Справа № 766/18291/25 Головуючий у першій інстанції Хомик І.І.
Провадження № 33/819/66/26 Доповідач Гемма Ю.М.
Єдиний унікальний номер справи: 766/18291/25
04 травня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
судді Гемми Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Сокол Ю.Ю.,
захисника Руденка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференція матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника Руденка М.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2026 року у справі про адміністративні правопорушення за ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та їй призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Судом установлено, що 28.11.2025 року о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовилась.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, вона же, 28.11.2025 року о 18 годині 03 хвилини, керувала транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , по вул. Залізнична 8, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та здійснила наїзд на перешкоду, а саме дорожнє огородження - металевий паркан. Внаслідок пригоди т.з. та дорожнє огородження - металевий паркан отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Також, 28.11.2025 року о 18 годині 03 хвилини, в м. Херсон, вул. Залізнична 8, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , скоївши ДТП, здійснила наїзд на дорожню огорожу - металевий паркан, після чого залишила місце пригоди, чим порушила вимоги п.2.10.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.122-4 КУпАП.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаною постановою, захисник Руденко М.М. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Що ж до правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апелянт зазначає про те, що факт вчинення правопорушень саме ОСОБА_1 належним чином та допустимими доказами не підтверджено.
Зокрема, свідки до суду не викликалися і не допитувалися. Наявні ж у справі письмові пояснення, отримані працівниками поліції не містять жодних документальних підтверджень особи як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 ..
Крім того, апелянт зазначає про те, як вбачається навіть із тексту оскаржуваної постанови, пояснення свідків жодним чином не підтверджують причетність саме ОСОБА_1 до правопорушення.
Що ж до правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, апелянт зазначає про те, що не має жодного підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то апріорі відпадає і інше - залишення місця ДТП. Не можна залишати те, чого не було.
Що ж до правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апелянт зазначає про те, по-перше, якщо вбачається із тексту протоколу про адміністративне правопорушення, «до протоколу додаються рапорт, пояснення свідка, направлення, акт огляду». Оскільки відеозапис не доданий до протоколу, він не може розглядатися як доказ у суді.
По друге, навіть якщо і досліджувати відеозапис, то із нього прямо вбачається, що:
- на відкритій місцевості стоїть пошкоджений автомобіль;
- осторонь від автомобіля на землі сидить жінка;
- ця жінка відмовляється назвати себе, надати будь-які документи на підтвердження своєї особи;
- ця жінка заперечує свою причетність до автомобіля та до керування цим автомобілем; - вона відмовляється проходити тестування на стан алкогольного сп'яніння;
- поліцейський заявляє, що у випадку відмови жінки надати документ на посвідчення особи, він доставить її до відділення поліції;
- в подальшому поліцейський якимось невідомим нам способом визначає, що жінка це ОСОБА_1 . І жінка із ним погоджується;
- поліцейський також якось визначає, що це її автомобіль, І жінка знову із ним погоджується.
Також звертає увагу на те, що сам по собі факт погодження із поліцейським не є ідентифікацією особи.
Вказує, що з метою встановлення анкетних даних особи, яка ймовірно вчинила адміністративне правопорушення, поліцейський мав би доставити особу до відділення поліції.
Таким чином, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено як особу, щодо якої складено протокол, так і факт керування цією особою транспортним засобом, що в свою чергу виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позиції сторін.
ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції, а також про її обов'язкову участь в апеляційному розгляді, не надходило. Тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП її неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні захисник Руденко М.М. в інтересах ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, підтримав апеляційні вимоги сторони захисту, просив скасувати постанову суду та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов такого висновку
Мотиви суду.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
З протоколу про адміністративне правопорушення ААД №601887 від 28.11.2025 року випливає, що 28.11.2025 року о 18 годині 03 хвилини ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , по вул. Залізнична 8, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням та здійснила наїзд на перешкоду, а саме дорожнє огородження - металевий паркан. Внаслідок пригоди т.з. та дорожнє огородження - металевий паркан отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків чим порушила п.12.1 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД №601888 від 28.11.2025 року, 28.11.2025 року о 18 годині 03 хвилини в м. Херсон, вул. Залізнична 8, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , скоївши ДТП, здійснила наїзд на дорожню огорожу - металевий паркан, після чого залишила місце пригоди, чим порушила вимоги п.2.10.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.122-4 КУпАП.
Крім того, з протоколу по адміністративне правопорушення ААД №701751 від 28.11.2025 року випливає, що 28.11.2025 року о 18 годині 10 ОСОБА_5 керувала транспортним засобом «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першої ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
У відповідності до ст.266 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п.2, 3 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року перебачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху регламентовано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП КУпАП, за встановлених судом обставин, її винуватість підтверджується наступними доказами, зібраними в порядку ст.251 КУпАП, які, на переконання апеляційного суду, цілком обґрунтовано та мотивовано покладені в основу постановленого по справі судового рішення, а саме:
-протокол серії ААД № 701751 від 28.11.2025 року, складений за частиною першою ст.130 КУпАП;
-протокол серії ААД № 601887 від 28.11.2025 року, складений за ст.124 КУпАП;
-протокол серії ААД № 601888 від 28.11.2025 року, складений за ст. 122-4 КУпАП;
-копії протоколів;
-схема місця ДТП;
-направлення;
-пояснення ОСОБА_4 ;
-пояснення ОСОБА_3 ;
-рапорти;
-довідки;
-диски.
Протоколи про адміністративні правопорушення, за своїм змістом, відповідають вимогам ст.256 КУпАП, складені, відповідно до ст.255 КУпАП, уповноваженою на те особою, в них зазначена дата і час їх складення, обставини вчинення адміністративних правопорушень (суть правопорушень), з посиланням на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 і відповідальність за вчинення яких, передбачена КУпАП.
Крім того, під час складання протоколів ОСОБА_1 були роз'яснені в повному обсязі її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі і право на правову допомогу, але вона відмовилася надати пояснення по суті правопорушень та підписання протоколів. Будь-якої незгоди чи зауважень зі змістами протоколів чи порядком їх складання, як і клопотання про необхідність правової допомоги, ОСОБА_1 заявлено не було, тобто вона реалізувала своє право на захист.
Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди свідки надали свої письмові пояснення. Експерт на місце ДТП не викликався, експертиза по обставинам ДТП не проводилася.
З пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 випливає, що вони чітко вказують на транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , що скоїв ДТП біля ХКТС, яким керувала водій ОСОБА_1 , вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння (не реагувала на спроби поговорити та зупинитись, нерозбірливо розмовляла), та поїхала з місця ДТП.
Крім цього, належність транспортного засобу визнається ОСОБА_1 відповідно до 09:30 відеозапису.
З огляду на викладене, враховуючи достатність даних, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суддя суду першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди, надав їм об'єктивну оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п.12.1; п.2.10 (а) ПДР.
Окрім того, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наступними доказами, а саме: відеозаписами з оптичних дисків, що досліджені у судовому засіданні суду першої інстанції, та свідчать про те, що фактичні обставини правопорушення у сукупності з іншими доказами, підтверджуються відеозаписом.
На моменті запису 09:30, особа (що пізніше підтвердить, що вона є ОСОБА_1 ) визнає, що транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належить їй.
У подальшому, вказана особа відмовляється від надання працівникам поліції документів, що посвідчують особу, не називається, використовує нецензурну лайку.
Суд, зокрема, звертає увагу на стан особи, що лежить на землі, періодично піднімається та падає, мичить та розмовляє нерозбірливо, демонструє явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Близько 13:05 відеозапису, особа чітко відмовляється від надання документів працівникам поліції.
Близько 14:15 відеозапису, особа визнає, що вона є ОСОБА_1 , відповідно до встановлених працівниками поліції відомостей за допомогою внутрішніх баз даних.
Близько 14:40 відеозапису, працівниками поліції повідомляється ОСОБА_1 про обставини вчиненого правопорушення із вказаним у протоколі транспортним засобом.
Близько 15:54 відеозапису, працівником поліції у встановленому законом порядку, відповідно до п.2.5 Правил, пред'явлено вимогу проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі. ОСОБА_1 в порушення встановлених вимог відмовилась від проходження огляду.
Близько 17:00 відеозапису, працівником поліції повторно встановлено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Близько 47:00 відеозапису, працівником поліції встановлено ОСОБА_6 від отримання копії протоколу та його підпису.
В цьому контексті Суд зауважує, що відмова особи від отримання копії протоколу та його підпису на місці з пред'явленням вимоги працівникам поліції викликати особу в інший час не має підґрунтя. Обставини, що перешкоджали б складенню протоколу на місці, відсутні.
Згідно цього відеозапису, жодного тиску чи примусу з боку співробітників поліції на ОСОБА_1 з метою примушення до проходження медичного огляду чи відмови від його проходження, визнання нею винуватості у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, не вбачається.
А тому доводи захисника про те, що рішення суду ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, слід визнати неспроможними.
Крім того, про звернення зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції як ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності, так і її захисник суду не повідомляли та не надавали відповідних документів на їх підтвердження.
Доводи захисника Руденка М.М. про те, що ОСОБА_1 за кермом автомобіля не перебувала, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписами, на якому особа (що пізніше підтвердить, що вона є ОСОБА_1 ) визнає, що транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , належить їй, прізвища чи будь-яких даних іншого водія не називала.
Також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чітко вказують на транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , що скоїв ДТП біля ХКТС та яким керувала ОСОБА_1 .
Окрім цього, належність транспортного засобу визнається ОСОБА_1 відповідно до 09:30 відеозапису.
Відсутність даних про «справжнього водія» свідчить про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності.
Відеозаписом зафіксовано, що інших осіб біля транспортного засобу, крім ОСОБА_1 , не було.
Що ж до доводів захисника Руденка М.М., що свідки до суду не викликалися і не допитувалися, а наявні ж у справі письмові пояснення, отримані працівниками поліції, не містять жодних документальних підтверджень осіб як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 , то вони не заслуговують на увагу.
Апеляційний суд наголошує, що у відповідності до ст.251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Суд першої інстанції досліджує обставини справи лише за наявної сукупності зібраних уповноваженими особами доказів і приймає рішення на підставі їх оцінки.
Судом не було встановлено жодних обставин щодо недостатності наявних у справі доказів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яким відомі обставини, за яких ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
Протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП складені за встановленою формою, відповідають вимогам, передбаченим ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не було спростовано обґрунтований висновок суду першої інстанції, яким було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, та який відповідає вимогам ст.251 КУпАП, а тому є належним і допустимим доказом.
З наявного у матеріалах справи відеозапису фіксації обставин справи випливає, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров'я.
При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені поліцейськими та які відображені в протоколі.
Інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи та цілком враховані ним при постановленні відповідного процесуального рішення.
Зважаючи на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, дослідивши всі зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та наявність підстав для закриття справи щодо ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.247 КУпАП (за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень), не ґрунтуються на матеріалах справи.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст.33, 36 КУпАП у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, встановленою за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу порушника, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Даних про те, що у справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права, зокрема, порушення права на захист при збиранні й дослідженні доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
З огляду на це, посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є безпідставними.
Тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги захисника Руденка М.М. в інтересах ОСОБА_1 , відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника Руденка М.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 лютого 2026 року у справі про адміністративні правопорушення за ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Ю.М. Гемма