивачу, зокрема, був зарахований період навчання у вищих-середніх навчальних закладах з 01.09.1979 по 30.06.1983 (а.с. 16).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, а також не врахування періоду його навчання слухачем підготовчого відділення з 09.12.1978 по 27.07.1979 в Педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка в м. Чернігів та з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання», тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема: механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).
Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - в редакції, станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 28.04.2025 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу стаж для перерахунку пенсії за віком періоди навчання слухачем підготовчого відділення з 09.12.1978 по 27.07.1979 в Педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка та з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання», то суд зазначає таке.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції № 58).
Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.11.1993 за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду підстави для висновку, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.08.1976 позивача з 09.12.1978 зараховано слухачем підготовчого відділення Педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка в м. Чернігові (наказ № 68/ст від 09.12.1978) та 27.07.1979 позивача направлено в Миколаївський педагогічний інститут для продовження навчання (наказ № 63/ст від 27.07.1979) (а.с. 6-7).
З 01.09.1979 позивача зараховано студентом першого курсу факультету фізичного виховання за спеціальністю «Початкова військова підготовка та фізичне виховання» Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського (наказ від 21.08.1979) та 31.10.1983 відраховано з нього у зв'язку закінченням інституту (наказ № 131с від 27.09.1983) (а.с. 7).
Суд зазначає, що підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 456/2503/16-а, від 11.05.2022 у справі № 445/2374/16-а, від 09.04.2024 у справі № 380/15284/22.
Враховуючи наведене, пенсійним органом правомірно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи позивача період його навчання слухачем на підготовчому відділенні підготовчого відділення Педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка в м. Чернігові з 09.12.1978 по 27.07.1979.
Проте, як вбачається з розрахунку стажу, наявного в матеріалах справи, позивачу, зокрема, був зарахований період навчання у вищих-середніх навчальних закладах з 01.09.1979 по 30.06.1983, кінцева дата якого не співпадає з датою відрахування позивача з Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського, у зв'язку закінченням інституту, а саме 31.10.1983.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду навчання з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання»; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу для перерахунку пенсії за віком період його навчання з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання».
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 28.04.2025 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для перерахунку пенсії за віком період його навчання з 01.07.1983 по 31.10.1983 в Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, факультету фізичного виховання спеціальності «Початкова військова підготовка та фізичне виховання».
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.05.2026.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ